РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження адаптаційної здатності корів проводили у п’яти етапах з вивченням
впливу екологічних, технологічних і аліментарних чинників. На першому етапі
досліджень, який включав 4 досліди, за мету ставили вивчити адаптаційні процеси
в організмі корів різного віку у стійловий і пасовищний періоди і розробити
спосіб їх корекції за умов підвищеного техногенного навантаження на довкілля.
На другому етапі, що включав 7 дослідів, ставили мету дослідити адаптаційну
здатність корів при зміні екологічних і технологічних умов утримання та типу
годівлі у перехідні весняно-пасовищний і осінньо-стійловий періоди, а також
міжгруповому технологічному переведенні за введення в раціон кватерину та
целотерину.
Третій етап досліджень (10 дослідів) ставив за мету вивчити адаптаційні процеси
в організмі корів різного віку і продуктивності за впливу змінених
технологічних умов утримання та доїння при потоково-цеховій системі виробництва
молока.
На четвертому етапі досліджень у п’яти дослідах вивчали фізіолого-біохімічні
процеси в організмі корів у період адаптації до умов утримання і доїння та
застосування аміназину та феназепаму.
На п’ятому етапі досліджень, виконаному у двох дослідах, метою було вивчити
фізіолого-біохімічні механізми лактогенного впливу аміназину і феназепаму за
ентерального введення у корів, встановленому у дослідженнях попереднього (4)
етапу. Дослідити динаміку вмісту окремих метаболітів у крові та їх
артеріовенозної різниці в молочній залозі корів у 4-годинному інтервалі після
доїння за ентерального введення вказаних препаратів, а також
внутрішньоаортально аміназину, за умов адаптації до перевезення.
Враховуючи значний обсяг експериментальних робіт з вивчення впливу різних
чинників на організм корів, схема і методика досліджень за окремими етапами і
дослідами будуть приведені у вступній частині кожного підрозділу. Така
послідовність висвітлення методики і результатів за окремими дослідами, на нашу
думку, полегшує сприйняття та аналіз отриманих результатів.
Експериментальна частина роботи виконана в лабораторії фізіології лактації
Українського НДІ фізіології та біохімії с.-г. тварин (1980–1990 рр.), а також у
лабораторії екологічної фізіології і біохімії Інституту біології тварин УААН
(1996–2000 рр.). Дослідження виконані на клінічно здорових коровах української
чорно-рябої молочної, чорно-рябої, червоно-польської і симентальської порід.
Тварини утримувалися в умовах промислової технології з елементами
потоково-цехової системи виробництва молока з доїнням на установках різного
типу. За умов прив’язного утримання і доїння у стійлах: ДАС-2Б – у доїльні
відра; АДМ-8 „молокопровід” та „Імпульс” – у молокопровід. За умов
безприв’язного утримання і доїння в залі – УДЕ-8 „ялинка”. Годівля тварин за
періодами досліджень забезпечувалась згідно рекомендованих норм
(А.П.Калашников, 1978, 1985). Наукові досліди проведені у дослідних
господарствах „Радехівське” і „Магерівське”, а також у племінних та товарних
господарствах Львівської і Тернопільської областей. Дослідження проведені на
413 коровах-аналогах з продуктивністю від 2,8–3,0 до 4,5–5,0 тис. кг молока за
лактацію, з яких 103 – первістки. Апробацію і впровадження отриманих
результатів досліджень проведено у 12 господарствах Львівської, Закарпатської і
Тернопільської областей на поголів’ї 3,5 тис. корів.
Основними методичними підходами при дослідженні адаптаційної здатності корів до
умов утримання та доїння були: визначення окремих фізіолого-біохімічних
показників у крові, молоці та тканинах у тварин контрольних і дослідних груп на
різних етапах проведення дослідів, що характеризують імунобіологічну
реактивність та інтенсивність обмінних процесів в організмі. На окремих етапах
досліджень у крові визначали вміст гормонів, які характеризують стан
адренотиреоїдної системи, показники репродуктивної здатності та функціональної
активності молочної залози.
Для досліджень використовували артеріальну і венозну кров, молоко, молозиво,
тканини внутрішніх органів (печінка, нирки, легені) та шкіри.
Кров для досліджень відбирали із яремної та підшкірної черевної (молочної) вен
і черевної аорти корів [227, 228]. Із крові отримували плазму і сироватку
методом центрифугування та відстоювання при кімнатній температурі.
Молоко отримували відбиранням проб із кожного надою протягом 1-2 діб з
консервуванням їх перекисом водню.
Зразки тканин відбирали в період забою тварин на м‘ясокомбінаті із подальшим
транспортуванням та збереженням їх у рідкому азоті.
В окремих дослідах на коровах-первістках використовували клінічні та етологічні
методи досліджень з обліком рухової активності за кількістю переміщень та
скидань доїльного апарата, числом і тривалістю додаткових фіксацій у період
доїння, визначенням ступеня їх збудливості в перші години і дні після
отелення.
У науково-виробничих дослідах та виробничих перевірках враховувалися також
показники продуктивності – добові надої, надій за окремі періоди досліджень та
лактацію в цілому, вміст жиру в молоці добових надоїв і по місяцях лактації.
Репродуктивну здатність оцінювали за кількістю осіменінь, індексом запліднення,
тривалістю сервіс-періоду.
У період виконання експериментальних досліджень використовували наступні
методи:
фізіологічні, за якими визначали адаптивні реакції організму тварин на дію
окремих факторів;
біохімічні – забезпечували контроль перебігу обмінних процесів в організмі
тварин;
клінічні – доповнювали фізіолого-біохімічні для контролю стану здоров‘я тварин
та впливу на нього окремих факторів і п
- Київ+380960830922