РОЗДІЛ 2
РОЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ У ПРАВОУТВОРЕННІ І ПРАВОРЕАЛІЗАЦІЇ. ДЕФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ
2.1. Роль професійної правосвідомості у правоутворенні........................105
2.2. Роль професійної правосвідомості у правореалізації........................127
2.3. Деформації професійної правосвідомості......................................150
Висновки до розділу 2...................................................................176
ВИСНОВКИ...............................................................................178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................183
ВСТУП
Актуальність теми. Україна знаходиться на відповідальному етапі свого розвитку, коли тривають процеси становлення громадянського суспільства і правової держави. Глибокі демократичні перетворення, формування засад ринкової економіки, утвердження й забезпечення прав і свобод людини, які визнаються найвищою соціальною цінністю, неможливі без належного рівня правового розвитку країни, який визначається рівнем дієвості права. Право діє так і настільки, наскільки його здійснюють, у зв'язку з чим великого значення набуває ефективна діяльність правових інститутів, важливою передумовою якої виступає розвинена професійно-правова свідомість. Вона значною мірою визначає якість юридичної практики, забезпечує втілення в суспільному житті принципів конституційного ладу, виступає гарантією реалізації й захисту прав та свобод людини і громадянина, впливає на функціонування державних інституцій та органів місцевого самоврядування.
Деформована ж професійна правосвідомість, навпаки, суттєво ускладнює затвердження правових засад в усіх сферах суспільного життя. Зовнішнім проявом її деформацій є численні недоліки чинного правового регулювання, вади юридичної практики. Стосовно правотворчої практики йдеться передусім про надмірну політизацію професійної правосвідомості, низьку змістовну і юридико-технічну якість нормативних правових актів. Що ж до правореалізаційної практики, то йдеться перш за все про низьку якість юридичних послуг населенню, корумпованість правоохоронних органів, внаслідок чого зростає недовірливе і скептичне ставлення людей до права й державних інституцій, що його опосередковують.
З огляду на зазначені положення набуває актуальності дослідження природи, особливостей, поняття, ролі й місця в юридичній практиці такого специфічного правового явища, як професійна правова свідомість, що виступає важливим суб'єктивним підґрунтям права, правопорядку, правової держави.
Не зважаючи на підвищення останнім часом наукового інтересу до проблем професійної правосвідомості, її загальнотеоретичний аналіз у вітчизняній науці слід визнати недостатніми, оскільки не існує присвячених їй фундаментальних праць, які повно і послідовно розкривали б її поняття, особливості, функції, форми її впливу на правотворчість і правореалізаційну діяльність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язано з тематикою науково-дослідних робіт кафедри теорії держави та права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і виконано в межах Державної цільової комплексної програми "Розвиток демократичних процесів у правовій державі" (номер державної реєстрації 0186.0.070866).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в комплексному теоретичному аналізі професійної правосвідомості як якісного рівня сприйняття правової дійсності і як виду групової правосвідомості, що передбачає розкриття її змісту, призначення, загальних закономірностей та особливостей формування й функціонування, а також у формулюванні теоретичних положень і практичних висновків та рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня професійної правосвідомості в Україні.
Відповідно до поставленої мети в дисертації передбачається вирішення низки наукових задач:
- уточнити поняття "правосвідомість", здійснити аналіз його ознак;
- дослідити поняття професійної правосвідомості як форми групової правосвідомості та якісного рівня сприйняття права в усьому різноманітті його проявів і активного впливу на нього;
- установити й охарактеризувати функції професійної правосвідомості;
- навести характеристику ролі професійної правосвідомості в правотворчій і правореалізаційній (особливо в правозастосовчій) діяльності;
- з'ясувати й дати аналіз основних деформацій професійної правосвідомості та причин їх виникнення;
- проаналізувати основні способи попередження й подолання деформацій професійної правосвідомості.
Об'єктом дослідження є правосвідомість як суб'єктивний елемент правової дійсності.
Предметом дослідження є загальні закономірності формування й функціонування професійної правосвідомості.
Методи дослідження. У підґрунтя методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу професійної правосвідомості, зумовлений специфікою теми роботи і пов'язаний із застосуванням загальнонаукових і спеціально наукових методів. Методологічною основою дисертації послужили універсальні методи діалектики, що використовувалися на всіх етапах з метою з'ясування сутності професійної правосвідомості, закономірностей та особливостей її функціонування, взаємодії з іншими правовими явищами. На окремих етапах роботи застосовувалися різноманітні методи дослідження: системний і структурно-функціональний - при вивченні будови свідомості правової і професійної як її різновиду, встановленні їх елементів, з'ясуванні їх функціонального взаємовпливу, аналізі впливу професійної правосвідомості на право й пов'язані з ним явища; порівняльно-правовий - при аналізі професійної правосвідомості в різних правових сім'ях. Широкого застосування в роботі отримали категорії і прийоми формальної логіки: поняття, визначення, доказ і спростування, судження, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо.
Дисертаційна робота виконувалася на загальних методологічних орієнтирах, закріплених у Конституції України: пріори