Ви є тут

Формування дивідендної політики акціонерного товариства на прикладі автотранспортних підприємств

Автор: 
Федотова Ксенія Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005344
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ АВТОТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
2.1. Практика дивідендних виплат в Україні
Формування корпоративного сектору економіки України бере свій початок з масової
приватизації 90-х років, коли тисячі державних підприємств набули
організаційно-правової форми АТ. Головною метою приватизації було залучення
населення України до участі у володінні капіталом новоствореного недержавного
сектору економіки, формування широкого прошарку дрібних акціонерів-власників як
основи для розвитку ринкової економічної системи. В результаті було завершено
приватизацію малих об’єктів господарювання з переважним застосуванням
конкурентних способів продажу, а також проведено приватизацію великих і
середніх державних підприємств шляхом продажу акцій ВАТ, створених на базі
державного майна. Зокрема було забезпечено участь громадян України в
приватизації через використання приватизаційних майнових та компенсаційних
сертифікатів, в результаті чого більшість громадян України набули статусу
міноритарних акціонерів. В багатьох країнах світу законодавство розділяє АТ на
такі види: публічні і приватні або відкриті і закриті [16, 32, 49, 68].
Законодавством України також передбачено можливість утворення двох видів АТ
[1]:
- відкрите акціонерне товариство (ВАТ), акції якого можуть розповсюджуватися
шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах;
- закрите акціонерне товариство (ЗАТ), акції якого розподіляються лише між
засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та
продаватися на біржі.
Закрите і відкрите АТ відрізняються між собою порядком створення, способом
розповсюдження акцій, і, як правило, кількістю акціонерів, зберігаючи спільні
риси в організації роботи, здійсненні контролю діяльності і підпорядкованості
законодавчим нормам, спільним для АТ обох видів. ВАТ відрізняється від ЗАТ
більш складним і тривалим процесом утворення, пов’язаним із необхідністю
поширення акцій шляхом відкритої підписки серед заздалегідь невідомого кола
осіб.
Вид АТ може бути змінений на підставі рішення загальних зборів акціонерів про
перетворення товариства, прийнятого у встановленому законом порядку. Номінальна
вартість і кількість акцій АТ, створеного шляхом перетворення, повинна
дорівнювати номінальній вартості акцій товариства на момент ухвалення рішення
про реорганізацію. Закрите АТ може бути реорганізовано у відкрите шляхом
реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери
і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства [1, 2]. Це доцільно при
необхідності інвестування додаткового капіталу в розвиток підприємства шляхом
продажу акцій на фондовому ринку і залучення нових співвласників-акціонерів.
Але на практиці здійснюється також і зворотна реорганізація при додатковій
емісії, в результаті якої найвпливовіші акціонери можуть втратити контроль над
АТ і намагаються його зберегти. Вони прагнуть викупити весь обсяг
новоемітованих акцій і не бажають здійснювати відкриту підписку [26]. Процедура
реорганізації АТ урегульована Положенням «Про порядок реєстрації випуску акцій
під час реорганізації товариств», затвердженим рішенням Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) від 30.12.1998 р. №221 [2].
Кількість АТ в Україні становить близько 32 тис., із них 11 тис. відкриті та
майже 21 тис. – закриті. Ними виробляється близько 75% валового внутрішнього
продукту країни. Саме в АТ зосереджено понад 60% промислово-виробничого
потенціалу України [54]. Більше половини АТ сконцентровано в Донецькій,
Запорізькій, Луганській, Дніпропетровській та Харківській областях та в м.
Києві [43]. Динаміка кількості АТ в Україні наведена на рис. 2.1 [54, 75 –
78].
Рис. 2.1. Динаміка кількості АТ в Україні
Найбільшу кількість АТ в Україні було створено в 1994-1996 рр.: за цей період
було зареєстровано 52,7% АТ (59,5% ВАТ та 44,3% ЗАТ). Саме на цей період
припадає найвища активність приватизації об’єктів державної та комунальної
власності. В наступні роки темпи створення АТ стали повільнішими. Причому в
останні роки динаміка створення ЗАТ значно переважає темпи створення ВАТ. За
кількістю працюючих серед АТ в Україні переважають (більше 60%) невеликі
підприємства, кількість працівників на яких становить не більше 50 осіб. Це
суттєво відрізняється від загальносвітової тенденції, оскільки в розвинутих
країнах світу організаційно-правову форму АТ мають середні та великі
підприємства, на яких працюють сотні і тисячі працівників [44].
В Україні існує декілька способів створення АТ. Найпопулярнішим з початку
розвитку акціонерної форми власності в України стало перетворення державного
підприємства в АТ в процесі приватизації. Розподіл АТ за способом створення
відображено на рис. 2.2 [44].
Рис. 2.2. Способи створення АТ в Україні
Прискорений розвиток акціонерної власності в Україні призвів до багатьох
недоліків у відповідності управління АТ нормам світової корпоративної етики,
серед яких значні порушення прав акціонерів. Однією з найважливіших проблем
залишається виплата дивідендів, якої значна частина АТ все ще намагається
уникнути, порушуючи при цьому право акціонерів на частину прибутку АТ.
Як показує практика, розподіл прибутку АТ визначним чином впливає на його
подальшу інвестиційну політику, темпи розвитку, стабільність роботи та
характеризує ефективність реалізації корпоративних відносин на підприємстві.
Пропорції розподілу прибутку на реінвестування і споживання встановлюються на
загальних зборах. Крім того, зважаючи на обмежену регламентацію корпоративних
відносин у законодавст