РОЗДІЛ 2
КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВА СТРУКТУРА АНГЛОМОВНОЇ БАЙКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОГО
КОНЦЕПТУ КОМІЗМ
Дослідження КСС англомовної байки крізь призму художнього концепту КОМІЗМ
здійснено через виявлення особливостей його втілення в текстах англомовних
байок та особливостей актуалізації складників досліджуваного концепту, які
впливають на формування узагальненого образу людини в концептуальній системі
комічного та побудову моделей організації комічного смислу.
2.1. Специфіка втілення художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок
Аналіз специфіки актуалізації художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних
байок дозволяє реконструювати його модель, спираючись на наукові підходи до
моделювання концептів у сучасній лінгвістиці. З цією метою необхідним є
виокремлення складників досліджуваного концепту та аналіз іронії як
домінантного лінгвостилістичного засобу втілення комічної тональності.
2.1.1. Модель художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок. У
сучасній науковій парадигмі знань комізм та комічне є тотожними поняттями [7,
с. 6, 16; 201, с. 98; 202, с. 175]. Комічне визначають як виявлене протиріччя і
контраст між явищами та його окремими сторонами, що мають негативний ціннісний
потенціал, і справжніми загальнолюдськими цінностями [цит. за 202, с. 175].
Витоки комічного пов’язані з нетривіальним сприйняттям та репродукцією явищ
дійсності [178, с. 329]. Сутність комічного визначають абсурд, нелогічність,
безглуздість певних явищ, невідповідність нормам, усталеним поняттям [7, с. 14;
8, с. 118; 24, с. 81; 67; 87; 131, с. 281-309; 164; 166, с. 687; 170; 176, с.
22; 178, с. 329; 202, с. 175; 268, с. 31-40].
Наукові доробки щодо вивчення концептів у сучасній лінгвістиці виконані в руслі
логіко-семіотичного напряму, який містить ономасіологічний, семасіологічний,
лінгвоміфопоетичний підходи [6, с. 21-30; 167, с. 64-72; 179, с. 16; 210, с.
10; 293, с. 90] та лінгвокультурологічного напряму [34, c. 64-72; 86; 189, c.
41-44; 197, с. 208]. У контексті нашої роботи ми використовуємо
ономасіологічний підхід до виявлення структури художнього концепту КОМІЗМ,
тобто дослідження спрямовано від змісту концепту до засобів його вербалізації.
Задля виявлення особливостей текстового втілення концепту КОМІЗМ у текстах
англомовних байок ми йдемо від змісту засобів вербалізації цього концепту до
його складників, що підведені під ці засоби, тобто підхід до моделювання
структури – семасіологічний, від слова до змісту концепту.
Представники лінгвокультурологічного напряму вивчення концепту [33, с. 80; 86,
с. 129; 189, с. 41] вважають, що концепт є багатовимірним ментальним
утворенням, в якому виділяються декілька якісно відмінних складників чи шарів:
понятійний, образний та ціннісний [86, с. 129]. Трьохшарова модель концепту
набула розвинення в руслі нашого дослідження при моделюванні художнього
концепту КОМІЗМ. Відмінність нашої моделі полягає у більш розширеному
тлумаченні понятійного шару концепту. Екстраполюючи ідеї О.Г. Скідан [182, с.
23], ми вважаємо, що він містить не лише ознакову та дефініційну структуру
концепту, а й передконцептуальні ознаки, тобто ті, що виокремлюють з архетипів,
які лежать у його підґрунті.
У нашій роботі модель художнього концепту КОМІЗМ містить концептуальні ознаки,
що виокремленні з трьох основних вимірів знань про комічне:
універсально-смисловий, узагальнено-змістовий та оцінно-образний (рис. 2.1). З
метою реконструкції моделі художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних
байок вважаємо доцільним здійснити виявлення складників кожного виміру знань
про художній концепт КОМІЗМ.
“На самій глибині” будь-якого концепту перебуває набір архетипних – найбільш
загальних і фундаментальних – споконвічних понять, логічних зв’язків, образних
уявлень і вироблених на їхній основі принципів, правил людського існування. Цей
вимір можна розглядати як відбиття сукупності деяких примітивних, що мають
загальнолюдський характер, спроб організації хаосу людського буття.
Рис. 2.1 Виміри знань у структурі концепту КОМІЗМ
“На основі примітивно-архетипних зв’язків у свідомості колективу й у свідомості
особистості утворюється деякий фонд уявлень, які спираються на генетичну
пам’ять і не відповідають актуальному емпіричному досвіду або навіть прямо
суперечать йому [91, с. 115]”.
Універсально-смисловий вимір знань про художній концепт КОМІЗМ корелює з
передконцептуальною іпостассю концепту, тобто його архетипами, “колективним
позасвідомим” [227, с. 98], які є стрижнем, що забезпечує єдність складників
концепту. Ця площина носить універсальний характер та містить такі складники
концепту, які співвідносяться носіями різних мов з одним і тим самим фрагментом
дійсності, об’єктивують спільні для усього людства знання про досліджуваний
концепт. Аналіз універсально-смислового виміру актуалізації художнього концепту
КОМІЗМ передбачає аналіз наукових доробків філософського, психологічного та
культурологічного напрямків [20; 22; 24; 58; 67; 87; 97; 164; 170; 265]. На
даному етапі ми виокремлюємо складники досліджуваного концепту, що відбивають
універсальні наукові знання, а також реконструюємо його передконцептуальну
іпостать, тобто архетипи, інтуїтивне, емоціогенне передзання, що активується
автоматично позасвідомими операціями [262, с. 12]. З цією метою у контексті
нашої роботи ми використовуємо лінгвоміфопоетичний підхід до вивчення концепту
[165, с. 124-129; 183] та метод етимологічного аналізу, що широко
використовується у межах лінгвоміфопоетичного підходу [185; 199].
Лексична одиниця комічне (від грецької komikos – веселий, смішний, та komos –
весела пр