РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ АВТОРСЬКОЇ МОДАЛЬНОСТІ
АНГЛІЙСЬКОГО САТИРИЧНОГО ТЕКСТУ ХХ СТОРІЧЧЯ
Дослідження реалізації авторської модальності з позиції поля має, на наш
погляд, значно більшу перспективу, ніж структурування мовного матеріалу за
власне формальними категоріями, не заторкуючи його як живий функціонуючий
механізм.
Серед числа різноманітних концепцій поля привертає увагу інтерпретація його як
парадигматичного явища [83; 125; 184; 191]. Парадигматичний принцип побудови
поля передбачає наявність сукупності мовних одиниць, що наділені загальними
лексичними, словотворчими та синтаксичними ознаками. Відповідно до цього
підходу виділяються семантичні поля, представлені у вигляді сукупностей частин
мови, об’єднаних спільністю вираження одного поняття [174, с. 7-13; 175,
с. 13-20], словотворчі поля, що включають до своєї структури словотворчі
елементи, які повідомляють похідним іменам одне і те ж словотвірне значення
[146, с. 10], синтаксичні поля, представлені у вигляді системи, яка об’єднує
навколо вихідної структури речення її регулярні граматичні і
структурно-синтаксичні модифікації та синонімічні перетворення [78, с. 202].
Поряд з розглядом поля як парадигматичного явища спостерігається тенденція до
його дослідження як міжрівневої побудови [17; 30; 31; 57; 82; 89; 98; 99; 188;
189; 204].
Аналіз різнорівневих мовних елементів можливо також здійснювати з позицій
функціонально-стилістичного підходу, що передбачає виведення стилістичного
аспекту на семантичний рівень [90]. З позицій цього підходу ті мовні опозиції,
які раніше розглядалися лише як стилістичні [218; 221; 236; 257], зараз
розглядаються як такі, що мають певні семантичні відмінності.
Текстова категорія «авторська модальність» має різноманітні засоби мовного
вираження: морфемні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, різні комбінації
контексту, функціонально-орієнтовані на адекватне втілення інтенції автора.
Текстову категорію авторської модальності становить функціонально-семантичне
поле, різнорівневі елементи якого, реалізують сатиричну характеризацію в
тексті.
Принципи побудови функціонально-семантичного поля авторської модальності
пов’язані з філософською проблемою співвідношення системи і структури. У своєму
розумінні системи ми виходимо з її визначення як якогось органічного цілого, що
складається з окремих елементів – підсистем, що перебувають у певних
відношеннях один з одним; під структурою розуміється внутрішня організація
системи зі стійкою сукупністю взаємозв’язків між конституентами. Один з
основних ознак системи, взаємозв’язок, у стосунку до дослідження сатиричних
ознак, акцентує увагу на «виявленні внутрішніх, структурних зв’язків, на
взаємодії різних аспектів мови між собою» [181, с. 9-10]. Основні властивості
системи – відносна неподільність елементів, ієрархічність її компонентів –
знаходять своє переломлення в структурі функціонально-семантичного поля
авторської модальності.
Функціонально-семантичне поле авторської модальності представлене набором
наступних мікрополів: мікрополе «сатиричної характеризації персонажа / груп
персонажів»; мікрополе «сатиричної характерізації явищ навколишньої дійсності
(подій, фактів, географічних назв, історичних епох)»
В розглянутих нами мікрополях авторської характеризації виділяється ядро і
периферія [138; 171].
2.1. Структура мікрополя “Сатирична характерізація персонажа / груп персонажів”
2.1.1. Я д е р н а з о н а м і к р о п о л я “Сатирична характерізація
персонажа / груп персонажів”. Ядро мікрополя «сатиричної характеризації
персонажа / груп персонажів» складають як окремі лексичні одиниці, вживані в
протилежному значенні, «промовисті імена», атрибутивні, субстантивні,
оксюморонні словосполучення, відокремлені вставні словосполучення, авторські
оказіоналізми. «Ядро поля передає: а) ознаку, найбільш спеціалізовану для
передачі даного значення; б) ознаку, яка виражає його найбільш однозначно; в)
ознаку, яка систематично використовується» [98, с. 91].
Підставою для визначення загального іменника домінуючої одиницею цього
мікрополя є «орієнтація його лексичного значення на оцінність, образність,
експресивність та емоційність, тобто на семантичні ознаки конотативного
макрокомпонента лексичного значення» [172, с. 70]. Названі семантичні ознаки
об’єднуються в одну групу, оскільки «ці елементи часто постають у сукупності,
особливо на рівні похідних значень» [190, с. 48].
Ці лексичні одиниці можна об’єднати в групи, що позначають: соціальний статус,
рід занять, емоційно-психічний стан особи / групи осіб, наприклад:
а) соціальний статус:
My whole future is shattered, and I have directly lost one hundred and twenty
pounds a year allowance from my guardian. By an ordinary process of thought,
the money is justly mine. But, said Paul Pennyfeather, there is my honour. For
generations the British bourgeosie have spoke of themselves as gentlemen… Now I
am a gentleman. I can’t help it: it’s born in me. I just can’t take that money.
‘Well I am a gentleman too, old boy, said Grimes, and I was afraid you might
feel like that so I did my best for you and saved you from yourself’. ‘What do
you mean by that?’ ‘Dear old boy, don’t be angry, but immediately after tea I
sent off a wire to your friend Potts. Tell Trumpington send money quick, and
signed it, Pennyfeather’. ‘I don’t mind lending, you the bob till it comes
either Grimes you wretch!’ said Paul in spite of himself he felt a great wave
of satisfaction surge up within him. We must have another drink on that’. ‘To
the durability of ideals’, said Paul as he got
- Київ+380960830922