РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ і МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для виконання поставлених завдань комплексно застосовували метод
епідеміологічного аналізу, серологічні, статистичні методи дослідження.
Предмет дослідження: захворюваність, поширеність ГВ і ГС, епідеміч-ний процес
при ГВ і ГС, шляхи передачі і фактори ризику, методи специ-фічної лабораторної
діагностики, структура і система епідеміологічного нагляду.
Об‘єкт дослідження: державні статистичні звіти про окремі інфекційні та
паразитарні захворювання і довідкові матеріали МОЗ України; анкети опитування;
сироватки крові (зразки плазми) різних контингентів населення; серологічні
маркери інфікування HBV і HCV.
Матеріалами для вивчення багаторічної динаміки, тенденцій розвитку та основних
рушійних сил ЕП ГВ і ГС в Україні були дані річних звітних статистичних форм
МОЗ України, Центральної та Київської міської СЕС:
1.
Форма 2 – „Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання” (річна) за
1970-2006 рр.;
2.
Форма 5 – „Звіт про профілактичні щеплення” (річна) за 2000-2006 рр.;
3.
Форма 40-здоров. – „Звіт про роботу санітарно-епідеміологічної станції” за
2002-2006 рр.;
4.
Форма 357/о – картка епідеміологічного обстеження осередку інфекційного
захворювання за 1997-2006 рр.
Окрім офіційних статистичних форм, проаналізовано наступні матеріали:
1.
«Діяльність закладів служби крові України» - щорічний довідник (1998-2006 рр.);
2.
Результати обстеження донорської крові на наявність маркерів гемотрансмісивних
інфекцій – матеріали Інституту патології крові та трансфузійної медицини АМН
України (2002-2006 рр.);
3.
«ВІЛ-інфекція в Україні» – інформаційні бюлетені за 1997-2006 рр. (№№ 10–28);
4.
«Тимчасова схема оперативної інформації про результати сероепідеміологічного
моніторингу поширення ВІЛ в Україні» - інформація Українського центру
профілактики і боротьби зі СНІД (2002-2006 рр.);
5.
«Туберкульоз в Україні» - аналітично-статистичний довідник за 1995-2005 рр.
Для визначення дійсного рівня поширення ГВ і ГС проведено серологічні
дослідження 13031 зразків сироваток від осіб, які належать до різних груп
населення. В зразках сироваток визначали актуальні, з позиції
сероепідеміологічних досліджень, маркери інфікування HBV і HCV: HBsAg та
антитіла до корового антигену (анти-HBc) HBV та антитіла до HCV (анти-HCV).
Окремі групи обстежених тестували на маркери інфікування збудниками сифілісу -
антитіла до Treponema Pallidum та хламідійної інфекції - антитіла до Chlamydia
Trachomatis. Всього проаналізовано результати 60476 серологічних досліджень
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Контингенти обстежуваних осіб та обсяг серологічних досліджень відповідно до
основних маркерів інфікування
Групи обстежених
Маркери, що визначали
HBsAg
Анти-НВс
(сумарні)
Анти-HCV
(сумарні)
Антитіла до
Chlamydia Trachomatis (IgA)
Антитіла до Treponema Pallidum (сумарні)
Кількість досліджень
3
Донори крові1,
в тому числі:
1186
1186
1186
- кадрові
425
425
425
- первинні
360
360
360
- військовослужбовці
401
401
401
Продовж. табл. 2.1
Вагітні1
900
900
1233
Особи, які обстежувалися з профілактичною метою
383
383
383
Медичні працівники
1155
1155
1155
Пацієнти ЛПЗ,
у тому числі:
1130
1130
1130
- відділень гастроентерології
572
572
572
- з онкологічними захворюваннями
222
222
222
- з онкогематологічними захворюваннями
336
336
336
Особи з симптомами ІПСШ, в тому числі:
1274
1274
1274
- хворі на сифіліс
151
151
151
Сексуальні партнери ВІЛ-інфікованих осіб
146
146
146
146
Робітники комерційного сексу, в тому числі:
1606
1606
1606
1606
1606
- жінки
1493
1493
1493
1493
1493
- чоловіки
143
143
143
143
143
ВІЛ-інфіковані особи
1404
1404
1404
Споживачі ін‘єкційних наркотиків
1429
1429
1429
Хворі на туберкульоз
552
552
552
Ув‘язнені2
1533
1533
1533
1533
Всього - 60476 досліджень
Примітка. 1 - у донорів крові та вагітних, серопозитивних щодо анти-HCV
визначали антитіла до окремих білків збудника – core, NS3, NS4, NS5 (44
дослідження);
2 - ув‘язнених обстежували також на антитіла до ВІЛ (1533 дослідження).
Зразки сироваток крові вагітних та осіб, які належать до груп ризику
інфікування (РКС, спецконтингенти пенітенціарної системи, частково особи з
симптомами ІПСШ і СІН) були отримані у межах виконання проекту Міжнародного
альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні щодо впровадження дозорного епідеміологічного
нагляду за ВІЛ-інфекцією серед наркоманів, робітників комерційного сексу й осіб
з симптомами ІПСШ. Зразки сироваток хворих на туберкульоз були отримані від
осіб, які за клінічними показаннями обстежувалися на ВІЛ. Інші групи
обстежених, за виключенням донорів-військово-службовців (з контингенту
миротворців), являли собою випадкову вибірку. При проведенні досліджень
дотримувалися принципу анонімного незв’язаного тестування, котрий не передбачає
ідентифікацію обстежуваної особи [571].
Серологічні дослідження здійснювали за допомогою стандартного методу
імуноферментного аналізу (ІФА) із застосуванням комерційних тест-систем
відповідно до інструкцій виробника. Позитивні результати первинного ІФА
підтверджували у конфірматорних тестах: для HBsAg – нейтралізація антигену
високоочищеними антитілами; для анти-HCV – визначення антитіл до окремо
сорбованих антигенів HCV (core, NS3, NS4, NS5), для анти-НВс – проведення
повторного ІФА з використанням альтернативного діагностикуму (іншого принципу
дії). Тест-системи та їх виробники вказані у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Тест-системи, що були використані в
- Київ+380960830922