РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ СЕМАНТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З
КОЛОРИСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ
ПРИ ПЕРВИННОМУ ФРАЗОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ
Мова відображає власний спосіб сприйняття світу і його концептуалізацію у
національному ракурсі крізь комплекс пресупозицій. Це створює систему
лінгвокультурологічних понять та значно ширший “образ життя” соціуму. Її
внутрішня форма знаменує неповторність національно-культурної лінгвальної
специфіки, де реальний світ відбивається у свідомості людини та відображається
в мові. Таким чином вона модифікує Мовну картину світу, яка визначає
своєрідність національного світобачення.
Поява фразеологізмів із НКС зумовлена потребою дати соціально визначену
образно-емоційну оцінку предметам, явищам, поняттям тощо, які вже мають
словесну назву. ФОККНКС виступають яскравим виражальним засобом мови, оскільки
вони акумулюють знання про суспільство, а їхня семантика є оригінальною. Саме
тому при первинному фразотворчому процесі формування НКС фразеологізмів
експліцитно простежується структурно-семантична особливість викладу та
неприпустимість двозначності сприймання змісту виразів. А завдяки образним
тропеїчним властивостям мови у ФОККНКС відображається все багатство
національної культури та мови, чуттєва особливість мови при відтворенні образів
тощо та прагнення виявити найкращу форму для висловлення.
Суть первинної фразеологізації відображається в механізмах встановлення
основних значень нетипових видів відношень як результат дії процесу
переосмислення компонентів. Це сприяє виявленню властивостей НКС фразеологізмів
із КК. Процес переосмислення відбувається при збереженні матеріальної форми
“класичної” одиниці – лексеми. Набуте основне значення може бути виражене лише
за умови “суцільного поєднання” з певним колом компонентів, які вказують на
нове значення, яке усвідомлюється німецькомовною спільнотою.
Оскільки при процесах фразеологізації відбуваються зміни в семантиці завдяки
продуктивним видам переосмислення (метафора, метонімія) та структурі, шляхи
первинного та вторинного фразотворчих процесів поділяються на семантичні та
структурно-семантичні.
У результаті аналізу мовного матеріалу встановлено, що внаслідок дії механізмів
первинного фразотворчого процесу виникло 637 ФОККНКС, а вторинного – 273
ФОККНКС, що становить 70 % та 30 % від загальної кількості 910 ФОККНКС (див.
табл. 2.1 та 3.1).
Таблиця 2.1
Шляхи первинного фразотворчого процесу
Семантичні шляхи
Структурно-семантичні шляхи
метафора
метонімія
історизми/
архаїзми
народна
етимологія
евфемізми
парафраз
394 (62 %)
152 (24 %)
58 (9 %)
20 (3 %)
7 (1 %)
6 (1 %)
Разом: 546 (86 %)
Разом: 91 (14 %)
Разом: 637 (100 %)
2.1. Семантичні шляхи формування національно-культурної семантики
фразеологічних одиниць з колористичним компонентом
Дослідження компонентів кольоронайменування становить інтерес з погляду
актуалізації потенційних семантичних можливостей, яких вони набувають у складі
ФОККНКС, оскільки на всіх етапах розвитку мови колір розвиває асоціативні
зв’язки та оцінне прирощення змісту. Проблема, пов’язана з визначенням
позначення кольору як складника універсуму, досить складна. При її аналізі
враховуються всі національно-культурно забарвлені напластування символічних та
значеннєвих ознак кольором.
У мові фразеологізуються лише ті образні вирази, які асоціюються з
культурно-національними еталонами, стереотипами, міфологенами та які при
використанні в мовленні відтворюють властивий тому або іншому лінгвокультурному
суспільству менталітет [173, 233]. Тому “між дрібністю членування колірного
простору та етапом розвитку мови встановлюється пряма залежність, зміст якої
такий: чим довше розвивається лексико-семантична система будь-якої мови, тим
більш різноманітнішими є можливості відображення колористичної картини світу
засобами цієї мови” [180, 198], оскільки “сама генетика … кольоронайменувань …
виступає як вагомі та незаперечні аргументи” [180, 198], напр.: Soso, seine
Liebe zu Lilian hatte ein goldenes Siegel bekommen, aber seine Tage wurden
trotzdem wieder mehlgrau [315, 307-308]. Виникнення ФОККНКС ein goldenes
Siegel bekommen – досл. “отримати золоту печатку” пов’язано з прийнятими
нормами ще в XVI ст. в галузі юриспруденції завіряти печаткою офіційні
документи, що підтверджувало їх юридичну силу та непідробленість. У сучасній
німецькій мові вислів уживається в переносному значенні “отримати добро, згоду”
(не обов’язково на папері). Його НКС посилюється через гіперболічно забарвлений
КК golden, який експліцитно свідчить про найбільшу винагороду в духовному
вимірі.
Колір є стимулом асоціативних та експресивно-емоційних реакцій соціуму, що
пояснює значну кількість конотативних ознак у його змістовій структурі. Він є
“доступним для сприйняття всіма людьми, тобто є “загальнолюдським”, але також і
засобом, який існує в мові для позначень цього поля, які є специфічними для
кожної мови і складають його національну своєрідність” [13, 79].
У семантичних структурах кольоронайменувань поряд із інтернаціональними та
диференційними ознаками кольору як семантично значущих компонентів цих структур
отримують відображення кольорообрази, які можна кваліфікувати як синтезоване
уявлення про колір і про реальну дійсність – найбільш частотних носіїв цього
кольору [8, 88].
Під кольорообразами розуміють синтезування уявлень про певний колір та
конкретні реалії, які в дійсності можуть містити в собі вказаний колір та
використовувати його для метафоричної, метонімічної характеристики реалій інших
галузей об’єктивної дійсності, щ
- Київ+380960830922