РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1 Аналіз сучасного стану і тенденцій динаміки інвестиційної діяльності у машинобудівному комплексі й економіці України
У період трансформації соціально-економічних відносин в Україні, коли гостра нестача інвестиційних ресурсів стримує процес формування розвинутої ринкової економіки, потребує підвищення дослідницької уваги проблема активізації інвестиційної діяльності, яка відіграє ключову роль в економіці держави, оскільки від її інтенсивності та результативності залежать якісні аспекти цих ринкових перетворень. Для забезпечення стійкого економічного зростання, структурної перебудови народного господарства та науково-технічного прогресу необхідним є ряд заходів, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату для відповідного інвестиційного забезпечення цих процесів у цілому,
і зокрема для залучення інвестицій у машинобудівний комплекс для розбудови його виробничої бази з метою випуску конкурентоспроможної продукції, значна частина якої надалі піде на формування основних фондів інших підприємств.
Науковим підґрунтям управління інвестиційною діяльністю машинобудівних підприємств певною мірою має виступати глибокий аналіз і прогнозування розвитку загального стану економіки, інвестиційного ринку, тенденцій, притаманних інвестиційним процесам на макро- та мезорівні тощо, оскільки стан інвестиційної сфери - потенційної сфери реалізації стратегічної інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання - багато в чому визначається соціально-економічними умовами країни, державною інвестиційною політикою, рівнем розвитку продуктивних сил, станом фінансово-кредитної системи, чинною нормативно-правовою базою тощо, отже, змістовне їх дослідження й адекватна інтерпретація отриманих результатів дозволять більш обґрунтовано підійти
до розробки та вибору стратегії інвестиційної діяльності окремого підприємства.
Тенденції, притаманні національному господарству в 1998-2006 рр., свідчать про подолання несприятливої динаміки економічних процесів, поступовий вихід із кризи, стабілізацію виробництва і набуття економікою позитивних темпів зростання. Основні показники, що характеризують динаміку соціально-економічного становища країни в цілому та інвестиційного процесу зокрема, наведені в додатку Б. Незважаючи на істотну перевагу для аналізу динаміки макроекономічних процесів, що її мають показники, представлені у порівняних цінах (ланцюгові індекси), порівняно з показниками, поданими у фактичних цінах, перші не повною мірою відповідають істинному стану справ в економічній сфері, - і лише базисні індекси виявляються з цих позицій найбільш інформативними, містячи у собі об'єктивну оцінку динаміки розвитку того чи іншого процесу.
Важливість аналізу ВВП полягає в тому, що в ньому в агрегованому вигляді відображено основні тенденції розвитку економіки: зміни цього показника є орієнтиром у визначенні характеру економічних процесів з точки зору досягнення стабільних зростання та розвитку, а його динаміка - характеристикою спрямованості трансформування макросистеми. Як свідчать статистичні дані (табл. Б.1), хоча у фактичних цінах нібито спостерігається постійне збільшення ВВП, через інфляційні процеси у 1991-1994 рр. насправді відбувалось його стійке падіння, період 1995-1999 рр. також характеризується зниженням значень цього показника, і тільки починаючи з 2000 р., який був переломним для економіки, відмічаємо позитивну динаміку зростання обсягів ВВП. В інвестиційній сфері спостерігаємо таку ж само картину динамічного зростання номінальних обсягів інвестицій в основний капітал на фоні реального їх стрімкого падіння в 1990-1997 рр., - таке систематичне скорочення інвестицій, яке відмічалось на підприємствах і організаціях усіх форм власності, пояснюється економічними складностями, що притаманні транзитивній економіці, зокрема, високими темпами інфляції, значним погіршенням фінансового стану підприємств, кризою неплатежів, гострою нестачею фінансових ресурсів на розширене відтворення основних засобів, високим рівнем інвестиційного ризику, неспроможністю держави щодо застосування дієвих важелів для забезпечення загальної макроекономічної та політичної стабілізації. При цьому закладення підвалин економного зростання відмічаємо у 1998 р., після якого інвестиції в основний капітал мали позитивні темпи зростання на відміну від попередніх років, при цьому щорічний приріст, хоча і був вельми показовим з огляду на несприятливу динаміку 1991-1997 рр. (а також зважаючи на те, що у фактичних цінах обсяги освоєних вкладень за 2006 р. зросли порівняно з обсягами 1997 р. у 9,97 разу), виявився недостатнім для виходу на рівень 1990 р., що наочно проілюстровано на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Зіставлення базисних (1990 р. = 100%) та ланцюгових темпів зростання інвестицій в основний капітал, у порівняних цінах
Щодо інвестиційної сфери економіки України, то протягом 1998-2006 рр. її також можна охарактеризувати як таку, якій притаманні тенденції поступового подолання несприятливої динаміки періоду 1991-1997 рр. Зростання інвестиційної активності зумовлено дією багатьох чинників, серед яких основними є подолання інфляційних процесів, структурних деформацій грошової маси та підвищення стійкості національної валюти, подолання кризи бюджетної системи, кризи неплатежів, впровадження системи стимулів до розвитку малого і середнього підприємництва, збільшення валових національних заощаджень, виникнення мережі територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, спеціальних (вільних) економічних зон, реформування відносин власності, розвиток і удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання сфери інвестування, створення сприятливого правового поля, проведення державних інституціональних реформ та ін., що мало неодмінний сприятливий вплив на поліпшення інвестиційного клімату країни. Так, у 2006 р. обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх дже