РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО
ПРОСТОРУ ТРАГІЧНОГО В ПОЕТИЦІ ШЕКСПІРА
Використання тих чи інших методів, а також методик і прийомів дослідження
літературних текстів залежить не тільки від мети та завдань, що ставить перед
собою дослідник, а також від характеру і складності досліджуваного матеріалу.
За спостереженнями В.В.Виноградова, М.М.Бахтіна, В.А.Кухаренко, І.М.Колегаєвої
та ін., основою інтерпретації художнього твору є розуміння його естетичної
цінності та національно-культурної специфіки, що стає можливим лише за умови
знання задуму автора, його оцінної позиції, моральних, політичних, естетичних
та етичних настанов, фактів біографії автора, його переживань під час написання
твору, а також емоційних, оцінних, етичних та естетичних настанов реципієнта,
які він (реципієнт) використовує з метою інтерпретації тексту [44; 90; 91; 211;
212; 243; 264]. Дослідження такого матеріалу, як художній текст, потребує
звернення до всієї повноти людського досвіду буття, віддзеркаленого у творі.
Застосування різнобічного філологічного аналізу художнього тексту веде до
глибшого розуміння твору і позиції автора.
2.1. Методика поетико-когнітивного аналізу трагедій Шекспіра
Текст трагедії як драматичного твору – багатоаспектний феномен, у якому
виділяються різні ракурси дослідження лінгвістичного і літературознавчого
планів. Ми приєднуємося до думки більшості вчених, що аналіз творів художньої
літератури методами та з позицій тільки літературознавства чи тільки
лінгвістики не дає ефективних результатів [453, с. 198], не розкриває суті
художнього тексту, його внутрішніх закономірностей як мовностилістичних, так і
композиційно-змістових. Для виявлення естетичної цінності такого тексту
важливою є не тільки його мовна база, а й ситуаційна модель тексту [134], тобто
така інформація, яка потрібна для розкриття його імпліцитного змісту й
адекватного розуміння художнього тексту. «Знання про соціально-культурну
ситуацію уможливлюють відтворення моделі ситуації тексту» [134, с. 22]. Тому у
процесі лінгвістичного аналізу тексту трагедії мають враховуватися дані, котрі
пов'язані з виходом за межі тексту в галузь філософії, історії, естетики.
У дисертації пропонується методика поетико-когнітивного аналізу трагедій
Шекспіра, основою якої є положення лінгвопоетики, переломлені крізь призму
когнітивної парадигми. Побудова концептуального простору трагічного в п’єсах
Шекспіра як аспекту трагедійної картини світу потребує, по-перше, моделювання
самої трагедійної картини світу, і, по-друге, реконструкцію художніх концептів
як складників концептуального простору трагічного.
2.1.1. Принципи моделювання трагедійної картини світу в п’єсах Шекспіра.
Методика поетико-когнітивного аналізу шекспірівських трагедій є комплексною,
оскільки інкорпорує кілька методів і методик дослідження. Під час аналізу
мовного матеріалу використано методи дескриптивного,
інтерпретаційно-текстового, семантичного, компонентного та концептуального
аналізу. Крім того, в роботі застосовувались процедури і прийоми
контекстуального, системного, логіко-семантичного, лексикографічного опису й
елементи кількісних підрахунків отриманих даних.
Застосування методики поетико-когнітивного аналізу для моделювання трагедійної
картини світу в п'єсах Шекспіра передбачає проведення дослідження у двох
напрямках: перший, жанр – текст – мова, від загальної характеристики поетики
Шекспіра до аналізу мови його творів, і другий, концепт – концептуальна схема –
смисл, від розгляду функціонування мовних одиниць у трагедіях до реконструкції
релевантних структур авторської свідомості і виявлення концептуальних
пріоритетів письменника.
У процесі дослідження трагедій Шекспіра у двох зазначених напрямках була
висунута гіпотеза про ієрархічну структуру трагедійної картини світу як моделі
інтерпретації дійсності [152, с. 9–15] письменником, що інкорпорує жанровий,
текстовий, мовний і концептуальний аспекти. Моделювання трагедійної картини
світу відбувається в дисертації шляхом аналізу досліджуваного матеріалу в
кожному із зазначених аспектів.
Жанровий аспект трагедійної картини світу визначається стилем літератури епохи
англійського Ренесансу – поетикою англійського Відродження (див. праці
А.А.Анікста, Р.М.Самаріна); колективною етнічною свідомістю, що зумовила
характер світорозуміння Шекспіра (див. праці Л.Є.Пінського, М.В.Урнова);
специфікою жанру гуманістичної драми XVI-XVII ст. (див. праці
В.М.Волькенштейна, М.М.Морозова, В.Є.Халізєва, Ю.Ф.Шведова); тими літературними
напрямами (класицизм, романтизм, маньєризм, бароко), які синтезовано у
творчості Шекспіра (див. праці А.М.Горбунова, О.О.Смирнова); характером
шекспірівських трагедій (див. праці Ф.Е.Холлідея, Ю.Ф.Шведова), в яких відбито
сприйняття гуманістами цілісності світу, де жахливе сусідить із смішним (див.
праці Ю.Гінзбурга, М.Мінкова). За допомогою метода інтерпретаційно-текстового
аналізу і методики лінгвостилістичного аналізу, що охоплює всі рівні
дослідження драматичного тексту, надається характеристика основних тенденцій
еволюції трагедії як драматичного жанру в античності, у середньовіччі та в
епоху Відродження, а також визначається специфіка трагедій Шекспіра з позицій
історичної перспективи й особливості шекспірівського розуміння естетичної
категорії трагічного
Текстовий аспект трагедійної картини світу – це її реалізація у ключових
фрагментах тексту шекспірівських трагедій – контекстах трагічного, які містять
інформацію, важливу для розкриття концептуального змісту трагедій. Їх
виділення, проведене за допомо
- Київ+380960830922