РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали досліджень
Експериментальні дослідження виконані протягом 2000-2004 рр. у проблемній
лабораторії з мікотоксикозів тварин кафедри фармакології та токсикології
факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету. Частина
досліджень виконана в інституті екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя,
МОЗ України.
Дослідження проводили на щурах, котах та поросятах із використанням Т-2
токсину у різних дозах.
Перебіг хронічного Т-2 токсикозу у білих щурів вивчали у трьох дослідах. Схема
дослідів представлена на рис. 2. 1.
Перший дослід проводили на білих нелінійних щурах-самках, середньою масою тіла
320,1±5,3 г. Тварин утримували у групових клітках. Для годівлі використовували
повноцінну гранульовану кормосуміш для щурів (табл. 2.1). Напування було
вільним із напувалок.
Для змоделювання Т-2 токсикозу щурам щоденно перорально вводили водно-спиртовий
розчин токсину у дозі 0,76 мг/кг маси тіла (1/5 DL50). Перебіг токсикозу
оцінювали за даними постійного клінічного спостереження, гематологічних
(кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну) і біохімічних досліджень
плазми крові (вміст загального білка, альбуміну, імуноглобулінів, сечовини,
глюкози та активності амінотрансфераз). Кров відбирали після декапітації тварин
під легким наркозом від ефіру до введення токсину та через 12 і 21 добу після.
У другому досліді були використані білі нелінійні щурі-самки з середньою масою
тіла 200,2±3,5 г, яких розподілили на 2 групи по 12 тварин у кожній. Тварини
першої групи були контролем і отримували основний раціон (повноцінна кормосуміш
для щурів). Щурам другої групи додатково до кормосуміші уводили Т-2 токсин з
розрахунку 2 мг/кг маси тіла (1/2 DL50).
Рис. 2.1 Схема вивчення токсичного впливу Т-2 токсину на організм щурів та
антидотних властивостей антиоксидантів
Перебіг токсикозу оцінювали за даними клінічних спостережень та біохімічних
досліджень плазми крові на вміст загального білка, сечовини, глюкози, пірувату,
кальцію, фосфору та магнію. Кров для досліджень відбирали до початку досліду,
через 7, 14 та 21 день після його введення шляхом декапітації чотирьох
наркотизованих ефіром щурів з кожної групи.
Таблиця 2.1
Склад гранульованої кормосуміші для щурів
Показники якості
Одиниці виміру
Значення
Показники якості
Одиниці виміру
Значення
Обмінна енергія
Ккал
3023,82
Фосфор
г/кг
4,90
Сирий протеїн
г/кг
160,67
Натрій
г/кг
0,55
Сирий жир
г/кг
37,99
Лізин
г/кг
5,33
Сира клітковина
г/кг
44,08
Метіонін
г/кг
2,20
Кальцій
г/кг
5,72
Метіонін+
Цистеїн
г/кг
4,58
Процеси вільнорадикального перекисного окиснення та стан неферментативної
системи антиоксидантного захисту організму вивчали на білих молодих щурах з
масою тіла 170,3±5,3 г, яких розподілили на 3 групи по 12 тварин у кожній.
Тварини контрольної групи отримували основний раціон; до кормосуміші тварин
другої групи було введено Т-2 токсин з розрахунку 2 мг/кг маси тіла. До корму
щурів третьої групи вводили Т-2 токсин у дозі 2 мг/кг маси тіла та вітамінні
препарати, які забезпечують антиоксидантний захист організму: токоферолу ацетат
(вітамін Е) – 70 мг/кг корму, ретинолу пальмітат (вітамін А) – 12000 ОД/кг
корму, холекальциферол (вітамін Д3) – 6000 ОД/кг корму, аскорбінову кислоту
(вітамін С) – 250 мг/кг корму. Доступ до води для тварин був необмежений. На 7,
14 та 21 добу досліду відбирали кров від тварин кожної групи.
Тварин щоденно клінічно обстежували. Біохімічні дослідження проводили за
показниками перекисного окиснення ліпідів (ТБК-активний продукт - малоновий
діальдегід у тканині печінки) та неферментативної антиоксидантної системи
захисту організму – вітаміну А у тканині печінки, вітаміну Е та аскорбінової
кислоти у плазмі крові. У плазмі крові також визначали окремі показники обміну
білків, вуглеводів та мінеральних речовин.
На котах було проведено три досліди за схемою преставленою на рис. 2. 2.
Рис. 2. 2 Схема вивчення токсичного впливу Т-2 токсину на організм котів та
антидотних властивостей унітіолу
У двох дослідах на котах середньою масою тіла 2,76±0,18 кг вивчали перебіг
змодельованого експериментально хронічного Т-2 токсикозу. Тварин утримували в
індивідуальних клітках. Годівля – стандартний корм “Kitekat”, напування без
обмеження. Щоб викликати Т-2 токсикоз у згаданих вище тварин застосовували
0,05%-вий розчин Т-2 токсину приготовлений на 5%-вому етиловому спирті. Токсин
у дозі 0,05 мг/кг маси тіла котів змішували з 6-8 мл води і вводили перорально
протягом 14 діб.
Для визначення впливу Т-2 токсину на організм котів вивчали показники
клінічного стану (температура тіла, частота пульсу, кількість дихальних рухів
за хвилину), а також основні гематологічні показники: кількість еритроцитів,
лейкоцитів, рівень гемоглобіну та виводили лейкограму. У плазмі крові визначали
вміст загального білка, глюкози, сечовини, креатиніну, пірувату, кальцію,
фосфору та активність ферментів - лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази,
аспартат - і аланін амінотрансфераз.
Третій дослід на котах проведено з метою вивчення впливу унітіолу на перебіг
Т-2 токсикозу. Котам контрольної групи всередину вводили Т-2 токсин на 5%-вому
етиловому спирті з розрахунку 0,05 мг/кг маси тіла. Тварини дослідної групи
отримували Т-2 токсин в такій же дозі та унітіол у формі 5%-вого водного
розчину у дозі 10 мг/кг маси тіла. Котів піддавали клінічному обстеженню
(вказано вище за якими показниками), відбирали кров з яремної вени до введення
токсину, через добу та 7 і 14 діб після введення. В