РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ У
ПОЗААУДИТОРНІЙ ВИХОВНІЙ РОБОТІ
2.1. Загальні питання організації та проведення педагогічного
експерименту
Педагогічний експеримент складався з наступних етапів:
1. Підготовчий етап.
2. Проведення констатувального експерименту.
3. Організація та проведення формувального експерименту.
4. Контрольний експеримент.
5. Аналіз, обробка, узагальнення результатів експериментального дослідження.
Експериментальна робота проводилася на базі Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.
Підготовчий етап педагогічного експерименту складався з таких дій:
1. Анкетування студентів з метою визначення їх ставлення до творчості.
2. Виділення творчих умінь, які формуються в позааудиторній виховній роботі.
3. Розробка критеріїв, технології навчання творчим умінням.
4. Підбір творчих завдань.
5. Вибір студентів (експериментальна та контрольна групи).
6. Розробка констатуючого експерименту.
Для визначення ставлення студентів до творчої діяльності, їх внутрішньої потреби у такій діяльності ми запропонували на факультетах англійської, української мови та перекладацькому факультеті Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов анкетування, в ході якого студентам було запропоновано відповісти на ряд питань.
На задане студентам питання: "Що таке творчість, на вашу думку ?",- були отримані такі відповіді :
* Творчість - реалізація будь-яких вмінь, талантів, хисту людини шляхом зайнятості в якомусь виді мистецтва;
* Творчість - це мистецтво творити. Брати участь у різноманітній діяльності;
* Творчість - це спроможність створювати будь-що;
* Будь-яке творіння рук людських - творчість;
* Творчість - виконання будь-якої роботи, з привнесенням чогось нового та
багато інших відповідей.
Отримані відповіді дозволяють відразу ж зробити висновок, що студенти недостатньо точно розуміють семантику такого слова, як "творчість". Усі вказують, що творчість - це певна дія, але ніхто, за незначним винятком, не визначає яка саме, тобто не вказує на її новизну, або на новизну продукту творчої діяльності.
Через певний час було запропоновано ще два запитання:
1. Як ви ставитесь до творчості?
2. Як ви оцінюєте власний творчий потенціал?
Студентам для полегшення відповіді і обробки результатів були надані можливі варіанти відповідей (див. додаток А).
Аналіз показує, що 68% студентів позитивно ставляться до творчої діяльності, 24% - байдужі до неї і лише 8% не замислюються над тим, яку діяльність, репродуктивну або творчу, мають виконувати.
У той же час ще більша кількість студентів - 74% впевнені, що мають творчий потенціал. Лише 22% студентів не впевнені, сумніваються в своєму творчому потенціалі. І тільки декілька студентів - 4% зазначили, що не мають творчого потенціалу.
Тобто, більшість студентів вважають себе обдарованими творчими здібностями .
Через певний час ми запропонували студентам цих же факультетів відповісти ще на одне запитання:
Чи достатньо внутрішньо підготовлені Ви до формування творчих умінь? (див. додаток А).
Аналіз отриманих анкет дав результати, які значно відрізнялися від попередніх. Хоча ці результати були очікуваними. У цьому опитуванні лише 20% першокурсників, 28,8% другокурсників і 37% третьокурсників заявили, що вважають себе внутрішньо підготовленими до формування творчих умінь. Більшість же студентів висловили невпевненість у достатньості своєї підготовки до виконання складних творчих завдань.
Таким чином, проведене анкетування дало нам можливість зробити висновок, що студенти у своїй більшості вважають себе спроможними до творчості, бажають займатися творчою діяльністю, але потребують допомоги у підготовці їх до неї, у розвитку їх творчих потенцій і можливостей, у розумінні самої сутності творчої діяльності.
З метою формування творчої особистості майбутнього педагога і для проведення розробленого нами педагогічного експерименту був створений "Клуб естетичного виховання". Така форма організації позааудиторної виховної роботи була обрана тому, що, на наш погляд, давала найбільші можливості в розвитку індивідуальності кожного члена клубу, їх самореалізацію, була продовженням аудиторного навчання, активною формою відпочинку і, що для нас було найважливіше, дозволяла якнайширше залучати студентів до творчої, нетрадиційної, емоційно насиченої діяльності. Клуб мав стати і став місцем спілкування однодумців незважаючи на вік, досвід, рівень розвитку.
Основне призначення студентського клубу полягає в тому, щоб усю позааудиторну роботу проводити як комплекс виховних дій, здатних викликати інтерес у кожного студента, оживити та урізноманітнити діяльність студентського колективу, вносити радість пошуку і творчості у студентське життя. Зміст роботи клубу передбачає організацію дозвілля та відпочинку студентів, забезпечення умов для формування їх творчих умінь. Своє завдання "Клуб естетичного виховання" вбачає в тому, щоб вільний від обов'язкових навчальних аудиторних занять час студенти мали можливість ефективно використовувати для професійно-творчого становлення та самовизначення, педагогічно розумно та доцільно організувати дозвілля.
Робота студентського клубу стала необхідним та важливим засобом формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі. Клуб є своєрідною творчою лабораторією.
Результативність роботи клубу визначається чіткою структурою організації, різноманітністю форм, спрямуванням змісту на естетичне виховання студентів. Уся діяльність "Клубу естетичного виховання" будувалась на принципах самодіяльності, зацікавленості, ініціативи, творчості, необхідності та новизни. Діяльність відіграє істотну роль у вихованні естетичних почуттів та якостей студентів, у формуванні творчих умінь, необхідних як у навчально-виховній роботі, так і в подальшій професійно-творчій діяльності майбутніх спеціалістів.
Клубна робота при Горлівському держа