РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ПРОЦЕСІ
НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО АУДІЮВАННЯ
У цьому розділі опишемо технологію формування в учнів початкової школи СтК у
процесі навчання англомовного аудіювання з використанням розроблених засобів
формування СтК. Запропонуємо комплекс вправ для формування в молодших школярів
навчальних і комунікативних стратегій в аудіюванні. Визначимо етапи формування
СтК у кореляції з етапами аудитивної діяльності. З метою підвищення
ефективності навчання іншомовного аудіювання окреслимо три варіанти структури
уроку ІМ, які організовані в тематичну модель процесу навчання англомовного
аудіювання та формування СтК.
2.1. Комплекс вправ для формування в молодшого школяра стратегічної компетенції
у процесі навчання іншомовного аудіювання
У цьому підрозділі визначимо етапи формування СтК у кореляції з етапами
аудитивної діяльності. Запропонуємо комплекс вправ та окреслимо технологію
формування в молодшого школяра СтК у процесі навчання англомовного аудіювання.
Одним із способів підвищення успішності учнів в оволодінні аудитивною
компетенцією є правильна організація процесу навчання. В початкових класах
провідною діяльністю школяра є учіння. Шляхом аналізу наукових досліджень з
психології [103, с. 333; 70, с. 96; 163, с. 77 та ін.] виділяємо в учінні, як і
в будь-якій іншій діяльності, такі етапи:
організацію (самопланування),
виконання (самоаналіз самоуправління),
рефлексію (самоконтроль і самооцінку).
В нашій роботі об’єктом учіння молодшого школяра, як уже зазначалося, виступає
іншомовна комунікативна компетенція, складниками якої є СтК і аудитивна
компетенція. Оскільки зазначені вище етапи учіння притаманні й будь-якій іншій
діяльності, ми вважаємо їх етапами формування як СтК, так і аудитивної
діяльності.
Ці ж етапи притаманні й аудитивній вправі, оскільки вправа є виконанням дій або
діяльності з метою оволодіння нею. Проте Н.Є.Жеренко [65] визначає чотири етапи
виконання аудитивної вправи, поділяючи етап планування на мотиваційний та
орієнтаційний етапи. Оскільки в межах нашого дослідження найактуальнішою
тенденцією в навчанні молодших школярів ІМ ми виділяємо освітню автономію, яка
передбачає самостійне й свідоме оволодіння ІМ, вважаємо правомірним після етапу
(само)оцінки виділити ще й етап (само)корекції. Відповідно, для аудитивної
вправи характерна така п’ятиетапна структура: 1) мотиваційний етап,
2) орієнтаційний етап, 3) виконавчий етап, 4) етап (само)оцінювання, 5) етап
(само)корекції.
Між етапами формування СтК та етапами виконання аудитивної вправи простежується
така кореляція (див. рис. 2.1):
Етапу організації відповідають етапи мотивації (1) та планування виконання
аудитивної вправи (2);
етапу виконання – етап виконання вправи (3);
етапу рефлексії – етапи (само)оцінювання (4) та (само)корекції (5).
Аудитивні вправи виступають засобами формування у молодших школярів СтК у
процесі навчання англомовного аудіювання. Метою цих вправ є досягнення таких
цілей навчання ІМ: практичної мети – формувати аудитивні навички й розвивати
аудитивні вміння та освітньої мети – формувати навчальні та комунікативні
стратегії в аудіюванні.
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ:
організація виконання рефлексія
ЕТАПИ ВИКОНАННЯ АУДИТИВНОЇ ВПРАВИ:
мотивація планування виконання оцінювання корекція
Рис. 2.1. Кореляція етапів формування СтК та виконання аудитивної вправи
Нагадаємо, що процес формування стратегій у молодших школярів при навчанні
аудіювання є поетапним й екстенсивним. Для зручності опису використовуваних
стратегій при виконанні певних аудитивних вправ надамо вправам характеристику,
визначивши такі їхні типи: орієнтувальні, тренувальні, самооцінювальні.
Розглянемо детальніше етапи формування СтК у молодших школярів у процесі
навчання іншомовного аудіювання.
Мета першого етапу – організації полягає в самопідготовці та самоорієнтації
учня до виконання аудитивної вправи зокрема й аудитивної діяльності загалом у
межах виучуваної теми. Цей етап формування СтК охоплює два етапи виконання
аудитивної діяльності: мотивацію й планування.
На етапі мотивації вчитель викликає в учня потребу в аудіюванні і пояснює мету
виконання аудитивної вправи. Для усвідомлення мети учнем необхідно, щоб він був
зацікавлений у цьому виді діяльності. Інтерес молодшого школяра є проявом його
внутрішньої вмотивованості щодо виконання аудитивної вправи, яка спричинена
бажанням отримати хорошу оцінку, продемонструвати свої вміння перед друзями,
слідувати вимогам родини тощо. Учневі початкової школи більш властиві мотиви
обов’язку, престижу, ніж інтересу до змісту предмета. Хоча, інколи школяра
приваблює сам процес учіння – він отримує задоволення від того, що долає
труднощі [24, с. 16; 34, с. 121-123]. На етапі мотивації вчитель зацікавлює
молодших школярів вивченням нової теми; стимулює учня визначити мету аудитивної
діяльності, наприклад, навчитися аудіювати в межах певної теми, що є
формуванням непрямих афективних і метакогнітивних навчальних стратегій, та
спонукає школяра до визначення того, що і чому він буде слухати, презентуючи
тему, зацікавлюючи в аудіоінформації за допомогою екстралінгвістичних сигналів:
фонових звуків, ілюстрацій предметної наочності, що є формуванням навчальної
непрямої стратегії щодо визначення мети аудитивної діяльності.
Наступним етапом виконання аудитивної вправи є планування, яке передбачає
складання учнем орієнтовної схеми дій щодо послідовності здійснення аудитивної
діяльності. Спосіб її досягнення співвідноситься з індивідуальними
ха