РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ В КЛАСАХ
ПРИРОДНИЧОГО ПРОФІЛЮ
2.1. Принципи і методи модернізації, розроблення і застосування дидактичних
засобів з фізики у класах природничого профілю
Актуальними проблемами науково-методичного забезпечення профільного навчання є:
дефінітивне опрацювання проблеми (адекватне розуміння цілей і змісту
профільного навчання); профільне наповнення змісту навчання (втілення
концептуальних задумів профільного навчання); розробка програм та підручників,
методик, засобів навчання; врахування концепції компетентнісної освіти в
організації профільного навчання. Модернізація, розроблення і застосування ДЗФ
є важливим завданням навчально-методичного забезпечення профільного навчання.
Для розв’язання поставленого завдання та формування методики застосування ДЗФ
будемо враховувати такі принципи:
По-перше, ДЗФ мають повністю задовольняти вимогам курсу фізики природничого
профілю: забезпечувати наочне відтворення фізичних явищ і їх дослідження,
забезпечувати виконання завдання спрямування змісту навчання фізики на
природничі науки, бути легко сприйманим і доступним для учнів, допомагати у
диференціації та особистісній орієнтації навчання фізики, мати естетичний
вигляд і т.п.
По-друге, кількість і типи ДЗФ мають відповідати потребам навчальної програми з
фізики природничого профілю.
По-третє, ДЗФ мають відповідати сучасним умовам навчання і потребам особистості
учня у реалізації своїх здібностей, нахилів, вподобань, професійному
самовизначенні тощо.
Дидактичні засоби з фізики у профільному навчанні окрім традиційних дидактичних
завдань, виконують завдання реалізації профільної освіти, а, отже, ґрунтуються
на принципах і методах, що відповідають теоретико-методологічним основам
профільного навчання. Серед них: принцип особистісно орієнтованої та профільної
освіти, принцип компетентнісної освіти, принцип креативної освіти, принцип
розвивального, творчого навчання, принцип відповідності засобів навчання меті
та завданням напряму профільного навчання, метод дидактичного екземпляризму,
метод портфоліо.
Таким чином, застосування ДЗФ у профільному навчанні відбувається з урахуванням
концептуальних принципів та методів, які забезпечують його реалізацію. Одним із
методів, що забезпечує принцип особистісно орієнтованого навчання є метод
“портфоліо”.
Фіксування, накопичення та оцінювання індивідуальних навчальних досягнень учня
в профільному навчанні фізики з позицій гуманізації і гуманітаризації,
особистісно орієнтованого та передусім компетентнісного підходів може бути
відображено у, так званому, “портфоліо” навчальних досягнень учня.
Технологія роботи з портфоліо є однією з освітніх технологій, що підтримує
компетентнісно-орієнтований підхід у навчанні. Учень у межах роботи за даною
технологією є суб’єктом своєї діяльності, а це, в свою чергу, є першочерговою
умовою формування компетентностей учнів.
Портфоліо є одночасно формою, процесом організації та технологією роботи із
продуктами пізнавальної діяльності учнів. Портфоліо використовується для
демонстрації діяльності учня, аналізу й оцінювання, для розвитку рефлексії, для
усвідомлення учнем результатів своєї діяльності, власної суб’єктної позиції. На
нашу думку, портфоліо учня може стати одним із способів формування ППК,
компетентності розв’язання проблем у природничій галузі, об’єктом оцінювання
сформованості компетентності.
Кожен матеріал, або група матеріалів розміщених у портфоліо, супроводжується
коротким рефлексивним коментарем учня (що в нього вийшло, які висновки можна
зробити на підставі отриманих результатів та ін.). Елементи портфоліо, як
правило, датуються, щоб можна було відстежити динаміку роботи учня.
Вітчизняні науковці поряд із поняттям портфоліо використовують його синонім –
портфель, або тека навчальних досягнень учня. Портфель індивідуальних
навчальних досягнень учня становить просте зібрання робіт учня, як новий засіб
оцінювання навчальних досягнень. В цьому значенні елементи портфеля навчальних
досягнень широко застосовувались у вітчизняній педагогіці ще з початку XX
століття і навіть раніше. Про зібрання навчальних робіт учня, як про
альтернативний спосіб оцінювання, говорили багато вітчизняних авторів. Проте ця
ідея не отримала широкого розповсюдження у практиці радянської школи і не стала
складовою частиною системи освіти. Те, що знаходить розповсюдження зараз, - це
головним чином запозичення зарубіжного досвіду, спроба розробити форми роботи з
портфелем навчальних досягнень в умовах вітчизняної школи, ґрунтуючись на
зарубіжному, головним чином американському досвіді [183]. Система “портфоліо”
запозичена з американської школи, де вона з’явилася у середині 80-х років як
альтернатива тестовій перевірці знань учнів. Основна ідея системи контролю
“портфоліо” полягає у переході від оцінювання до самооцінювання, від навчання
за обов’язком до навчання за власним бажанням і власним вибором. Призначення
цієї системи – показати все, що може учень, розкрити його здібності і нахили,
переконати його в тому, що він здатен до прогресу в навчанні [266, с. 59].
У профільному навчанні портфоліо є інструментом ефективного моніторингу
освітніх досягнень учнів, засобом самоорганізації та саморозвитку особистості
учня [159 - 160].
Портфоліо доповнює традиційні контрольно-оцінювальні засоби, спрямовані, як
правило, на перевірку лише репродуктивного рівня засвоєння інформації,
фактичних і алгоритмічних знань і вмінь, включаючи іспити і т.д.
Таким чином, портфоліо стає показником профільної чи профільно-предметної
компетентностей учня.
Впровадження такої форми оцінювання вирішує
- Київ+380960830922