ЗМІСТ
Вступ .
Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження
1.1. Історіографія проблеми
1.2. Характеристика та класифікація джерел .
Розділ 2. Основні тенденції розвитку сербської і хорватської історіографії у міжвоєнний період
2.1. "Національна історія" напередодні Першої світової війни
2.2. Засади югославської моделі історичного розвитку у міжвоєнний період .
Розділ 3. Головні теми досліджень історії першої половини ХІХ ст.
3.1. Історіографія Першого і Другого сербських повстань .
3.2. Дослідження історії Іллірійських провінцій
3.3. Ілліризм
3.4. Правління уставобранителів та "Начертанія" .
Розділ 4. Висвітлення історії революції - рр.
4.1. Сербська історіографія революції - рр. у Воєводині .
4.2. Революція - рр. у оцінках хорватських істориків
Розділ 5. Проблеми історії сербського і хорватського народів другої половини ХІХ ст. у дослідженнях міжвоєнної історіографії
5.1. Хорватсько-угорська угода р. .
5.2. Вивчення постатей Анте Старчевича, Євгена Кватерника і Йосипа Юрая Штросмаєра
5.3. Східна криза і Берлінський договір
Висновки .
ВСТУП
Історія історіографії країн Центрально-Східної Європи є важливою темою досліджень для вітчизняної науки, вивчення якої дозволить краще зрозуміти закономірності й особливості українського досвіду вивчення минулого. Сучасна методологія історії історіографії дає можливість по-новому, критично опрацювати ці проблеми.
Доба між Першою і Другою світовими війнами у Королівстві сербів, хорватів і словенців (далі КСХС), а з р. - у Королівстві Югославія, залишається малодослідженою темою в історичній науці. Міжвоєнні роки в історії південнослов'янських народів були періодом змін, формування нових ідеологій, побудови нового суспільства, нової політичної та економічної системи. Незважаючи на те, що історики і політики КСХС (згодом Королівства Югославія) визнавали себе послідовниками ідей югославізму другої половини ХІХ ст., цей політичний напрям у міжвоєнні роки мав певні відмінності як у конкретних політичних формах його реалізації, так і в ідеологічно-філософському обґрунтуванні потреби його запровадження як офіційної ідеології держави. Важливу роль у формуванні ідеологічного підґрунтя новоутвореної держави південних слов'ян відігравала історична наука. Основним завданням істориків міжвоєнного періоду було показати факт утворення КСХС як закономірний результат розвитку політичної свідомості югославських народів у ХІХ ст.
Актуальність
- Київ+380960830922