РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ
Обсяг і об’єкт дослідження
Робота проводилась на базі Луганського дитячого оздоровчого центру “Незабудка”,
Луганського обласного дитячого спеціалізованого кардіологічного санаторію та
базується на результатах обстеження 219 дітей шкільного віку (6-15 років), які
виховувалися в соціально дезадаптованих умовах. Групою порівняння були 154
дитини того ж віку з соціально адаптованих сімей.
Серед обстежених дітей було 124 хлопчика (56,6 %) та 95 дівчат (43,4 %), з них
мешкало в містах 150 дітей (68,5%), в селах – 69 (31,5%).
До групи дослідження увійшли діти, які потрапили до закладу з дитячого притулку
– 32 дитини, 14,6 % (9 дівчат та 23 хлопців), діти, які навчалися в
школі-інтернаті – 34 дитини, 15,5 % (хлопчиків – 16, дівчаток - 18).
Відвідували дитячий дошкільний заклад 2 дівчинки, 149 дітей навчалися в
середній школі – 68,0 % (65 дівчат та 84 хлопчиків). Одна дитина не відвідувала
організований колектив та одна дитина навчалася вдома за станом здоров’я.
За ступенем соціальної недостатності найбільшу групу склали діти з неповних
сімей – 89 дітей ( 40,6 %), в тому числі в 6 випадках дітей виховував один
батько. З соціально неблагополучних сімей (СНБС) була 71 дитина (32,1 %);
соціальних сиріт – 39 (17,8 %); перебували під опікою родичів 20 дітей (9,1
%).
Серед 66 дітей, які були вихованцями ДІЗ та ДП, 29 дітей (43,9 %) мали одного
або двох батьків, які спілкувалися з ними рідко та нерегулярно. В 11 дітей один
або обидва батьки були засуджені, у 88 дітей (40,2 %) батьки зловживали
алкогольними напоями.
В 78 випадках (35,6 %) діти зазнали жорстокого поводження з боку батьків
внаслідок систематичного фізичного покарання.
Детальний аналіз результатів дослідження наведено у відповідних розділах
роботи.
Об’єктом дослідження були: стан здоров’я, психоемоційний стан, рівень фізичного
розвитку, стан вегетативної нервової системи, рівень в-ендорфіну та серотоніну
крові, корекція порушень адаптації у дітей із СДС.
2.2. Клініко-інструментальні методи дослідження
У відповідності до етичних норм та нормативних документів МОЗ України, щодо
проведення клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, проведення
досліджень та включення пацієнтів в дослідження відбувалося тільки за письмової
згоди батьків, або осіб, які їх замінювали.
В роботі використовувалися наступні методи дослідження.
1. Вивчення умов проживання дітей проводили за даними анкетування батьків, або
осіб, які їх замінювали. Проводили аналіз особливостей родини, оцінюючі
економічну та педагогічну функції сім’ї.
Економічну функцію оцінювали за даними умов проживання родини, рівня доходів на
1 члена сім’ї в порівнянні з прожитковим мінімумом, наявність постійного місця
роботи у матері та батька, досвід самостійного заробляння грошей дітьми.
Педагогічну функцію сім’ї оцінювали за рівнем освіти у батьків, наявності
традиційних заходів покарання, застосування фізичного покарання.
Вивчення даних соціального та біологічного анамнезів проводилося шляхом
викопіювання свідчень з медичної документації (історії хвороби, амбулаторної
карти). При цьому приділялася увага умовам проживання, наявності шкідливих
звичок у батьків. Враховувалися дані суб’єктивних та об’єктивних анамнестичних
свідчень, даних огляду спеціалістами (ЛОР, окуліст, ортопед, ендокринолог,
кардіолог та ін.) дітей, які виховуються в СДС.
Клінічна комплексна оцінка стану здоров’я дітей проводилася згідно наказу МОЗ
України від 29.11.2002 № 434 “Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної
допомоги дітям в Україні” з урахуванням частоти та вираженості загострень
хронічної патології, результатів функціональних методів дослідження з наступним
виділенням п’яти груп здоров’я.
Оцінка фізичного розвитку проводилась шляхом вимірювання та оцінювання основних
антропометричних показників: маса тіла, довжина тіла, об’єм грудної клітини.
Індивідуальну оцінку фізичного розвитку і гармонійності проводили з
використанням кривих відповідно статі згідно протоколу, затвердженого наказом
МОЗ України від 27.04.2006 № 254 “Про затвердження Протоколів надання медичної
допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча ендокринологія”. Для оцінки
гармонійності фізичного розвитку використовували індекс С.А. Пушкарьова (1983)
, який розраховували за формулою:
(L-P)*L , (1)
K*2T
де L – довжина тіла, см, P – маса тіла, кг, Т – обвід грудної клітини, см, К –
коефіцієнт гетерохронності морфологічного розвитку [175].
5. Стан серцево-судинної системи оцінювали за даними ЕКГ, рівню АТ на плечовій
артерії, який визначався за методом Короткова-Яновського, та частоти пульсу з
подальшим визначенням функціонального стану і адаптаційного потенціалу (АП)
організму за рівнем індексу функціональних змін, який оцінювався за формулою
Р.М. Баєвського із співав. (1987), а саме:
ІФЗ = 0,011•ЧСС+0,014•САТ+0,008•ДАТ+
+0,014•вік+0,009•маса-0,009•ріст-0,27, (2)
де ЧСС – частота серцевих скорочень, САТ – систолічний артеріальний тиск, ДАТ –
діастолічний артеріальний тиск.
Адаптаційний потенціал (АП) оцінювали відповідно значення ІФЗ (ум. од.): < 2,60
- задовільна адаптація, 2,60 - 3,09 - функціональне напруження механізмів
адаптації, 3,10 - 3,49 - незадовільна адаптація, ? 3,50 - зрив механізмів
адаптації [48,93].
6. Кардіоінтервалографію (КІГ) проводили на діагностичному комплексі
„Cardiolife” (НВП „МЕДЕКОЛ”, Україна), з комп’ютерною обробкою інформації на
персональному ІВМ-сумісному комп’ютері.
7. Всім дітям проводилась УЗД органів черевної порожнини та щитоподібної
залози, рентгенографія проводилася за наявністю показань.
8. Лабораторні обстеження:
- Київ+380960830922