Ви є тут

Формування корпоративних відносин в системі малого підприємництва

Автор: 
Парсяк Володимир Никифорович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000218
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В МАЛОМУ БІЗНЕСІ
2.1. Порівняльний аналіз стану малого підприємництва у країнах з традиційно ринковою орієнтацією та в Україні
Для вітчизняної економіки малий бізнес - явище відносно нове і лише на-копичує кількісну масу специфічних організаційно-правових форм господарсь-кої діяльності та моделей відносин з іншими суб'єктами ринкової системи. В світовій же практиці, як у розвинутих державах, так і у деяких країнах, що ли-ше недавно стали на шлях реформ, розвиток МБ має тривалу історію, усталені традиції та різноманітний досвід, вивчення та порівняння з якими може бути корисним для покращання ситуації, яка склалась у цій справі в Україні.
Ставлення до малих форм підприємництва з боку західних науковців, державних діячів, суспільної думки зазнало діаметрально протилежних змін протягом останніх десятиліть. В 60-х та на початку 70-х років XX ст. економіч-ний прогрес та технічний розвиток ще асоціювалися з великими фірмами, які, на думку їх апологетів, являли собою "майже досконалий інструмент для ство-рення технічних змін" [31]. Малий бізнес, зазвичай ототожнювали тоді з пери-ферійними та відсталими сферами економіки, підкреслюючи в ньому лише не-гативні якості: неефективне використання ресурсів, низький рівень зайнятості тощо. Проте, економічний спад та масове безробіття кінця 70-х - початку 80-х років похитнули впевненість в необмежених можливостях підприємств, з високим рівнем концентрації основного та фінансового капіталу.
Неупереджений аналіз свідчить: малі та середні підприємства - найбільш динамічна група господарських суб'єктів, один з основних (за кількістю та на-слідками господарської діяльності) компонентів ринкової економіки, що вагомо впливає на піднесення останньої та гармонізацію суспільних відносин. Дійсно, якщо дослідити динаміку зміни чисельності малих та середніх фірм в групі провідних країн за останні 20 років, то очевидним є постійне збільшення їх
кількості з незначними періодичними коливаннями (рис.2.1). Так, в Німеччині, наприклад, кількість малих та середніх підприємств зросла з 1,2 млн. в 1977 р. до 1,6 млн. в 1997 р., тобто майже на 400 тисяч за 20 років.

- США (фірми); - США (підприємці); - Велика Британія; - Німеччина

Крім того, зросла й динамічність сектору МСБ. В Європейському Союзі в цілому середнє значення коефіцієнту створення (відношення кількості підприємств, що утворилися, до загальної кількості усіх існуючих фірм) в 90-ті роки минулого сторіччя дорівнював приблизно 10 %. Це означає, що без урахування банкрутств та реорганізацій шляхом приєднання, поглинання або злиття фірм, кількість МСП подвоюється в ЕС приблизно кожні 10 років.
Зважаючи на це, природним виглядає той факт, що малі та середні підприємства складають в економіці розвинутих країн більше 95 % кількості всіх підприємств, забезпечують зайнятість 50-70 % працездатного населення (табл.2.1). Характерно, що доволі високі показники діяльності МСП спостерігаються і в деяких країнах Центральної Європи, де вони створюють 50-60 % ВВП та працевлаштовують більше 50 % зайнятих: в Чеській Республіці -
64,3 %, в Угорщині -66,0 %, в Польщі - 60,6 % тощо. В цьому контексті не мо-
Таблиця 2.1
Стан малого та середнього підприємництва в деяких країнах світу
Країна
Кількість МСП, тис.Кількість МСП на 1000 чол. населенняЗайнято в МСП, млн. чол.Частка у загаль-ній кількості зайнятих, %Внесок МСП у ВВП, %Великобританія373862,613,147,950-53Німеччина355042,518,569,357Італія412571,516,87357-60Нідерланди55535,83,4255750Франція249042,615,25455-62США1571958,2685450-52Японія645049,639,57852-55П.Корея276960,18,8981,948,4Чехія836,980,53,2364,352,9Угорщина77076,21,896650-60Польща2546,565,85,3360,6 60Румунія37716,81,7742 52Литва158,7231,13769,273Росія8915,658,31310-11 Джерело: [262, p.26; 252, p.18]

жна не звернути увагу на те, що в згаданих державах темпи та наслідки реформ значно кращі ніж в інших постсоціалістичних країнах. Наприклад, темпи росту реального ВВП в 1999 р. становили: 4,5 % - в Польщі; 6,5 % - в Хорватії; 4,0 % - в Угорщини. Тоді як в країнах з від'ємним або незначним ростом цієї величини (1,3 % в Болгарії; -2,0 % в Румунії), показники розвитку малого та середнього бізнесу залишають бажати кращого.
З урахуванням наведених вище фактів, треба віддати належне МСП як ос-нові ринкової економіки - силі, протидіючої стагнації та спаду. Підтвердження цьому знаходимо у табл.2.1. Як бачимо, вони забезпечують істотний внесок в ВВП (в середньому 50-60 %) в розвинутих країнах Європи. Попередній аналіз призвів до виникнення гіпотези про існування залежності між динамікою зміни кількості господарюючих суб'єктів з числа невеликих фірм та економічним зро-станням в країні. Її перевірку було здійснено на прикладі провідної на сьогодні країни світу - США за більш як десятирічний період (рис.2.2.).
Як бачимо, між досліджуємими показниками існує майже лінійна причи-но-наслідкова залежність, яку не спроможна змінити навіть доволі висока кіль-

кість закриття фірм у період, що розглядається. З цього випливає важливий концептуальний висновок: розробка політики щодо реформування національної і, зокрема, аграрної економіки України, має ґрунтуватися на її багатоукладнос-ті; визначені та мобілізації найбільш ефективних форм господарювання з ура-хуванням особливостей товарного виробництва та збуту продукції, її трудоєм-кості та технологічної складності; остаточному з'ясуванні пріоритетів щодо державної підтримки продуцентів; створенні дієвого механізму активізації підприємницького потенціалу суспільства і, перш за все, у його малих формах. Для підтвердження впевненості в цьому, було вчинено пер