РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ`ЄКТИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти досліджень
Об’єкти досліджень – фосфатмобілізуючі мікроорганізми та процеси, що протікають
у системі грунт – рослина - мікроорганізми, визначають їх екологічний стан, а
також, стан складових агроекосистеми; особливості взаємодії фосфатмобілізуючих
мікроорганізмів, бобових рослин і бульбочкових бактерій.
Об’єктом досліджень були штами фосфатмобілізуючих бактерій (Pseudo-monas sp. та
Enterobacter nimipressuralis), які були виділені з природних мікробоценозів
чорноземів південних; а також, штами везикулярно-арбуску-лярних мікоризних
(ВАМ) грибів роду Glomus: Glomus sp., що були виділені з чорнозему південного
та Glomus fasciculatus (шт. Ново-Зеландський та шт. Lee) з колекції
Всеросійського науково-дослідного інституту сільськогосподарської мікробіології
РАСГН, люб`язно надані співробітниками Струнніковою О.К. та Лабутовою Н.М.
Об’єктом досліджень були також районовані для півдня України сорти злакових
(пшениці ярої сорту Харківська 23, озимої пшениці сорту Альбатрос одеський і
Обрій, ярого ячменю сорту Одеський 100) та бобових (сої сортів Кріпиш та
Витязь, гороху сорту Топаз) культур, кукурудзи сорту Борисфен, ріпаку сорту
Галицький.
Польові досліди проведені на дослідних полях Інституту землеробства південного
регіону УААН (Херсонська область, Інгулецька зрошувальна система), Одеської
державної сільськогосподарської станції (Одеська область), Кримської державної
сільськогосподарської станції (АР Крим) та на дослідному полі рекультивації
порушених земель Дніпропетровського аграрного університету (Дніпропетровська
область).
55
Виробничі досліди проведені на полях Кримської державної сільськогосподарської
дослідної станції та Інституту землеробства південного регіону УААН (Херсонська
обл.).
Апробація біопрепаратів на основі фосфатмобілізуючих мікроорганізмів
(бактеріального ФМБ 32-3 та препаративної форми ВАМ грибів) проведена на
дослідних полях Інституту землеробства південного регіону УААН.
Польові досліди проведено:
а) в 1997 – 1999 рр. на дослідних полях Інституту землеробства південного
регіону УААН ( Херсонська обл., Інгулецька зрошувальна система ); на ділянках
площею 0,15 га в чотириразовій повторності; культура – пшениця яра сорту
Харківська 23;
б) в 1997 – 2000 рр. на дослідних полях Одеської державної
сільсько-господарської дослідної станції; ділянки площею 0,15 га, повторність
чотири- разова; культура – озима пшениця сорту Альбатрос одеський;
в) в 1997 – 1999 рр. – на дослідному полі Кримської державної
сільськогос-подарської дослідної станції; ділянки площею 10 м2, повторність
чотирьохразова; культура – озима пшениця сорту Обрій;
г) в 1997 –1999 рр. – на дослідному полі рекультивації Дніпропетровського
державного аграрного університету; ділянки площею 40 м2, повторність
три-разова; культура – озима пшениця сорту Альбатрос одеський.
Виробничі досліди проведено:
а) в 1998 р. - на дослідному полі Кримської державної сільсько-господарської
дослідної станції, площа ділянки 1га, культура – соя сорту Витязь;
б) в 1997-1999 рр. – на дослідних полях Інституту землеробства південного
регіону УААН: площа ділянки 1,93 га, культура - кукурудза сорту Борисфен; площа
ділянки 1,3 га, культура – ріпак сорту Галицький.
Вегетаційні досліди проведені в літній теплиці на базі Південного філіалу
Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН.
56
У вегетаційних дослідах рослини вирощували в поліетиленових посудинах об`ємом
1000 мл на простерилізованому вермікулітному піску. В пісок вносили
важкорозчинні фосфати кальцію ( фітин або ортофосфат кальцію) як єдине джерело
фосфору. Підживлення рослин здійснювали безфосфатним розчином Прянішнікова.
Передпосівну інокуляцію насіння в дослідних варіантах здійснено бактеріальною
суспензією, одержаною при змиві стерильною водою 2-добових косяків відповідного
штаму. В 1мл бактеріальної суспензії знаходилось 5,4Ч107 клітин Pseudomonas sp.
та 4,5Ч108 клітин Enterobacter nimipressuralis, В контрольних варіантах насіння
змочували водою. Повторність - п`ятиразова, досліди рендомізовані.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. М і к р о б і о л о г і ч н і м е т о д и д о с л і д ж е н ь.
Мікробіологічний аналіз зразків грунту проведено традиційним методом висіву на
агарові пластинки за загальноприйнятими методиками грунтової мікробіології
[192, 193]. Облік чисельності основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів
здійснено на наступних поживних середовищах:
- бактерії, що споживають переважно органічні сполуки азоту – на
МПА (м`ясо – пептонний агар);
- бактерії, що споживають переважно мінеральні сполуки азоту – на
КАА (крохмально – аміачний агар);
- спорові (бацили) –на суміші поживних середовищ МПА + СА (1:1);
- мікроміцети – на СА (сусло – агар);
- стрептоміцети – на КАА;
- целюлозолітичні мікроорганізми – на середовищі Гетчінсона.
Виділення та відбір ефективних штамів фосфатмобілізуючих бактерій
проведено на елективному глюкозо-аспарагіновому середовищі (Муромцева-
57
Герретсена) з додаванням ортофосфату кальцію або щойно-осадженого фітату Са-Мg
згідно методичних вказівок [194].
Вивчення культуральних, морфологічних та фізіолого – біохімічних властивостей
найбільш ефективних штамів фосфатмобілізуючих бактерій проведено згідно
методичних вказівок [195]. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили з
використанням визначників Бергі [196,197].
Дефосфорилюючу активність штамів фосфатмобілізуючих бактерій визначали згідно
методичних вказівок [194].
При електронно-мікроскопічному дослідженні бактерій застосовано наступні
методи: позитивного фарбув
- Київ+380960830922