РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА Й МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТОНАЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІАЛОГУ В ОФІЦІЙНО-ДІЛОВІЙ СФЕРІ СПІЛКУВАННЯ
Метою експериментально-фонетичного дослідження є перевірка сформованих у першій частині дисертаційної роботи теоретичних передумов та встановлення на їхній основі провідних закономірностей функціонування і взаємодії компонентів інтонаційної системи в актуалізації соціолінгвістично детермінованих діалогів офіційно-ділової сфери спілкування. Для досягнення поставленої мети було виявлено номенклатуру й проаналізовано характер взаємодії просодичних засобів, які забезпечують функціонування соціолінгвістично маркованої моделі англійського офіційно-ділового діалогу, а також встановлено та систематизовано спільні й диференційні компоненти системи інтонації, що функціонують у діалогах, актуалізованих мовцями з різним соціальним статусом, у відповідності з їх функціонально-прагматичною спрямованістю й емоційно-прагматичним потенціалом.
Методологічною основою дослідження слугували провідні положення лінгвістики й фонетики [80, с. 225; 92, с. 178-179], що дозволили сформувати теоретичні передумови започаткованого дослідження та систематизувати відповідні види діалогів офіційно-ділового спілкування в робочу класифікацію їхніх комунікативно-прагматичних типів (див. рис.1.1). Цю класифікацію як частину теоретичних уявлень було покладено в основу розробки методики дослідження і структури опису його результатів. Досліджувані діалоги систематизувалися відповідно до вказаної класифікації за їхніми соціолінгвістичними, функціонально-прагматичними й емоційно-модальними ознаками.
Крім того, згідно з традиційно прийнятим у фонетиці підходом до аналізу тексту [96, с. 7; 167, с. 31] з метою оптимального проведення експериментально-фонетичного дослідження та експліцитної інтерпретації його результатів, тексти експериментальних діалогів було членовано на такі структурно-семантичні блоки та їхні фрагменти: початок (контакто-встановлювальний, стратегічно-визначальний фрагменти), основна частина (конфліктотвірний, динаміко-подійний, аргументативно-дискусійний фрагменти), завершення (попередньо-заключний, власне-заключний фрагменти). Таким чином, під час виконання дослідження ми співвідносили функціонування просодичних засобів не з окремими висловленнями чи їхньою низкою, а з конкретними структурними елементами тексту.
Експериментальне дослідження проводилося на кафедрі германської філології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
2.1. Програма експериментально-фонетичного дослідження
2.1.1. Підбір і запис експериментального матеріалу.
2.1.2. Аудитивний аналіз англійських діалогів офіційно-ділової сфери мовленнєвої комунікації аудиторами-інформантами.
2.1.3. Аудитивний аналіз перцептивних характеристик англійських офіційно-ділових діалогів аудиторами-фонетистами.
2.1.4. Акустичний аналіз просодичних (тональних, темпоральних, динамічних) характеристик англійських офіційно-ділових діалогів.
2.1.5. Лінгвістична інтерпретація та узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження.
2.2. Методика експериментального дослідження
2.2.1. Опрацювання корпусу експериментального матеріалу. Під час підбору експериментального матеріалу проводилась комплексна оцінка текстів англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення, що дозволила скласти найповніше уявлення про структурно-семантичні й функціонально-прагматичні особливості аналізованих діалогів. Так, експериментальний корпус склали діалогічні текстові фрагменти із художніх творів англійських і американських авторів, матеріал із лінгафонних інтерактивних курсів та відеокурсів англійської мови, а також оригінальних англійських фільмів, які були внесені до корпусу експериментального матеріалу як упорядковані зразки живого мовлення [134, с. 27].
Зазначені тексти необхідною мірою забезпечили достатні обсяг і структуру експериментального матеріалу. Підбір досліджуваних діалогів здійснювався, виходячи з прийнятої класифікації, з поділом їхнього експериментального масиву за провідною соціолінгвістичною ознакою (соціальний статус мовця відносно статусу слухача) на 3 групи: вищий, рівний, нижчий. У межах кожної групи було здійснено членування тексту діалогу на його структурно-семантичні блоки і фрагменти, з яких складаються ці блоки. Подальша диференціація експериментальних діалогів спиралася на їхню функціонально-прагматичну спрямованість (кооперативний, інформативний, прескриптивний) та емоційно-прагматичний потенціал (високий, середній, низький). У результаті було відібрано 183 діалоги, 1280 експериментальних реалізацій.
Відібрані для студійного запису тексти начитувались інформантами 40-60-річного віку (4 диктори), вимова яких відповідала літературній нормі англійської мови. Запис матеріалу проводився у спеціально обладнаній студії звукозапису КДПУ. Хід запису фіксувався у протоколі. Виконання робіт із запису експериментального матеріалу здійснювалося відповідно до рекомендацій, розроблених відомими лінгвістами (В.О.Артьомов [10], Л.П.Блохіна [25], Ю.О.Дубовський [66], Л.Р.Зіндер [70], А.А.Калита [79]). При цьому використовувалась контекстна методика [84], що дозволяє дикторові інтерпретувати ситуації відповідно до свого досвіду комунікативної практики та дозволяє знайти адекватне інтонаційне оформлення текстів, запропонованих для озвучення.
2.2.2. Методика проведення аудитивного аналізу. Аудитивний аналіз проводився з метою визначення інваріантних і варіантних перцептивних просодичних характеристик англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення та відбору експериментального матеріалу для інструментального аналізу (рис.2.1).
Відповідно до завдань дослідження аудитивний аналіз проводився двома групами аудиторів. До першої групи входили носії мови, що мають філологічну підготовку й практику аудіювання мовленнєвих текстів. Друга група складалася з п'яти аудиторів-професіоналів, що маю