Ви є тут

Економічні механізми забезпечення сільськогосподарських підприємств технічними засобами

Автор: 
Дячек Вячеслав Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U005048
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ
2.1. Сучасний стан забезпечення сільськогосподарських підприємств технічними
засобами
Ефективне господарювання в аграрному секторі потребує належного
матеріально-технічного забезпечення, використання новітніх досягнень науки і
техніки, спроможних забезпечити виробництво конкурентної сільськогосподарської
продукції. Для цього кількісний та якісний склад машинно-тракторного парку
повинен забезпечити виконання всього обсягу механізованих робіт в оптимальні
терміни з раціональними затратами.
За розрахунками ННЦ „Інститут механізації та електрифікації сільського
господарства” технологічна потреба сільського господарства України становить
(дані якої на сьогоднішній час застаріли, але використовуються в Міністерстві
аграрної політики): тракторів - 420 тис. одиниць; зернозбиральних комбайнів –
112 тис.; кормозбиральних комбайнів – 26 тис., ґрунтообробної та посівної
техніки - 560 тис. одиниць [30, С. 31-32] (табл. 2.1.1).
Найменування та типи машин
Техніка в підприємствах
Забезпеченість технікою підприємств, % від потреби
Технологічна потреба
Наявність на кінець року
Трактори
420000
196820
47
Зернозбиральні комбайни
112000
47150
42
Кукурудзозбиральні комбайни
11200
4750
42
Кормо збиральні комбайни
23700
14627
60
Плуги загального призначення
151000
78345
52
Сівалки всіх видів
180700
96970
54
Таблиця 2.1.1
Забезпеченість сільськогосподарських підприємств основними технічними засобами
у 2005 році.
Розглянемо стан з забезпеченням основних видів техніки.
Трактори. Одною із найважливіших умов ефективного сільськогосподарського
виробництва є збільшення сучасними енергетичними засобами з розрахунку не менше
1,2 к. с. на гектар ріллі, а також необхідними сільськогосподарськими машинами,
що створює можливість значного (в 2-3 рази) зростання продуктивності праці та
виконання технологічних операцій за технологічними регламентами. В собівартості
сільськогосподарської продукції затрати на машини і обладнання становлять не
менше 40 %. І звичайно для сталого виробництва продукції рослинництва і
забезпечення ії високої якості необхідно мати в наявності комплекси
машинно-тракторних агрегатів з раціональною для конкретних умов
продуктивністю.
Нинішнє забезпечення сільгосппідприємств тракторами слід визнати незадовільним,
як за кількісним складом, так і за якісним станом. Адже близько 70 % тракторів
вже давно відпрацювали свій ресурс, а тому на ремонти і технічне обслуговування
такої техніки потрібні значні кошти. Для прикладу кількість і термін
експлуатації (більше 85 % віком 7-10 років), наявного тракторного парку і його
дуже низький технічний стан (напрацювання на відмову не більше 100 годин,
витрати пального – 185-190 г/к.с./год., необхідність ремонту близько 60% парку
і т.п.) свідчать про критичну ситуацію, яка в найближчі роки буде наростати
прискореними темпами. Недостатня кількість тракторів, а також їх необґрунтовані
простої із-за ремонту в напружені періоди виконання сільськогосподарських робіт
веде до розтягування строків у 1,5-2 рази, а також погіршує якість виконання
технологічних операцій, що в свою чергу знижує на 20-30 %врожайність
сільськогосподарських культур.
Незадовільний також і типорозмірний ряд тракторів. Так, до цього часу немає
тракторів потужністю 100 к.с. (кл. 1,4) та потужністю більше 200 к.с., відсутні
інтегральні трактори класу 2. Нові трактори типу ХТЗ розробляються в основному
на старій елементній базі, що не дозволяє підвищити їх технічний рівень. Більше
того, навіть ті старі вузли, виготовлені в 1980-1990 рр., були значно
надійнішими, ніж такі ж самі, але виготовлені сьогодні. Нові трактори
виробництва ВО “ПМЗ ім. Макарова” мають переваги над своїми попередниками, але
за надійністю, пристосованості до ремонту та ергономічності значно поступаються
сучасним зарубіжним зразкам і потребують суттєвих доопрацювань та підвищення
якості виготовлення.
Світовий досвід свідчить, що серед лідерів зарубіжного тракторобудування, як
найбільш складної, масової і відповідальної галузі, все більше розширюється і
поглиблюється кооперація по виготовленню і уніфікації базових вузлів. Тому
коопероване виробництво тракторів нового покоління дозволить підняти на вищій
рівень технологію машинобудування і дасть поштовх для розвитку виробництва
сучасної елементної бази на вітчизняних заводах.
Зернозбиральні комбайни та жниварки. В практиці господарювання та вирощування
сільськогосподарських культур вже давно (декілька десятків років)
зернозбиральний комплекс визначає стратегію побудови технологічного циклу. Адже
на збирання врожаю витрачається понад половини матеріально-грошових ресурсів.
Проміжок часу, який був відведений для реформування галузі АПК, негативно
відобразився на такій сфері діяльності, як постачання (у тому числі і
виробництва) зернозбиральної техніки сільському господарству. Так, наприклад, в
порівнянні з 90-ми роками комбайновий парк зменшився наполовину, навантаження
на збиральний агрегат зросло із 113 до 255 га, а в південних областях воно
сягнуло до 380 га [31].
В наявності у сільськогосподарських підприємствах на початок 2005 р. є 56,3
тис. зернозбиральних комбайнів і 9.4 тис. одиниць у фермерів та індивідуальних
власників, з них 70% складають застарілі “Ниви”, 18% - “Дон-1500” і 12% -
комбайни іноземних фірм (табл. 2.1.3). При цьому 80% машин відпрацювали свій
ресурс [32].
Процеси забезпечення парку зернозбиральної техніки, які ми маємо в даний час,
не забезпечують технологічну потребу з своєчасного збирання зернових культур
(технологічна потреба стан