Ви є тут

Павло Петрович Смирнов - історик та педагог.

Автор: 
Коломієць Наталія Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003178
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ П.П. СМИРНОВА
Становлення П.П. Смирнова як історика припадає на період навчання в Київському університеті св. Володимира та тісно пов'язане з представниками київської школи документалістів і, зокрема, досвідченим педагогом, науковцем і лектором М.В. Довнар-Запольським. Історичний світогляд П.П.Смирнова формувався під впливом родинних та місцевих традицій, громадського оточення в гімназійні та студентські роки, що сприяло становленню майбутнього історика, обранню ним фахового інструментарію та методики наукової праці. Саме духовні та культурні традиції, успадковані від перших вчителів, стали тим підґрунтям, на якому сформувались його історичні та джерелознавчі погляди, відбулося усвідомлення цінності історичних джерел та їх ваги в осмисленні минувшини.
2.1. Київський період життєдіяльності П. П. Смирнова (1897-1927) і формування його історичних поглядів
Павло Петрович Смирнов народився 9 вересня 1882 р. в м. Симбірську. У свідоцтві про народження майбутнього вченого-історика зазначається: "...в метрической книге церкви 5-го пехотного Калужского полка за тысяча восемьсот восемьдесят второй (1882) год, части первой о родившихся мужского пола, в статье под № 3-м записано так: 1882 года, сентября 9 числа у младшего врача 93-го резервного батальона, коллежского советника Петра Авдеева Смирнова и законной жены его Анны Иосифовой, обоих православного вероисповедания, родился сын Павел. Таинство крещения совершено того же сентября 18 числа..."205. Хрещеними батьками стали старший лікар 93 резервного батальйону Калузького полку статський радник Михайло Фрідріхович Лекір та дружина брата Ганни Йосипівни - Наталія Михайлівна Рязанова206. В той час родина мешкала в невеличкому містечку Симбірську, звідки незабаром батька перевели до Казахстану: декілька років Смирнови провели у військовому форті Кара - Бутак, де в 1884 році народився молодший син Володимир. У 1885 році лікар Смирнов разом із сім'єю повертається до Симбірську і оселяється за адресою: 1-й Шатальний провулок, 5. В цьому будинку Смирнови прожили до липня 1897 року.207
Зупинимося докладніше на родоводі П.П.Смирнова. Предки його були московськими купцями середньої руки. Вже купець Авдій Феодосійович Смирнов, дід Павла Петровича, в середині XIX століття зрозумів, що дітей треба виводити в люди, і віддав обох своїх синів до однієї з гімназій Москви. У Андрія та Петра виявилися неабиякі здібності: вони були розумні, наполегливі у навчанні та працьовиті. Хлопці навчалися в старших класах гімназії, коли після тяжкої хвороби помер їхній батько, залишивши молоду дружину з трьома дітьми та великою торгівельною справою.
Андрій після закінчення гімназії поїхав до Петербургу і став студентом Технологічного інституту. З Петра мати вирішила зробити продовжувача родинної батьківської традиції і передати йому всі справи. Але хлопець хотів навчатися далі і йому довелося витримати величезний тиск з боку матері, доводячи своє право на навчання. Раптово від серцевого нападу помирає мати, родинна справа ліквідовується, а гроші розділюються між двома братами і сестрою Ольгою, яка на той момент вже була заміжня і мала власну родину.
Петро Авдійович в 1863 р. з відзнакою закінчує московську гімназію № 3 і за відмінні успіхи у навчанні його без іспитів було зараховано на медичний факультет Московського університету. В 1869 році він отримав диплом лікаря з відзнакою, після чого певний час проходив підготовку в Медико-Хірургічній академії з метою підвищення кваліфікації. Потім його було направлено в якості молодшого лікаря до п'ятого піхотного Калузького полку. У службових справах в 1875 р. Петро Авдійович перебував у Рязанській губернії, де і зустрів сільську вчительку Ганну Йосипівну Рязанову, з якою незабаром одружився. Невдовзі після одруження в 1876 р. П.А. Смирнова направляють на турецьку війну, під час якої він отримав чимало нагород за мужність, зокрема і Георгіївський хрест. Після закінчення військової кампанії П.А. Смирнов вирішив залишитися в армії лікарем, переїжджаючи з полком в різні місця. Взимку 1894 р. Петро Авдійович серйозно захворів. Як наслідок далася взнаки стара контузія, виникла загроза "душевної" хвороби. П.А. Смирнов все це як лікар знав і розумів, тому вирішив піти у відставку (хоча до повної пенсії йому залишалося прослужити всього два місяці). Отже, в 1894 р. П.А. Смирнов іде у відставку статським радником. Певний час він лікувався у Вінниці, але згодом його перевели до Києва у Кирилівську лікарню, в якій він невдовзі і помер. Залишається невідомим точний рік його смерті. Лише на підставі уривчастих відомостей, почерпнутих зі спогадів дружини Павла Петровича Смирнова про чоловіка, можна зробити висновок, що помер його батько, П.А. Смирнов, між 1897 та 1898 роками.
Про матір вченого - Ганну Йосипівну Рязанову - відомо, що вона народилася в 1850 р. в родині священика, який згодом став професором Рязанської духовної семінарії. Переказували, що предки його були козаками на прізвище Рєзан, але для духовного звання воно не підходило, тому прізвище вирішили замінити на більш підходяще - Рязанов. Родина священика була звичайною, але зі своїм певним внутрішнім укладом. Дітей виховувалося двоє: син Сашко та донька Ганна. Життя було заможне, батьки дали дітям гарну домашню освіту, та на початку 1870-х років Ганна з ідейних міркувань пішла працювати в село народною вчителькою. Саме там вона і зустріла свого майбутнього чоловіка та батька своїх дітей. Померла Г.Й.Смирнова в Кирилівській лікарні м. Києва 6 травня 1921 р.
Отже, майбутній історик Павло Петрович Смирнов був третьою дитиною в родині військового лікаря П.А. Смирнова. Крім нього ще був старший брат Олександр, 1879 року народження, сестра Ольга, яка народилася в 1881 р. та молодший брат Володимир (1884 р.). Протягом всього життя найбільш тісні стосунки П.П. Смирнов підтримував саме з Володимиром, який згодом стане професором, відомим вченим-геологом.
Батьки робили все можливе, щоб діти здобу