РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ШВЕЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ В АСПЕКТІ ЇХ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
2.1. Аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності швейних підприємств
Швейна галузь, як і легка промисловість України в цілому, на сьогоднішній день перебуває у незадовільному стані, що характеризується цілою низкою серйозних проблем, зокрема це: відсутність на внутрішньому ринку товарів вітчизняного виробництва та його тотальне заповнення дешевими, низькоякісними виробами іноземного походження, значну частку серед яких, займають товари "секонд-хенд"; застосування вітчизняними підприємствами давальницьких схем виробництва: переважна більшість швейних підприємств працює за давальницькою схемою; погано розвинута інфраструктура галузі; недостатня інвестиційна та інноваційна діяльність; неконкурентоспроможність вітчизняної продукції як за ціною, так і за якістю; відсутність кваліфікованих спеціалістів у сфері менеджменту і маркетингу та загальний відтік фахівців через низьку заробітну плату. Зазначені проблеми вкрай негативно впливають на діяльність підприємств швейної промисловості, а головне - гальмують подальший розвиток галузі.
Для з'ясування ступеню впливу вищезазначених проблем галузі, здійснено дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств швейної промисловості України. Предметом аналізу взято виробництво текстильних, трикотажних та шкіряних виробів, що найбільш повно характеризує швейну промисловість України.
Аналізуючи обсяги реалізації швейної продукції протягом 2000-2006 рр. можна спостерігати стабільну тенденцію зростання (рис.2.1). Так, обсяг реалізації продукції швейної промисловості збільшився в 2 рази у відношенні 2006 р. до 2000 р. Слід зазначити, що здебільшого, збільшення обсягів виробництва товарів швейної промисловості спричинено виробництвом продукції на експорт на умовах давальницької сировини. Щорічний приріст складає в середньому 10 %. Винятком є різке збільшення (37,7 %) обсягів у 2004 р., що пов'язано з переходом на нову систему класифікації видів економічної діяльності, та незначний спад у 2006 р. (1,7 %), спричинений нестабільністю та малоефективними умовами співпраці з інофірмами.
Рис. 2.1. Обсяг реалізованої продукції швейної промисловості України за період 2000-2006 рр.
Для подальшого дослідження необхідним є аналіз динаміки обсягів виробництва швейної продукції за видами, яка наведена в додатку Б та табл. 2.1 і 2.2. Дані таблиць відображають динаміку обсягів виробництва основних видів швейних виробів за період 2000-2003 рр., і за 2004-2006 рр. відповідно, що пояснюється змінами щодо номенклатури швейних виробів у статисти-чній звітності.
Таблиця 2.1
Динаміка обсягів виробництва основних видів швейних виробів за період 2000-2003 рр.
(у % до попереднього року)
Швейні виробиШвейні виробиОбсяг виробництва у відношенні до попереднього року, %2000 до 19992001 до 20002002 до 20012003 до 2002Пальто і напівпальто 129 95 124 92Плащі 150 100 100 100Костюми 142 129 105 117Піджаки 121 141 83 91Сукні 133 79 89 82Брюки 159 142 100 103Спідниці 130 92 86 113Блузи 140 106 89 95Куртки 124 128 163 45Сорочки 119 145 78 74 Інформація щодо виробництва продукції до 2003 р. включно надана за Номенклатурою згідно з Загальнодержавним класифікатором продукції (ЗКП), за 2004-2006 рр. - за номенклатурою, розробленою на базі Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП), яка гармонізована з класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) та міжнародними класифікаціями продукції. У зв'язку з принциповою відмінністю між НПП та номенклатурою, яка діяла до 2004 р., позиції відрізняються за наповненням.
Обсяги виробництва швейних виробів за видами продукції у період з 2000 р. по 2006 р. не мали стійких тенденцій. Так, за період 2000-2003 рр. найбільший зріст обсягів виробництва швейних виробів по більшості видів спостерігався у 2000 р. У 2003 р. спостерігалось певне скорочення обсягів виробництва швейних виробів. При цьому, найбільший приріст обсягів мало виробництво костюмів - у 2003 р. воно зросло на 17 % і виробництво брюк - на 13 %. Найбільший спад обсягів у 2003 р. спостерігався у виробництві курток - на 55 %, сорочок - на 26 % і суконь - на 18 %. Також зменшились обсяги виробництва пальто і півпальто, піджаків і блуз - в середньому на 7 %.
Зауважимо, що перехід до ринкової економіки поставив досить жорсткі умови перед вітчизняними менеджерами. Підприємства, що десятиліттями працювали по добре відпрацьованій схемі планового господарювання, постали перед проблемою самостійного виживання. За цих умовах переважна частина керівників підприємств швейної промисловості для того, щоб подолати кризову ситуацію, прийняла пропозицію іноземних фірм щодо співпраці на умовах давальницької сировини.
Тому, здебільшого, підвищення обсягів виробництва товарів швейної промисловості спричинено виробництвом продукції на експорт на умовах давальницької сировини. Саме тому, сьогодні важко придбати вироби вітчизняного виробника, так як переважна їх частка виробляється для іноземних споживачів.
Таблиця 2.2
Динаміка обсягів виробництва основних видів швейних виробів за період 2004-2006 рр.
(тис.шт.)
Найменування продукціїФактично виробленоТемп росту, %200420052006Пальто, напівпальто, накидки, плащі, куртки теплі типу "парки" чи "аляски" та аналогічні вироби чоловічі та жіночі, з тканини4252,153994,23303,4677,7Куртки теплі типу "анарак" (включно лижні), плащі та куртки вітрозахисні та аналогічні вироби чоловічі та жіночі, з тканини908,47668,22565,0762,2Костюми чоловічі та жіночі, з тканини2696,62499,642071,1776,8Піджаки та блейзери, жакети, куртки типу піджаків, джемпери та аналогічн