РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТИНГЕНТУ ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ
І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи обстежених дітей та їх характеристика
Робота виконана у Луганському державному медичному університеті впродовж 2005-2007 рр. на базі Луганської обласної дитячої клінічної лікарні (головний лікар - В.І. Ткаченко), обласної дитячої консультативної поліклініки, Луганського обласного дитячого санаторного центру "Незабудка" (директор центру - А.В. Шабанов), міської дитячої лікарні №4 м. Луганська (головний лікар - Т.В. Гібнер). Нами проводились також дослідження під час експедиційних виїздів у різні райони Луганської області (Антрацитівський, Марківський, Сватівський райони, м. Стаханов) та школи м. Луганська. Визначення добової йодурії та гормонів щитоподібної залози й гіпофізу проведено у Луганській діагностичній лабораторії (зав. лаб. д.мед.н. П.К. Бойченко). Психологічні дослідження проводились сумісно зі спеціалістами обласного центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх (директор центру - А.А. Амеліна). У розробці автоматизованої інформаційно-пошукової системи моніторингу дітей із ЙДЗ надали допомогу співробітники кафедри кібернетики Луганського національного університету ім. В.І.Даля (зав. каф. д.т.н., проф. С.К.Ромазанов).
Першим етапом дослідження було визначення дійсного рівня йодної ендемії в регіоні за рекомендаціями ВООЗ, дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Міжнародної Ради з контролю за йододефіцитними захворюваннями (МРКЙДЗ) 2001 р. Дослідження проводилось виїзною бригадою спеціалістів (педіатр, ендокринолог, лікар УЗД) методом випадкової вибірки. Загалом до дослідження було залучено 1560 дітей 6-17 років - учнів шкіл м. Луганська та області. У якості критеріїв тяжкості йодного дефіциту використовували поширеність зобу серед дитячого населення за даними пальпації, УЗД та медіану концентрації йоду в сечі [149, 212].
Для вивчення особливостей проявів йодного дефіциту в регіоні та його впливу на стан здоров'я дітей проведено поглиблене клініко-лабораторне обстеження 603 дітей та підлітків мешканців Луганської області (другий етап дослідження). Основну групу склали 388 дітей із зобом. Вони були розподілені на групи щодо віку (табл. 2.1): діти 6-11 років із зобом (1 група), діти підліткового віку 12-17 років із зобом (2 група). Групу порівняння склали діти 1-2 груп здоров'я (215 осіб) без відхилень з боку щитовидної залози розподілені відповідно: діти 6-11 років без зобу (1к контрольна група), підлітки 12-17 років без зобу (2 к контрольна група).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей за віком та статтю
Група спостереженняКількість обстежених дітейхлопчикидівчатаусьогоn%n%n%1 група11753,910046,12171002 група7543,99656,11711001к група7246,28453,81561002к група3355,02745,060100Разом29749,330650,7603100
Групи були рандомізовані за статтю. Загальної кількості дітей у кожній групі було достатньо для винесення висновків і статистичної обробки за допомогою параметричних і непараметричних методів.
2.2. Методи дослідження
У всіх дітей ми вивчали стан здоров'я, аналізували мікросоціальний статус. Оцінювали показники захворюваності, фізичний та статевий розвиток, функціональний стан серцево-судинної, вегетативної нервової системи, а також рівень інтелекту, когнітивних функцій, властивостей особистості. Стан щитовидної залози оцінювали за розміром та функціональною активністю.
Для цього, у відповідності до мети та завдань дослідження, проводили: загально клінічне обстеження дітей, анкетування родин із визначенням соціальних, сімейно-побутових умов, характеру харчування, сімейного анамнезу тощо (докладно в пункті 2.2.1.), антропометрію (докладно в пункті 2.2.3.), психодіагностичне тестування (докладно в розділі 2.2.5), варіаційну пульсометрію (докладно в пункті 2.2.4.), УЗД щитовидної залози, дослідження гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи, визначення добової йодурії (докладно в пункті 2.2.2.).
У табл. 2.2 наведена кількість дітей, обстежених різними методами при проведені дослідження.
Таблиця 2.2
Кількість обстежених дітей у роботі за різними методами
№Метод обстеженняКількість дітей1.Загально клінічне обстеження6032.Багатофакторне анкетування3003.Антропометричний метод6034.Ультрасонографія щитовидної залози6035.Дослідження гормонального статусу дітей1096.Визначення добової йодурії2427.Психодіагностичні методики1508.Варіаційна пульсометрія709.Статистичні методи603
2.2.1. Соціологічні дослідження, загальноклінічне обстеження
При збиранні даних вивчалась наступна документація: "Індивідуальна карта розвитку дитини" (Ф № 6), карта обліку диспансеризації (Ф № 131), шкільні карти обліку диспансеризації, "Історія розвитку дитини" (Ф № 112/У). Додаткові дані зібрані анамнестичним методом за допомогою спеціально розробленої анкети.
При анкетуванні визначались паспортні дані, місце проживання дітей, їх сімейний стан, умови проживання, склад сім'ї, сімейний дохід. Зверталась увага на спосіб життя дитини та сім'ї в цілому, успішність навчання в школі. Уточнювався режим харчування, склад їжі (вживання продуктів моря, йодованих продуктів), вживання йодованої солі, медичних препаратів йоду, інформованість про існування йодного дефіциту. В анкети фіксувались скарги, дані фізичного розвитку, наявність захворювань щитовидної залози у родичів, наявність захворювань у дитини.
Об'єктивне обстеження включало загальноклінічні методи. У роботі також використовувалися клініко-лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові, сечі та ін.).
2.2.2. Методи дослідження стану щитовидної залози та йодного забезпечення
Оцінку стану ЩЗ проводили за показниками візуально-мануального обстеження. За цим методом визначали розмір, консистенцію залози та наявність вузлів. Пальпаторно визначали 3 ступеня збільшення щитовидної залози згідно з класифікацією ВООЗ, 2001 [212], міжнародний характер якої дозволяє п