РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
Кліматичні умови східної частини Вінницької області обумовлюються помірним зволоженням агрокліматичного району. Тривалість періоду з середньодобовою температурою більше 10оС тут складає 155-160 днів, сума активних температур за цей період сягає 2500-2600, опадів випадає 350-370 мм, а в середньому за рік - 507 мм.
Перехід середньодобової температури повітря через 5°С спостерігається у першій декаді квітня, через 10°С - у третій декаді квітня, через 15°С - у другій половині травня (Агрокліматичний довідник по Вінницькій області, 1990).
За даними Липовецької метеостанції, яка розташована на відстані 8 км від господарства, середньодобова температура повітря у квітні дорівнює +8,4 °С, у травні - +14,6 °С, червні - +16,0°С, липні - +17,8°С, серпні - +18,0°С, вересні - +14,0°С, середньобагаторічна кількість атмосферних опадів кожного з цих літніх місяців складає 31,4-98,8 мм.
Зоні властивий помірний перехід денних і нічних температур: середня температура повітря о 13 годині у червні - липні дорівнює +24-25°С, середня мінімальна уночі +13°С, тобто амплітуда коливання добових температур сягає +11-12°С. Тривалість світлового дня у літні місяці складає 14-16 годин.
Як видно з наведених агрокліматичних показників, у центральній частині Лісостепу України для картоплі є достатня кількість активних температур і атмосферних опадів. Тривалість світлового дня, перепад денних і нічних температур сприятливі для росту і розвитку цієї культури.
Погодні умови в період вегетації рослин: квітень - серпень у роки проведення наших досліджень були різними як за кількістю атмосферних опадів, особливо їх розподілом в окремі місяці, так і за температурними умовами (рис.1.1,1.2). При середній багаторічній кількості опадів за квітень - серпень 318,6 мм у 2003 році їх випало 270,8 мм; у 2004 році - 494,6 мм і у 2005 році - 318,3 мм. Якщо сума багаторічних середньомісячних температур становила за період вегетації рослин 74,8°С, то у 2003 році вона була вищою і становила 81,7°С, у 2004 році була дещо нижчою - 74,6°С, а в 2005 році знову вищою - 80,7°С.
Атмосферні опади за роки досліджень випадали в неоднаковій кількості, і найбільша їх кількість спостерігалась у 2004 році, але більша частина цих опадів 274,9 мм випала протягом серпня. Цей рік характеризувався також найнижчою температурою повітря за роки досліджень.
Рис. 1.1. Кількість опадів за період вегетації в роки проведення досліджень,
мм
2003 рік характеризувався найнижчою кількістю опадів і був найспекотнішим, що позначилось на врожайності бульб картоплі. 2005 рік був доволі спекотним, але кількість атмосферних опадів наближалась до середньобагаторічного показника. В цей рік було отримано максимальний урожай бульб картоплі за всі роки досліджень, що можна пояснити достатньою кількістю опадів на протязі вегетації рослин та поступовим підвищенням температури повітря. Існують дослідні дані про те, що для формування високої врожайності бульб ранньостиглими сортами картоплі
Рис. 1. 2. Середньомісячна температура повітря за період вегетації в роки
проведення досліджень, °С
вирішальне значення мають атмосферні опади середини червня - початку липня, а середньостиглими - середини липня - початку серпня [11, 54].
Важливе значення для росту рослин, їх розвитку, а отже, і формування врожайності бульб картоплі, крім забезпеченості вологою, має і температурний режим періоду вегетації.
Картопля належить до культур відносно холодостійких. Температурним режимом регулюється проростання бульб, ріст і розвиток рослин, їхня продуктивність.
Найкращою температурою для проростання бульб вважається 18-22°С. Зниження температури до 13-14°С подовжує період садіння - сходи на 2 дні, до 11-12°С - на 5, а до 10-11°С - на 6 днів. В інтервал 11-12°С для завершення з'явлення сходів необхідною сумою ефективних температур є 243-316°С. Період від з'явлення поодиноких сходів( 10%) до повних (75%) складає при цьому 3-4 дні зі сумою температур до 45°С.
Середня температура періоду бутонізації - масового цвітіння становить близько 14 днів при сумі середньодобових температур близько 230°С.
Виявлено також особливості реакції картоплі на температурні умови залежно від сорту. Так, ранньостиглі сорти розвиваються при нижчій температурі, ніж пізньостиглі. При 16-17°С ранньостиглі сорти завершують розвиток асиміляційного апарату і починають бульбоутворення. Процес бульбоутворення незалежно від сорту більш інтенсивно розвивається при середньодобовій температурі 16-18°С, при підвищенні її до 20°С він уповільнюється, а при 29°С і вище при відсутності опадів повністю припиняється [54].
Вважається, що про сприятливість погодних умов для формування врожайності картоплі можна досить об'єктивно судити за величиною гідротермічного коефіцієнту (ГТК), який визначається за формулою:
сума опадів
ГТК = х 10, умовні одиниці
сума температур
Для картоплі найбільш сприятливим показником ГТК є 1-2 при середній температурі повітря 19°С. Якщо вона вища при такому значенні ГТК, ріст картоплі пригнічується; при температурах у межах 17-19°С урожайність картоплі значно зростає , а при 16°С вона може бути найвищою [55].
За роки наших досліджень величина ГТК окремих років характеризувалася такими показниками: 2003 рік - 1,1, 2004 рік - 2,2, 2005 рік - 1,3 , а середня температура повітря у найбільш важливі періоди формування врожаю червень - серпень у 2003 р. становила 17,4-20°С; 2004 р. - 16,2-19,4°С; 2005 р. - 16,7-20,4°С. Отже, за величиною гідротермічного коефіцієнту і температурними умовами найсприятливішим видався 2005 рік. У 2005 р. отримано найвищу врожайність бульб картоплі обох