Ви є тут

Формування професійної етики майстрів виробничого навчання в професійно-технічних навчальних закладах

Автор: 
Кривошеєва Оксана Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003988
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇЇ
РЕАЛІЗАЦІЇ
У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
2.1. Модель формування професійної етики майстрів ви­робничого навчання у
професійно-технічних навчальних закладах
Для теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування професійної етики
майстра виробничого навчання у професійно-технічних навчальних закладів ми
проаналізували роботи деяких авторів, близькі за тематикою.
Важливими є дотримання умов фор­му­вання профе­сійної етики [10], таких як
ідеологічна (розуміння необ­хід­ності формування моральної свідомості),
психологічна (урахування вікових особливостей і рівня їхнього морального
розвитку та, виходячи з цього, вибір найефективнішого засобу формування
моральної свідомості), фак­тор­на (урахування мікро-, мазо- та макрофакторів,
які впливають на суб’єкти етичної взаємодії, створення відповідного морального
середовища), інст­рументальна (підбір таких засобів, методів і прийомів
виховної роботи, які забезпечують емоційне переживання особистістю процесу
набуття мо­ральних знань, їх усвідомлення і закріплення).
Ефективне формування професійно-моральних якостей можливе, на думку І. Марчук
[104], за таких умов: наявності цілеспря-мованої системи роботи, завданням якої
є оволодіння курсантами комплексом моральних знань, умінь і навичок із
подальшим їх розвитком у процесі майбутньої професійної діяльності; опори на
науково обґрунтовані засади оптимізації технології формування цього
новоутворення у випускників; цілеспрямованої діяльності й спілкування з
обов’язковим урахуванням психофізіологічних і вікових особливостей курсантів;
урахування як принципів філософського, загальнонаукового рівня, так і суто
дидактичних – природо­відповідності, індивідуального підходу, свідомості й
активності, доступності, систематичності, послідовності тощо; наявності
морального прикладу, забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії між курсантами і
науково-педагогічним складом на основі паритетності, дотримання норм
професійної етики, деонтології й прав людини, конфіденційності та
неупередженості, об’єктивності та практичності; психолого-педагогічного
супроводження процесу професійної підготовки майбутніх право­охоронців;
усвідомлення курсантами таких мотивів службової та навчаль­ної діяльності як
добро, обов’язок, відповідальність, справедливість, усвідомлення важливості
оволодіння моральними навичками як одним із показників фахової підготовленості
спеціаліста; забезпечення динаміки виховного процесу, можливість проведення
індивідуальної та колективної роботи за наявності демократичного управління нею
та її корекції; активності суб’єкта виховання, безпосередній умотивованій
діяльності; використання традиційних та нетрадиційних видів навчання й
виховання; живого спілкування між курсантами, творчого обміну думками як
могутнього апарату, який спрямовує на курсанта відображене враження його
особистісного вчинку; комплексного підходу до організації виховання шляхом
раціонального використання різних форм та методів роботи, об’єднаних спільною
метою; підбір і використання адекватних виховним цілям методів; опора на
здатність курсантів до рефлексії та інші.
Визнаючи доцільність значної частини цих умов, ми теоретично обґрунтували та
виокремили такі педагогічні умови формування професійної етики майстра
виробничого навчання у професійно-технічних навчальних закладах:
Наступності, яка передбачає діагностика рівнів сформованості професійної етики
майстра виробничого навчання на різних етапах його професійної підготовки та
діяльності на основі теоретично обґрунтованих компонентів професійної етики та
критеріїв їх сформованості.
Етичної компетентності майстра виробничого навчання, яка передбачає певний
етичний мінімум знань як необхідної умови формування моральної свідомості,
діяльності та відносин майстрів виробничого навчання у професійній діяльності.
Єдності професіоналізму та моральності у професійній діяльності майстра
виробничого навчання, яка передбачає забезпечення єдності етичних, педагогічних
та фахових (галузевих) знань майстрів виробничого навчання у
профе­сійно-технічних навчальних закладах.
Урахування впливу середовища професійно-технічних навчальних закладів для
забезпечення позитивної мотивації та оптимізації формування професійної етики у
професійній діяльності майстрів вироб­ничого навчання та впливу особистості
майстра виробничого навчання, його індивідуальних рис з орієнтацією на його
саморозвиток, а також наявності відповідних спецкурсів, кодексів та інших
дидактичних матеріалів для науково-методичного забезпечення формування
професійної етики майстрів виробничого навчання.
У низці навчальних закладів майбутні майстри виробничого навчання отримують
ґрунтовну психолого-педагогічну підготовку, якщо студенти цілеспрямовано
готуються до професії майстра виробничого навчання. Водночас, значна частина
майстрів виробничого навчання, принаймні на даному етапі, не має такої
психолого-педагогічної освіти, а іноді взагалі не має педагогічної освіти.
Ці аспекти впливають на процес формування професійної етики майстра виробничого
навчання, передусім вимагаючи діагностики сформованості професійної етики на
різних етапах навчання та професійної діяльності.
У сучасних умовах актуальність проблеми підвищення компе­тентності людини у
процесі його освіти визначається не тільки на регіональному рівні, а й на
світовому. Так, у програмному документі ЮНЕСКО «Освіта для XXI століття», яке
визначає світову філософію освіти на історичну перспективу, зазначено,