РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Досліди виконано на 84 кролях обох статей віком 6-8 місяців, масою 1800-2300 г. Тварин утримували в стандартних умовах віварію. Дослідження проводили відповідно до "Правил проведення робіт з експериментальними тваринами" [17] з дотриманням Міжнародних принципів "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 18 березня 1986 р.).
Розподіл тварин по серіях дослідів наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл експериментальних тварин по серіях дослідів
№Умови експериментуКількість тваринВивчені показники1Контроль18ОІП, вміст ГПЛ, ШО, H2O,Ca Активність ГП, СОД, КТ2МЙА (10мг/кг)
протягом 3 діб 6Вміст ГПЛ, ШО
Активність ГП, СОД, КТ3МЙА (10мг/кг)
протягом 7 діб6Вміст ГПЛ, ШО
Активність ГП, СОД, КТ4МЙА (10мг/кг)
протягом 14 діб18ОІП, вміст ГПЛ, ШО, H2O,Ca Активність ГП, СОД, КТ5МЙА (10мг/кг) +
ТА (50 мг/кг)
протягом 14 діб12ОІП, вміст ГПЛ, ШО, H2O,Ca Активність ГП, СОД, КТ6МЙА (10мг/кг) +
ніфедипін (30 мг/кг) протягом 14 діб12ОІП, вміст ГПЛ, ШО, H2O,Ca Активність ГП, СОД, КТ7МЙА (10мг/кг) +
ЕГДК (130 мг/кг)
протягом 14 діб12ОІП, вміст ГПЛ, ШО, H2O,Ca Активність ГП, СОД, КТ
Методичну основу проведених досліджень склав патофізіологічний хронічний експеримент, метою якого було моделювання первинних порушень енергетичного обміну судинної стінки. Відповідно до поставлених завдань було обрано методику відтворення енергодефіциту за допомогою монойодацетату (монойодоцтова кислота, ICH2COOH) - "класичного" інгібітора гліколітичних і окисних процесів у клітинах. Запропонована вперше Ю.В.Бицем (1973) модель енергодефіцитних уражень артеріальної стінки передбачала щоденне внутрішньовенне введення кролям МЙА у дозі від 10 до 25 мг/кг. Було доведено, що двотижнева МЙА-інтоксикація закономірно супроводжується істотними змінами енергетичного обміну, які виявляють себе падінням інтенсивності гліколізу і пентозного циклу, розладами клітинного дихання, зменшенням вмісту макроергічних сполук (АТФ, фосфокреатину) та іншими ознаками порушеного метаболізму. Зазначені патологічні зміни постійно відтворювалися як в стінці артеріальних, так і венозних судин [2, 7, 8].
У виконаних нами дослідах МЙА вводили кролям щодоби внутрішньовенно (у крайову вену вуха) з розрахунку 10 мг/кг протягом 3, 7 і 14 діб. Відповідну кількість речовини розчиняли в ізотонічному розчині NaCl (10 мг на 1 мл), pH доводили до 7,4 насиченим розчином NaHCO3 або 0,1 н розчином NaOH.
Обраний нами експериментальний підхід передбачав застосування кількох методів патофізіологічного аналізу: порівняльного топографо-анатомічного і методу коригуючих впливів [3]. Відповідно до першого з них дослідження проводилися на чотирьох об'єктах: трьох артеріях (грудна аорта, черевна аорта, легенева артерія) і задній порожнистій вені. Це, з одного боку, дало змогу порівнювати вивчені показники в артеріях, що мають високу (грудна і черевна аорти) і значно нижчу (легенева артерія) схильність до дистрофічно-склеротичних уражень, а з другого - порівнювати ті ж самі артерії з венами - судинами, майже абсолютно стійкими до розвитку атеросклерозу і уражень, аналогічних артеріосклерозу Менкеберга.
Метод коригуючих впливів передбачає використання різних фармакологічних агентів з метою проаналізувати участь конкретних механізмів у розвитку патологічних процесів. Важливим є те, що цей метод, крім основного свого призначення, дає можливість здійснювати пошук засобів профілактики і лікування хвороб. Для визначення ролі ПОЛ у патогенезі уражень судинної стінки, зумовлених МЙА, нами застосовано засоби ангіопротекторної дії з різними механізмами впливу на кровоносні судини: а) жиророзчинний антиоксидант - вітамін E (токоферолу ацетат); б) блокатор кальцієвих каналів - ніфедипін; в) антикальциногенний препарат - ЕГДК.
У роботі здійснювали щоденне протягом 14 діб поєднане введення тваринам:
1) МЙА (10 мг/кг, внутрішньовенно) та вітаміну E (10% олійний розчин токоферолу ацетату з розрахунку 50 мг/кг у шлунок через зонд за 2 години до введення МЙА);
2) МЙА (10 мг/кг, внутрішньовенно) і ніфедипіну (30 мг/кг у шлунок через зонд за 30 хвилин до введення МЙА);
3) МЙА (10 мг/кг, внутрішньовенно) та ЕГДК (130 мг/кг у шлунок через зонд за 2 години до введення МЙА).
Оскільки предметом дослідження була участь ПОЛ у розвитку дистрофічно-склеротичних уражень судин, то для оцінки цього процесу в стінках артерій і вен обрано дві групи показників: 1) ті, що характеризують інтенсивність реакцій вільнорадикального окиснення, - вміст гідропероксидів ліпідів (проміжних продуктів ПОЛ) і основ Шиффа (кінцевих продуктів); 2) ті, що віддзеркалюють стан антиоксидантних систем судинної стінки, - глютатіонпероксидазна, супероксиддисмутазна і каталазна активності тканин артерій і вен.
Для кількісної оцінки дистрофічних змін, що виникають у судинах за умов МЙА-інтоксикації нами використано методики визначення об'єму інулінового простору та вмісту води і кальцію у тканинах судин.
Аналіз усіх одержаних в роботі даних проводився після відповідної статистичної обробки результатів і порівнянь показників, що характеризують процеси у контрольних і дослідних тварин, у різних артеріях, в артеріях і венах.
Забір матеріалу для досліджень проводили одразу ж після убивання експериментальних тварин. Забій кролів здійснювали відтворенням повітряної емболії - введенням 10 мл повітря в крайову вену вуха.
Виділені артеріальні і венозні судини поміщали в розчин Кребса кімнатної температури, відділяли від них прилеглу сполучну та жирову тканину, відмивали від залишків крові. Залежно від цілей досліду готували поздовжні смужки судин або, подрібнюючи в рідкому азоті, отримували гомогенат.
У роботі використано такі методики.
1. Визначення загальних ліпідів (ЗЛ).
Для визначення вмісту ГПЛ і ШО у стінках кровоносн