РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
З метою розширення номенклатури АЗ та впровадження в практичну медицину засобів рослинного походження ми звернули увагу на кореневища і корені пирію повзучого (Agropyron repens (L.) Beauv.).
За даними джерел літератури пирій повзучий здавна використовували в народній медицині при різних захворюваннях. Основою для цього є багатий хімічний склад рослини (полісахариди, сапоніни, поліфеноли, слизи, білки, інулін, гіркоти), який обумовлює широкий спектр фармакологічних властивостей пирію повзучого, зокрема його здатність впливати на анаболічні процеси [7, 148, 150].
Об'єктом досліджень став водний густий екстракт кореневищ і коренів пирію повзучого (ЕКПП) у формі субстанції, яку отримали на базі ТОВ "Дослідний завод ДНЦЛЗ" та таблетки, створені на основі ЕКПП, які одержані на ВАТ "Хіміко-фармацевтичний завод "Червона зірка", м. Харків.
Розроблено методику одержання водного екстракту кореневищ і коренів пирію у вигляді густої субстанції, яка містить цілий ряд БАР, здатних індукувати в організмі анаболічний ефект. Для одержання фармакологічно активної субстанції екстракту пирію, подрібнену рослинну сировину (кореневища і корені пирію повзучого) спочатку двічі екстрагували підігрітою до 96-100 ?С дистильованою водою. Обидва екстракти змішували, фільтрували і упарювали до густого залишку з вмістом сухих речовин 65-75 %. Загальне співвідношення твердої і рідкої фаз становило 1:32.
ЕКПП - це густий розчин темно-коричневого кольору, солодкуватий на смак з приємним специфічним запахом. Розчиняється у воді, у спирті утворює осад, нерозчинний у неполярних розчинниках.
На основі водного екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого було розроблено оригінальний препарат у формі жувальних таблеток.
Виходячи з мети і завдань дисертаційної роботи, експериментальні фармакологічні дослідження видавалося доцільним побудувати таким чином: визначити ефективну дозу досліджуваного ЕКПП за анаболічною дією, а потім дослідити його активність на інтактних тваринах та в умовах експериментального порушення білкового обміну в організмі тварин.
При експериментальній оцінці анаболічної дії нових лікарських засобів найчастіше використовують наступні тести: вимірювання маси тіла, внутрішніх органів; загальний вміст білка у м'язах та внутрішніх органах, вміст нуклеїнових кислот, вміст глікогену, вміст сечовини у крові та сечі [140].
З метою встановлення ефективної дози ЕКПП проводили фармакологічний скринінг за анаболічною дією на білих безпородних щурах. ЕКПП вводили внутрішньошлунково в дозах 50, 100, 200, 300, 400, 500 мг/кг протягом 23-х днів. Досліджували показники маси тіла, внутрішніх органів: печінки, серця, нирок, селезінки. Визначення вмісту загального білка у тканинах зазначених органів та литкового м'яза проводили за методом Лоурі в модифікації Міллера [398].
Вивчення анаболічної активності ЕКПП в ефективній дозі проводили у порівнянні з референс-препаратом - таблетками калію оротату виробництва ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" (м. Київ). Даний препарат застосовують у клініці, головним чином, при порушеннях білкового обміну, як загальний стимулятор обмінних процесів, а також при захворюваннях печінки, викликаних гострими та хронічними інтоксикаціями, дистрофії міокарда та аліментарній дистрофії у дітей.
Дослідження анаболічної дії ЕКПП та таблеток калію оротату проводили шляхом внутрішньошлунково введення їх щурам у дозах 100 мг/кг протягом 23-х днів.
На початку та в кінці експерименту визначали масу тіла тварин, добовий спонтанний діурез і вміст сечовини у крові та сечі. Після закінчення експерименту визначали масу печінки, нирок, серця, селезінки, вміст загального білка у тканинах цих органів та у тканині литкового м'яза [398].
На наступному етапі проводили дослідження фармакологічної активності ЕКПП в умовах патології. Для цього використовували дві моделі експериментального порушення білкового обміну: харчова депривація [43, 64, 281] і гідрокортизоніндукований катаболізм білків [62].
Відтворення аліментарної дистрофії у експериментальних тварин найчастіше забезпечується розбалансованим харчуванням: недостатністю чи повною відсутністю білка в їжі або абсолютним голодування [43].
Дослідження анаболічної дії ЕКПП на моделі харчової депривації проводили на білих щурах. У вихідному періоді в усіх тварин визначали: масу тіла, добовий спонтанний діурез, вміст сечовини в крові і сечі. Протягом 7-ми днів тварин залишали без їжі, забезпечуючи водою у необмеженій кількості. ЕКПП та препарат порівняння вводили внутрішньошлунково в дозах 100 мг/кг одночасно з початком голодування. На 8-й день у всіх тварин визначали ті ж показники, що і в вихідному періоді. Після розтину вилучали і зважували печінку, серце, нирки, в тканинах органів і литкового м'яза визначали вміст загального білка [398].
Відомо, що глюкокортикоїди в великих дозах або при тривалому застосуванні здатні викликати метаболічні порушення, при яких відбувається зниження анаболічних і активація катаболічних процесів. Введення гідрокортизону ацетату сприяє розвитку симптоматичного комплексу, для якого є характерними ознаки вторинного імунодефіцитного стану: різке та довготривале схуднення, діарея, лихоманка, що свідчить про порушення білоксинтетичних процесів [281, 342].
Виходячи з вищезазначеного вважали за доцільне використати модель гідрокортизоніндукованого катаболізму білків для вивчення анаболічної дії ЕКПП. Досліди проводили на білих безпородних щурах. Суспензію гідрокортизону ацетату вводили в дозі 100 мг/кг внутрішньом'язово протягом 8-ми днів. Термін введення відповідає часу відтворення моделі. ЕКПП та таблетки калію оротату вводили внутрішньошлунково в дозах 100 мг/кг одночасно з введенням гідрокортизону ацетату.
Для оцінки анаболічної активності ЕКПП в усіх тварин у вихідному періоді визначали масу тіла, добовий спонтанний діурез та вміст сечовини в крові і сечі, а також показники перифе