РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи досліджень
2.1. Загальна методика досліджень
Методичні підходи грунтуються на концепції Всесвітньої організації охорони
здоров’я про трьохкомпонентну складову здоров’я, [45,с.39; 53,с.12; 99,с.34;
100,с.51; 129,с.21; 127,с.22], теорії функціональних систем [33,с.47; 49,с.9;
61,с.10], принципах фізіологічної кібернетики [49,с.9; 65,с.18; 126,с.101;
128,с.4], концепції формування адаптаційних можливостей [39,с.167; 67,с.21;
85,с.92; 118,с.17; 140,с.27; 158,с.457; 164,с.312; 240,с.3; 247,с.331], на
системі онтогенетичних особливостей та системному підході до вивчення
нейрофізіологічних процесів [19,с.92; 50,с.5; 88,с.20], на методології та
методах сучасної психофізіології [110,с.438; 112,с.90; 148,с.38; 192,с.8].
Загальна технологія медико-біологічних та психофізіологічних досліджень
представлена на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1. Загальна технологія дослідження функціональних систем
Відповідність та ефективність таких методичних підходів (медико-біологічних,
фізіологічних, біохімічних, психофізіологічних та психологічних, математичних)
створюють ієрархічно пов’язані елементи системи фізіологічних закономірностей
та критерії їх взаємозв’язків та взаємодій. За якісними ознаками кожний метод
дослідження мав певне наступне спрямування, що надається на рисунку 2.2.
За метою
За умовами проведення
За способом комплектування дослідницьких груп
За інформованістю досліджень
За логічною схемою доказів
Рисунок 2.2. Схема дослідження в піддослідних групах дітей
В початковий, проміжний та кінцевий періоди дослідження проводився добір
інформації. Таким чином уточнювалися певні кількісні показники функціонального
стану організму дитини. Відповідно до мети роботи, яка передбачає пошук
особливостей функціональних показників стану здоров’я дитини було проведено
скринінгове клініко-лабораторне обстеження всього 311 дітей. Учні
шкіл-інтернатів (n1) та учні загальноосвітніх шкіл з соціально неблагополучних
сімей (n2) були включені в основні дослідницькі групи. До 1 основної групи
внесено 183 особи (учні школи-інтернату м. Лутугіно) за віковим розподілом 7-10
років – 48 осіб, 11-13 років – 60 осіб, 14-16 років – 75 осіб; дівчат – 94
особи, хлопців – 59 осіб. До 2 основної групи було внесено 68 осіб (діти, що
перебувають на обліку в службах у справах неповнолітніх м. Луганська) за
віковим розподілом 7-10 років – 23 осіб, 11-13 років – 25 осіб, 14-16 років –
20 осіб; дівчат – 39 осіб, хлопців – 29 осіб. Репрезентативна група порівняння
(КГ) була сформована з 60 учнів типової загальноосвітньої школи, що виховуються
в соціально-спроможних благополучних сім’ях м. Луганська (nк); за віковим
розподілом: 7-10 років – 20 осіб, 11-13 років – 20 осіб, 14-16 років – 20 осіб;
дівчат – 32 особи, хлопців – 29 осіб.
Первинна медико-біологічна інформація, щодо здоров’я дітей була отримана з
стандартних історій розвитку дитини (ф.112о), шкільних медичних карток (ф.26о),
всього 556 одиниць. Пріорітетними під час вибору оціночних критеріїв в нашій
роботі вважалися ті показники, значення яких було достатньо легко отримати в
умовах звичайного поліклінічного обстеження або під час диспансерізації.
Загальна класифікація параметрів, що отримувались у дітей з груп дослідження,
надається на рисунках 2.3., 2.4. та 2.5.
Підсистеми першого рівня є основними у виборі оцінок та інтерпретації
показників компоненти здоров’я. Підсистеми другого рівня (антропометричні,
функціональні, лабораторні, інструментальні), а також їх відповідна подальша
деталізація (третій-четвертий рівні) – це показники як
Емоційний Незахищеність
профіль
Астенічний Невпевненість
профіль
Адаптаційний Ворожість
профіль
Психосоматичний Агресивність
профіль
Тривожність Особливості
Емоційні компоненти спілкування
Гетеронімність Особистісний
Концентричність баланс
Вегетативний баланс Стресовий стан
Рисунок 2.3. Показники психоемоційної сфери, що вивчалися
вік частота серцевих
скорочень
вага артеріальний тиск
зріст показники
серцевого ритму
обвід голови (синусова тахікардія,
брадікардія,
аритмія)
обвід грудної
клітини індекс напруги
рівень фізичного
розвитку
денситометричні вегетативна
показники реактивність
біологічний вік адаптаційний
потенціал
зубна формула вегетативна
статевий забезпеченість
розвиток
Рисунок 2.4. Морфофункціональні показники, що вивчалися
остеокальцин лейкограма:
лейкоцити
Т-кінцеві телопептиди
еозінофіли
кальцій нейтрофіли
паличкоядрові
іонізований кальцій нейтрофіли
сегментоядрові
фосфор лімфоцити
моноцити
оксипролін
креатинін показники червоної
крові ( еритроцити,
гемоглобін,
кольоровий показник
Рисунок 2.5. Лабораторні показники, що вивчалися
прості (прямі) у вимірах (зріст, вага, частота серцевих скорочень, артеріальний
тиск та інші), так і різного рівня складності (показники клінічного аналізу
крові, біохімічні показники).
З метою вивчення та характеристики захворюваності дітей груп дослідження
проводили аналіз загальної кількості усіх захворювань, які виникали щорічно в
період проведення наукових досліджень (на 100 обстежених), згідно Міжнародної
класифікації хвороб (МКХ-10). Дані були отримані шляхом викопіювання з медичної
докуметації, а також в період власного медичного