Ви є тут

Економічна ефективність галузі скотарства в сільськогосподарських підприємствах Північно-Західного Полісся

Автор: 
Мартинчик Олег Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004938
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
ГАЛУЗІ СКОТАРСТВА
2.1. Природно-кліматичні, екологічні та економічні умови господарювання у
досліджуваному регіоні
Загальновідомо, що природно-кліматичні, екологічні та економічні умови
господарювання визначають особливості ведення сільського господарства та
значною мірою впливають на кінцеві результати діяльності сільськогосподарських
підприємств. Раціональне розміщення виробництва з врахуванням особливостей
території дозволить зменшити затрати живої та уречевленої праці, сприятиме
раціональному використанню природних ресурсів. В цьому контексті особливої
актуальності набуває вивчення умов господарювання об’єкту дослідження, що
дозволить розробити систему контрзаходів, спрямованих на підвищення
ефективності функціонування галузі скотарства та сприятиме виробництву якісної
та екологічно чистої продукції для забезпечення продовольчих потреб населення.
Рівненська область розташована у північно-західній частині України. За своєю
територією – 20,1 тис. км2, що становить 3,3 % території України, є однією з
найменших областей. В цілому Рівненщина характеризується рівнинною поверхнею з
абсолютними висотами від 372 м на крайньому південному заході до 134 м на
півночі, при виході р. Горинь на територію Білорусі. За середньою висотою (184
м над рівнем моря) описувана територія є найнижчою серед областей України.
Поліська низовина у межах Рівненської області об'єднує частини двох принципово
відмінних за умовами рельєфотворення геоморфологічних під областей –
Волинського і Житомирського Полісся. Разом з тим, загальна гіпсометрична і
ландшафтна подібність сучасної поверхні північної частини області дозволяє
вживати узагальнюючий термін – Рівненське Полісся, який не претендує на
особливе місце у схемі геоморфологічного і природного районування Українського
Полісся, а лише умовно визначає його частину, розташовану в адміністративних
межах описуваної території.
Складні природні умови області, і в першу чергу розмаїття приповерхневих
геологічних утворень (“материнських порід”), зумовили строкатість і
різноманітність ґрунтового покриву досліджуваної території (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Основні типи ґрунтів Рівненської області у 2005 р.
Джерело: розраховано за даними Рівненського обласного управління статистики
Кліматичні умови досліджуваного регіону визначаються розташуванням Рівненської
області у помірному поясі північної півкулі, тому клімат –
помірно-континентальний з теплим і вологим літом та м’якою хмарною зимою.
Відсутність значних висот та гір сприяє вільному переміщенню повітряних мас
різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі
сезони. Проте перехід від однієї пори року до іншої, як правило, відбувається
поступово. Зими чергуються теплі й холодні, з різницею у середній температурі
5-7°С. Літо тепле й вологе: в середньому 40-45% річної суми опадів припадає на
літні місяці.
Середня температура повітря найхолоднішого місяця – січня – мінус 5,8°С,
найтеплішого – липня – плюс 17,1°С, а середньорічна температура повітря
становить плюс 6,9°С. Останні весняні заморозки спостерігаються у III декаді
травня, а перші осінні – у II декаді вересня. Тривалість приморозконебезпечного
періоду навесні триває 20 днів, восени – 26 днів. Середня глибина промерзання
ґрунту взимку становить 44 см, максимальна – 101 см. Середня висота снігового
покриву у грудні складає 2,3 см, у січні – 6,4 см, у лютому – 8,4 см, у березні
– 4,3 см. Протягом року випадає близько 650 мм опадів. Середньомісячна відносна
вологість повітря становить 78 %. Завдяки наявним кліматичним умовам
вегетаційний період сільськогосподарських культур починається з II декади
квітня і продовжується до III декади жовтня, тобто триває 190 днів.
Земля – головний і незамінний засіб виробництва у сільському господарстві. Її
площа, рівень економічної родючості, екологічний стан є головними чинниками, що
формують обсяг, якість, а отже і ефективність виробництва продукції. Площа
сільськогосподарських угідь сільськогосподарських підприємств на 1.01.2006 р.
склала 339,7 тис. га, з них взято в оренду 315,7 тис. га (рис. 2.2).
Землекористування в розрізі районів Рівненської області наведено в Додатку А.
Рис. 2.2. Динаміка землекористування сільськогосподарських підприємств
Рівненської області
Джерело: розраховано за даними Рівненського обласного управління статистики
Ступінь розораності землі сільськогосподарських підприємств склав 74,6 %.
Порівняно з 2001 р. площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 39,3 %, у
тому числі ріллі – на 37,3 %, природних кормових угідь – на 44,8 %
Разом з тим, землезабезпеченість сільськогосподарських підприємств (площа
сільськогосподарських угідь у розрахунку на одного працівника підприємства)
зросла на 4,8 % і склала 14,5 га, що на 33,8 % більше, ніж у середньому по
області. У розрізі районів рівень землезабезпеченості у 2005 р. нижчий від
середньообласного в Зарічненському (на 25,1 %), Здолбунівському (на 23,5 %),
Березнівському (на 16,4 %), Гощанському (на 14,1 %), Костопільському (на
9,0 %), Корецькому (на 8,7 %), Дубровицькому (на 4,4 %) (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Землезабезпеченість сільськогосподарських підприємств
в розрізі районів Рівненської області у 2005 р., га
Джерело: розраховано за даними Рівненського обласного управління статистики
Аналіз кількісних параметрів земельних ресурсів не розкриває в повній мірі їх
стан та вплив на результати діяльності сільськогосподарських підприємств.
Необхідною умовою одержання високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських
культур належної якості є забезпечення розширеного відтворення род