РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ
Сучасний стан, а також розвиток флор в сучасному та в минулому нерозривно пов'язані з умовами середовища та геологічною історією певної фізико-географічної території. Різноманітність природних умов визначає можливість процесів видоутворення, поліморфізм та багатство флор. Тому для правильної інтерпритації фактичного матеріалу необхідне знання фізико-географічних умов території, де досліджується флора [11].
Географічне положення. Загальна площа південного сходу України, в межах Луганської та Донецької областей - 53,2 тис. км2. На південному заході межує з Запорізькою, на заході - Дніпропетровською та північному заході - Харківською областями України; на півночі, сході та південному сході - з областями Росії (Бєлгородська, Воронезька, Ростовська), на півдні омивається водами Азовського моря [117]. Донецька область із суміжними територіями займає південно-східну частину України, розташована на південних відрогах Середньо-Руської височини, Донецькому кряжі, Приазовській височині і частково Придніпровській та Приазовській низовинах. Населення м. Донецька більше 1 млн. чоловік, загальна площа 358 км, протяжність зі сходу на захід 55 км, а з півночі на південь 28 км. Донецьк є великим промисловим, науковим та культурним центром України. Промисловість міста багатогалузева: вугільна, металургійна, машинобудівна, хімічна та легка [117]. Природно-історичні умови Донецького басейну відрізняються цілою низкою особливостей, що виникли як під час історичного розвитку ландшафту, так і під час виробничої діяльності, а також виключно широкого та активного впливу людини на природу [111].
Геологічні умови. Геологічна будова території південного сходу України досить складна, тісно пов'язана з особливостями тривалої історії геологічного розвитку таких основних геоструктурних районів, як Воронезький кристалічний масив (Воронезька антикліза), Дніпропетровсько-Донецька западина, Донецький кряж (складчаста споруда) та Приазовський кристалічний масив, що являє собою південно-східну частину Українського кристалічного щита. В будові південного сходу України і суміжних з ним територій беруть участь породи різного геологічного віку та походження; від найдавніших - докембрійських, що представлені гнейсами, гранітами, сієнітами, кристалічними сланцями і які складають кристалічний фундамент, до сучасних антропогенних, або четвертинних, які представлені лесами, лесовидними суглинками та еоловими пісками [117]. В центральній частині Донецького басейну розташований Донецький кряж. У тектонічному відношенні Донецький кряж являє собою складчасту споруду, яка на півночі знаходиться на межі із Донецьким каналом, на півдні та південному заході - із Азово-Подольським щитом. Формування територій продовжується й до теперішнього часу: південна частина басейну поступово опускається, центральна та північно-східна - підіймаються. Основою всіх відкладень кряжу є граніти та гранітогнейси. Породи кам'яновугільної системи складають основу, вони представлені шарами пісковиків, сланців, вапняків та вугілля. Вся територія басейну зайнята палеогеновими породами, які прикриті тонким шаром червоно-бурих глин та важких лесовидних суглинків [124].
Рельєф. Сучасний рельєф південного сходу України і суміжних територій формувався протягом довгого геологічного часу під впливом ендогенних та екзогенних сил і зумовлений нерівностями залягання кристалічного фундаменту Російської платформи [117]. Поверхня Середньоруської і Приазовської височин та Донецького кряжу глибоко розчленована густою сіткою річкових долин, ярів і балок. Найбільш підвищеною частиною кряжу є плато між Дзержинськом та Зверево [117, 111]. Своєрідність антропогенного рельєфу Донецького басейну відображена в численних терикониках, кар'єрах, іригаційних спорудах тощо [117]. У всіх напрямках територію перерізає густа мережа річкових долин, балок. Глибина долин 50 - 200 м. Крутизна їх схилів та оголення гірських порід складають враження гірського ландшафту. Для долин рік та річок характерні добре виражені акумулятивні форми рельєфу та асиметрія берегів. У місцях розвитку вапняків та пермських відкладень солі спостерігаються карстові явища (наприклад, в басейні рік Мокра та Суха Волноваха, в Артемівському та Слов'янському районах тощо) [117].
Клімат. За кліматичним районуванням України південний схід належить до континентальної степової області помірних широт [127]. Підвищена місцевість визначає його кліматичні умови, на які впливає посушений клімат південного сходу Росії та помірний - Правобережної України. Отже, клімат Донецького басейну континентальний (більш помірний в західній частині), із значними річними (близько 30?С) і максимальними (до 80?С) амплітудами температур повітря, чітко виявленими посухо-суховійними явищами та відлигами [117]. Температура є одним із найважливіших елементів клімату, що характеризує фізичний стан атмосфери і ґрунту, і залежить від інтенсивності сонячної радіації, атмосферної циркуляції, характеру підстилаючої поверхні. Середньомісячні температури повітря на території південного сходу коливаються від 7,1?С до 8,6?С. Найнижча температура повітря припадає на січень (-6?С - -7,8?С), найвища - на липень (20,9?С - 22,9?С). За багаторічними спостереженнями, заморозки починаються у першій декаді жовтня та закінчуються у третій декаді квітня. Тривалість безморозного періоду складає 170 - 175 днів, іноді вона складає 200 - 202 дні. Зимою переважають східні повітряні потоки, які містять дуже мало вологи, що призводить до весняних суховіїв, які найбільш часті у травні. Відносна вологість повітря складає 42 - 50 %, хоча у травні спостерігаються дні, коли вона падає до 10 - 12 %. Опади за сезонами року розподілені дуже нерівномірно - влітку випадає до 50% річної суми (у червні 13 - 15 ). Посухи повторюються зазвичай через 10 - 12 років. Наявність у повітрі промислового пилу, газів та диму створюють предумови для утворення осінньо-зимових туманів. Зима нерідко починається раніше становлення сніго
- Київ+380960830922