РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Концепція параметричної оцінки фінансової життєздатності підприємства
Ключовим моментом керованого формування фінансової життєздатності підприємства
є забезпечення індикації її прояву, яка є інформаційною базою її подальшої
якісної і кількісної оцінок. Рішення даної задачі в межах існуючої теорії
вельми проблематично, оскільки, до теперішнього часу економічна наука практично
не оперувала поняттям життєздатності підприємства, а тому сучасні методичні
підходи, як правило, не орієнтовані на оцінку реальних властивостей
підприємства, тобто тих, що формують його фінансову життєздатність. Сучасні
методологічні підходи, як правило, орієнтовані на оцінку фінансового стану,
результатів господарської діяльності і розвиток підприємства, характеристики
яких у своїй сукупності можуть розглядатися як непряма оцінка фінансової
життєздатності підприємства [26, 27, 36, 50, 59, 61-63, 71, 72, 77, 78, 109,
113, 118]. Для проведення даної оцінки найчастіше застосовуються методи і
прийоми фінансового аналізу, що використовує як методичний інструментарій різні
системи аналітичних показників, адаптованих до використання інформаційної бази
традиційної бухгалтерської звітності. Особливо слід зазначити, що велика
частина використовуваних у фінансовому аналізі показників, наприклад таких, як
фінансові коефіцієнти, не характеризують будь-які реальні процеси і властивості
об'єктів, що виявляються в їх течії, а лише створюють можливості побудови
логічних висновків, на основі яких формуються якісні характеристики окремих
складових фінансової життєздатності підприємства. Природно, що точність даних
оцінок вельми приблизна. Причиною даного положення є недосконалість сучасних
методичних підходів, які не орієнтовані на оцінку реальних властивостей
економічних об'єктів і процесів на основі їх вимірювання. Недосконалість
методів фінансового аналізу поперед всього обумовлено його суб'єктивною
сутністю, визначальною метою аналізу є не формування об'єктивних характеристик
реальних економічних об'єктів і процесів, а характеристика можливості
задоволення інформаційних потреб певних зацікавлених груп, таких як: власники
(акціонери); менеджери і персонал; кредитори; постачальники; держава і т. ін. У
результаті, суб'єктивна природа фінансового аналізу часто визначає спотворене
бачення сутності окремих економічних процесів і різну специфіку методичних
підходів до їх оцінки.
Таким чином, враховуючи недостатність сучасних методів фінансового аналізу для
забезпечення оцінки фінансової життєздатності підприємства як властивості, що
виявляється у взаємодії із зовнішнім середовищем, концепція оцінки фінансової
життєздатності підприємства повинна забезпечувати можливості: ідентифікації і
систематизації властивостей підприємства; вимірювання прояву властивостей
підприємства; економічної інтерпретації характеристик властивостей підприємства
і їх прояву; оцінки раціональності тенденцій розвитку підприємства.
Застосування в економічних дослідженнях поняття життєздатності підприємства як
категорії, що визначає ініціацію і перебіг реальних економічних процесів
взаємодії підприємства і зовнішнього середовища, дозволяє виробити нове бачення
сутності існування і розвитку підприємств, розробити новий метрологічний і
методичний інструментарій прямої об'єктивної оцінки реальних властивостей
економічних об'єктів і процесів.
Виходячи з визначення фінансової життєздатності підприємства, її оцінка повинна
характеризувати існування і розвиток підприємства, а отже складатися з двох
етапів:
оцінки поточної фінансової життєздатності підприємства;
оцінки тенденцій зміни (розвитку) фінансової життєздатності підприємства.
Враховуючи, що фінансова життєздатність підприємства є проявом якості
підприємства при взаємодії його із зовнішнім середовищем, витікає, що в основу
її оцінки має бути покладено кількісну характеристику підприємства і процесу
взаємодії підприємства та зовнішнього середовища. Таким чином, першим етапом
розробки методології оцінки фінансової життєздатності підприємства повинна бути
розробка методики вимірювання (розрахунку) величин її кількісних
характеристик.
Логіка формування методичних підходів до оцінки фінансової життєздатності
підприємства побудована автором на основі результатів нижче приведеного
аксіоматичного аналізу, що є передумовами визначення конкретних підходів до
рішення поставленої задачі. Метою аксіоматичного аналізу була характеристика
системної єдності підприємства і зовнішнього середовища. Завданням аналізу було
складання системи аксіом, що характеризує підприємство як матеріальну
(економічну) систему.
Ґрунтуючись на понятті сутності життєздатності підприємства, враховуючи
поставлені цілі і завдання дослідження, були визначені наступні початкові
істини (аксіоми) і на їх основі проведені такі узагальнення:
1. Підприємства є частиною матеріальної (реальної) дійсності. Отже,
життєдіяльності підприємства притаманні такі початкові атрибути, що і
матеріальній дійсності в цілому, тобто: простір; час; існування; рух;
відображення; системність. Підприємство може розглядатись і як система, і як
елемент системи вищого порядку, тобто середовища, в якому існує, що по
відношенню до підприємства традиційно розглядається як зовнішнє середовище.
2. Умови існування підприємства визначаються як початковими станами зовнішнього
середовища і об'єкту, так і результатами їх взаємодії (руху). Взаємодія
підприємства і зовнішнього середовища як елементу системи вищого рівня і
системи в цілому може бути абстраговано і розглянуто, як дія однієї системи на
іншу
- Київ+380960830922