РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТНОГО СКЛАДУ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
2.1. Право на пред’явлення цивільного позову в кримінальному процесі. Форма
цивільного позову в кримінальному процесі
Стаття 55 Конституції України проголошує, що права і свободи людини і
громадянина захищаються судом [71, с. 44]. Викладене положення Основного Закону
деталізується в нормах матеріального та процесуального права. Зокрема, у
цивільному процесуальному праві теоретики зазначають про те, що право громадян
захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань
трансформується у право на позов [192, с. 284]. Така пропозиція підтверджується
статтею 3 ЦПК України [179, с. 4].
В той же час, цивільний позов у кримінальному процесі характеризується
специфічними особливостями, які пов’язані із адхезмонійністю зазначеного
інституту кримінально-процесуального права. Так, правові засади на пред’явлення
цивільного позову в кримінальному процесі окресленні у ч. 1, ч. 3-4 ст. 28 КПК
України.
Наявність серед завдань кримінального судочинства відшкодування шкоди, завданої
злочинами, та діючий у кримінальному процесі принцип публічності як один з
керівних у діяльності органів дізнання, досудового слідства і прокурора, -
зумовили те, що провадження за цивільним позовом у кримінальному судочинстві
значно відрізняється від позовного провадження в цивільному процесі як за
змістом, так і за суб’єктами та процесуальними засобами. Ці відмінності
проявляються вже на початковій стадії провадження за цивільним позовом, яке
може розпочатись і за відсутності заявленого позову.
На даний момент допуск в сферу провадження по кримінальних справах позовних
вимог про захист матеріальних (майнових) благ позитивно вирішений з врахуванням
їх важливості, розповсюдженості, а також можливості відновлення [6, с. 15].
Для того, щоб правильно вирішити питання про те, чи має заявник право на
пред’явлення цивільного позову в кримінальній справі необхідно, перш за все,
перевірити, чи є в наявності певні умови або передумови пред’явлення цивільного
позову [46, с. 12].
У кримінально-процесуальній теорії передумови визначаються як встановлені
законом умови, лише при наявності яких може бути направлене звернення до суду
[49, с. 44]. Зазначається, що передумови права на пред’явлення позову є умовами
(правові стани та факти), від яких залежить виникнення та збереження права на
вирішення судом спору [49, с. 45].
В той же час, існує думка про те, що передумови – це умови, з якими закон
пов’язує можливість для порушення провадження по позову та для його вирішення в
кримінальній справі [172, с. 14].
Дозволимо собі проаналізувати дані визначення та прийти до обґрунтованої
дефініції передумов пред’явлення цивільного позову в кримінальному процесі.
Цілком зрозумілим є те, що передумови цивільного позову в кримінальному
процесі, перш за все, є процесуальними, і це підтверджується тим, що вони
включені до норм процесуальних галузей права. Без законодавчої регламентації у
нормах цивільного та кримінального законодавства, переліку передумов
пред’явлення позову, вони б не набули обов’язковості та з їх наявністю не
пов’язували б можливість виникнення права на пред’явлення позову.
С.А. Александров зазначає про те, що передумови можуть носити як об’єктивний,
так і суб’єктивний характер. Автор визначив, що процесуальні передумови
прийнято поділяти на суб’єктивні та об’єктивні, посилаючись при цьому на працю
М.А. Гурвіча “Право на позов” [5, с. 31]. Аналогічної думки притримується В.Г.
Даев [49, с. 45].
Суб’єктивні передумови права на пред’явлення позову відносяться до особи –
суб’єкта спірного права [49, с. 45]. До них відносять процесуальну
правоздатність та процесуальну дієздатність [5, с. 31]. Об’єктивні передумови
пов’язані з характером спору, що підлягає винесенню на судовий розгляд та
вирішенню [49, с. 45]. Об’єктивними вважають наступні передумови: підвідомчість
цивільного позову, відсутність рішення про закриття позовного провадження,
відсутність вироку чи рішення по тотожній справі, відсутність ухвали про
прийняття відмови від позову, відсутність ухвали про затвердження мирової
угоди, відсутність ідентичного позову в провадженні [5, с. 31].
Інша класифікація запропонована М.М. Хандуріним. За якою, автор, передумови
пред’явлення цивільного позову в кримінальному процесі, поділяє на позитивні та
негативні. Позитивні передумови це порушення кримінальної справи, підвідомчість
та дотримання досудового порядку вирішення спору, пред’явлення позову до
початку судового слідства, правоздатність особи, дієздатність особи,
уповноваженість особи, правовий характер вимог, предмет позову – вимога до суду
про відшкодування шкоди, підставу позову – спір про спричинення шкоди діянням,
що містить ознаки злочину.
До негативних передумов М.М. Хандурін відносить: наявність рішення суду про
відмову від позову, ухвали про прийняття судом відмови від позову, про
затвердження судом мирової угоди [172, с. 14].
Позитивні та негативні передумови пред’явлення цивільного позову в
кримінальному процесі зустрічаються також у праці В. Г. Даєва. Але названий
поділ застосовується лише до об’єктивних передумов права на пред’явлення
позову.
До об’єктивних позитивних передумов права на пред’явлення цивільного позову в
кримінальному процесі В. Г. Даєв відносить: а) підвідомчість справи судовим
органам; б) для певної категорії справ передумовою є дотримання обов’язкового
попереднього розгляду спору у позасудовому порядку.
До негативних об’єктивних передумов права на пред’явлення позову відносяться
наступні: а) виключення за спеціальною підставою окремих ка
- Київ+380960830922