зміст демократії вищої освіти і виокремити демократичні процеси та форми, які відбуватимуться у контексті цього змісту. Все це дозволить визначити критерії демократизації освітнього процесу і створити модель для оцінки показників, що відповідатимуть таким критеріям. На їх основі можна виділити низку показників демократизації освітнього процесу, які й дозволять визначити провідні тенденції демократизації та шляхи оптимізації цього процесу стосовно системи вищої освіти України. Зазначене схематично відображено на схемі рис.2.1.
Рис.2.1. Схема аналізу процесів демократизації вітчизняної вищої освіти.
Питання сутності демократичної вищої освіти ми аналізували у попередньому
розділі. Було доведено, що демократизація системи вищої освіти нерозривно пов'язана з демократизацією суспільства в цілому. Така умова демократизації навчально-виховного процесу безумовно є зовнішньою по відношенню до цього процесу. Окрім зовнішніх, існують і внутрішні умови, пов'язані із особливостями самого навчально-виховного процесу. Проаналізуємо їх за схемою рис.2., аналогічною схемі на рис.2.1. В першу чергу необхідно виявити підстави для створення демократичної вищої освіти. Для цього необхідно визначити її суть. За своєю суттю демократична вища освіта повинна з одного боку задовольняти потреби суспільства, а з іншого - формувати їх. Тобто для підвищення економічного рівня суспільства вища освіта повинна відповідати вимогам до підготовки високоосвічених спеціалістів такого рівня, на якому вони будуть спроможні через деякий (якнайменший) час підвищити суспільній рівень і, в свою чергу, сформувати підвищені вимоги до освітнього процесу.
Рис.2.2. Схема аналізу процесів демократизації освітньої системи.
Для розуміння потреб тих чи інших педагогічних умов демократизації навчально-виховного процесу в Українських ВНЗ доцільно порівняти європейську та вітчизняну системи вищої освіти. На основі такого порівняння можна виявити не лише педагогічні навчально - виховні процеси, а й напрями подальшої демократизації української освіти в руслі Болонського процесу. У дослідженні таке порівняння проведене на основі схеми, що на рис.2. (див.). Відповідно до схеми та наведеного у попередньому
розділі аналізу європейської та вітчизняної вищої освіти, визначимо спільні якості та відмінні ознаки між цими освітніми системами.
Рис.2.3. Зіставлення основних моментів традиційно існуючого (консервативного) і побудованого на Болонській системі підходів до модернізації навчально-виховного процесу ВНЗ.
Як показало проведене порівняння спільними ознаками української і європейської систем вищої освіти є дотримання духовно-гуманістичних традицій, зокрема намагання зберегти освітні історико-культурні традиції, громадянську і соціальну значимість, традиції освіти, спрямовані на розвиток особистості та неперервність навчання (навчання впродовж всього життя). Разом з тим спостерігається нівелювання цих традицій в Європі і посилення технократичних тенденцій. Як зазначають дослідники, ознакою системи європейської вищої освіти є наближення до американської, де вже давно панують ці традиції []. За результатами соціологічного опитування громадяни країн Євросоюзу вважають, що вони платять за вищу освіту як платники податків, а не як користувачі. (На противагу цьому, саме оплата освіти користувачами є характерною ознакою системи освіти США).
Крім вказаних глобальних (стратегічних) спільних рис, наявні й дрібніші (тактичні). Наприклад, близькі чотирибальні (по суті, трибальні) системи оцінювання знань (у європейському випадку оцінки виставляються у спеціальному додатку до диплома із зазначенням кількості кредитів і їх відповідності певному балу), централізований контроль навчання за часткової автономії ВНЗ, система акредитації тощо.
Отож, можна констатувати, що українська система вищої освіти за своєю сутністю ближча до європейської. Саме тому зміни, актуальність
- Київ+380960830922