РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ МОЛОДДЮ ЕПІЗОДІВ НАСИЛЬСТВА У ХУДОЖНІХ ФІЛЬМАХ
2.1. Завдання дослідження
У даному розділі викладено результати вирішення кількох завдань дисертаційного дослідження. По-перше, було необхідно встановити структуру сприйняття сцен насильства в кінострічках. По-друге, визначити індивідуально-психологічні відмінності в сприйнятті насильства в художніх фільмах. По-третє, виділити особливості сприйняття екранного насильства, що є потенційно небезпечними, оскільки можуть сприяти прояву глядачем агресії після перегляду.
Слід наголосити, що саме психосемантична структура характеризує з психологічної точки зору, як це показано у багатьох дослідженнях [106; 107; 108; 114], сприйняття повідомлень засобів масової комунікації. Структура та індивідуально-психологічні особливості, з одного боку, є описовими особистісними факторами реагування на екранне насильство, з іншого боку, їх виділення відкриває шлях для встановлення тих базових особистісних властивостей, які детермінують дані фактори.
Крім того, виникла необхідність на підставі встановлених вимірів сприйняття сцен насильства у художніх фільмах сконструювати вимірювальні шкали.
2.2. Методика
Вибірка складалась із 233 осіб, що навчалися в Інституті журналістики, в Військовому інституті, на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на фінансово-економічному факультеті Київського національного економічного університету, на юридичному факультеті та факультеті соціального управління Академії праці та соціальних відносин (м. Київ).
Вибірка першого етапу дослідження, метою якого було конструювання семантичного диференціала для вивчення сприйняття сцен екранного насильства, налічувала 87 осіб (41 чоловіка та 46 жінок, вік досліджуваних варіювався у межах 17-21 рік, середній вік - 18,9 років), вибірка другого, головного етапу, що був спрямований на вирішення завдань роботи, - 146 осіб (63 чоловіка, 83 жінки, вік досліджуваних дорівнював 17-20 рокам, середній вік - 18,6 років).
Процедура дослідження передбачала демонстрацію за допомогою відеомагнітофона сцен із художніх фільмів, що містять насильство. Очевидно, існує певна різниця в умовах сприйняття художнього фільму у кінотеатрі та з екрана телевізора. Проте роботи зарубіжних науковців свідчать, що якихось суттєвих відмінностей у психологічних закономірностях реагування на насильство в кіно та на телебаченні не знайдено.
Було обрано по одному епізоду з художніх фільмів:
1. "Виконавець бажань" ("Wishmaster 2: Evil Never Dies"), режисер Джек Шулдер, кінокомпанія "Артісен Ентертейнмент", 1999 рік.
Відібрана сцена починається із зображення американської тюрми. З обох боків міцного, солідного розміру чоловіка азійського типу, одягненого у синю безрукавку, знаходяться два інших чоловіки у майках такого ж антропологічного типу, але молодші та менші за розміром. Раптом останні розпочинають синхронно бити першого, завдають майстерних ударів ногами та руками, демонструючи техніку східних бойових мистецтв. На обличчі та сорочці жертви з'являється кров, чоловік падає, піднімається, встає у бойову стійку, із викликом викрикує: "Ну, добре, кретини, покажіть, на що ви здатні". Проте побиття продовжується, все обличчя жертви у крові, чоловік перестає чинити опір, але йому продовжують завдавати ударів.
2. "Необоротність" ("Irreversible"), режисер Гаспар Ное, кінокомпанія "Студіоканал", 2002 рік.
У пустому підземному переході чоловік б'є ногами майже оголену молоду жінку, говорячи: "Думаєш тобі все дозволено, думаєш тобі все можна, тому що ти красива? Скотино, одержуй... я тобі поправлю обличчя". Жінка із закривленим обличчям намагається уповзти, стогне. Тоді чоловік бере її за руки, кладе на спину, сідає зверху, звертається до неї: "Я з тобою ще не закінчив, ні, це ще не все". Багатократно з криком б'є кулаком в обличчя, викрикуючи: "Шльондро, одержуй, - видно конвульсивні скорочення м'язів оголених ніг жінки, - ну, що, так краще? Ще хочеш? Ну, давай ще". Жертву перегортають спиною до гори, беруть за волосся і б'ють об підлогу обличчям, повторюючи: "Одержуй. Одержуй. Ти будеш у мене красунею". Чоловік встає, отряхує руки, поправляє піджак: "Все. Тепер я закінчив".
3. "Колодязь смерті" ("The Dead Pit"), режисер Брет Леонардо, кінокомпанія "Скурас Пікчерз", 1989 рік.
Дівчина у майці та трусах іде по темному коридору, відкриває двері і бачить прямо перед собою викривлене жахливою гримасою обличчя жінки середніх років в одязі медсестри, яка дивиться на неї. Дівчина опиняється підвішеною за кісті рук, стогне, їй боляче та страшно. "Медсестра" тримає у руках брандспойт, спрямовує на дівчину потужну струмину води, із задоволенням сміється. Одяг дівчини облипає тіло, майка рветься й спадає, жертва намагається відвернутись від струменя, кричить, на обличчі з'являються червоні сліди від потужного струменя.
4. "Зодчий тіней" ("Shadowbuilder"), режисер Джемі Діксон, кіностудія "Імперіал Ентертейнмент", 1997 рік.
Події розгортаються у темному приміщенні, в центрі якого горить багато свічок. Коротко підстрижений чоловік середнього віку у чорній шкіряній куртці озброєний двома пістолетами з лазерним наведенням готовий відбити атаку з будь-якої сторони. Раптом із темряві на нього з криком нападає чоловік у білому довгому одязі, у відповідь герой кілька разів стріляє. З інших сторін послідовно наближаються ще три нападники, яких він також вбиває. Видно бризки крові. Герой викрикує: "Виходь, Квілленд". "Джейкоб, Джейкоб, Джейкоб, як завжди брудна робота", - чутно у відповідь. Знову хтось несподівано атакує з ножем у руці. Герой в упор стріляє й скидає із себе закривлене тіло.
5. "Догвілль" ("Dogville"), режисер Ларс фон Трієр, кіностудія "Центропа Ентертейнментс Ей-Пі-Ес", 2003 рік.
Крупним планом зображується молода жінка на темному фоні, поряд із якою знаходиться молодий чоловік. Жінка з начебто спокійно-байдужим виразом обличчя