зміст організаційної діяльності всіх типів залежить від ієрархічного рівня менеджменту, на якому вона здійснюється. А виходячи вже з переліку завдань, які систематично має виконувати менеджер, відповідним чином необхідно підходити до організації його праці.
Організація праці менеджера безпосередньо пов'язана з використанням ним свого робочого часу на виконання окремих трудових процесів. Зокрема, М. Виноградський, А. Виноградська і О. Шкапова до основних завдань, які мають виконувати менеджери для здійснення керівництва роботою організацією, відносять:
- систематично брати участь у вирішенні поточних проблем;
- вирішувати питання, які передбачені службовими повноваженнями;
- регулярно спілкуватись з людьми, одержувати від них і передавати їм необхідну інформацію [, с.-].
Сукупність запропонованих завдань визначає структуру робочого часу менеджера й основні напрями організації його праці (рис. 1.).
Рис. 1. Напрями організації праці менеджера.*
Джерело: вдосконалено автором.
Зазначимо, що особливістю менеджерського персоналу є те, що паралельно із виконанням виробничих завдань не менш важливим є й організація роботи, як особистої, так і з підлеглими. Адже ефективний менеджер має не стільки сам брати участь у виробничому процесі, як створити умови для того, щоб окремі під
розділи і підприємство загалом було працездатним та ефективним.
1.3. Методологія дослідження формування та використання менеджерського персоналу
Проблеми формування і використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств необхідно вирішувати, використовуючи комплекс традиційних і нетрадиційних, а також соціологічних методів. Проблема полягає в тому, що в практиці господарювання використовують різні методичні підходи й системи оцінювання соціально-економічних показників, тому необхідно вибирати найдоцільніші з них для конкретних ситуацій, а також на основі існуючих здійснити пошук і адаптацію якісно нових методичних підходів, застосування яких дозволить одержати достовірні знання про характеристику менеджерської праці, стан її формування та використання.
Для того щоб наукове дослідження мало максимальний ефект, воно повинно здійснюватись системно і комплексно, на основі наперед розробленої програми. Отже, наукове дослідження - це складний процес, який охоплює низку етапів (рис. 1.).
Концепція дослідження - це визначення змісту, предмета та об'єкта дослідження, загальне формулювання завдань, сукупність яких можна розглядати як конкретну проблему, для вирішення якої воно й проводиться. Основою здійснення її аналізу має бути лише системний підхід, за якого соціально-економічні проблеми досліджуваного явища розглядають з позиції цілісності й нерозривності об'єкта, цілей і методів управління, методів і засобів моніторингу досліджуваного явища. З огляду на це, системний підхід полягає у дослідженні великих і складних систем як єдиного цілого з врахуванням особливостей усіх елементів і частин. Під час дослідження складних об'єктів виникає необхідність розподілу великих систем на системи нижчого рівня, які досліджуються цілком окремо, але із врахуванням того, що у майбутньому має бути узгодження їх цілей із загальною ціллю системи.
Рис. 1.5. Основні етапи дослідження менеджерського персоналу.*
*Джерело: узагальнення автора
Таким чином, аналіз діяльності окремих сільськогосподарських підприємств регіону ми маємо здійснювати із врахуванням загальної стратегії розвитку аграрної галузі.
Фундаментальним науковим принципом дослідження дійсності в усіх її проявах є діалектичний метод. Діалектика як теорія пізнання розкриває процес пізнання, взаємодії його основних елементів у процесі отримання істини. Діалектичний рух до істини має спіралеподібний характер, що дозволяє узагальнювати знання і досягати нових рівнів конкретності й абстрактності. Згідно з цим процесом відбувається рух від базового чуттєво-конкретного знання до абстрактного і далі до конкретного. На наступному етапі пізнання джерелом чуттєво-конкретного знання може бути штучний експеримент. Під час досліджень проявляються різні закони діалектики:
o перехід кількості в якість;
o єдності і боротьби протилежностей;
o отримання заперечення.
У філософії вважається, що будь-який універсальний закон розвитку об'єктивного і духовного світу є водночас і законом пізнання, оскільки не лише відображає реальність, а й визначає правильний підхід до її дослідження. У дослідженні процесу формування і використання менеджерського персоналу, важливо враховувати, що всі наявні дані недоцільно враховувати, адже частина з них є не потрібними і неточними. Таким чином, дуже важливим є виділення даних, які безпосередньо стосуються досліджуваної проблеми (рис. 1.).
Дослідження діяльності менеджерського персоналу базується на вивченні, оцінці та порівнянні його роботи у різних умовах, що можна зробити за допомогою відповідних методів діалектичного пізнання, до яких належать: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування й конкретизація, системний аналіз.
Рис. 1.6. Масив даних, використовуваних у дослідженні.
Джерело: узагальнення автора.
Аналіз - метод дослідження, який передбачає вивчення явища за допомогою уявного розчленування його на складові елементи. Він дає змогу дослідити окремі сторони об'єкта, зробити низку наукових абстракцій, проникнути в сутність явища, виявити його внутрішні зв'язки і встановити значення кожного елемента.
В умовах сучасного розвитку економічної науки поєднання теоретичного й емпіричного економічного аналізу дозволяє не лише всебічного оцінити процеси, які відбуваються у сфері сільськогосподарського виробництва, а якнайточніше спрогнозувати перспективи й можливі наслідки, пов'язані з трансформацією сільськогосподарських підприємств. Зокрема, застосування методу аналізу разом зі статистико-економічним методом дозволило дослідити особливості забезпечення сільськогосподарських підприємств Львівської області менеджерським персоналом, обґрунтувати основні причини динамічних змін у кадровій політиці, які мали місце в регіоні протягом останніх років.
Слід зауважити, що більшість явищ і процесів, які оточують нас, не можуть бути повністю осмисленими без застосування інших методів дослідження. Тому в дослідженні менеджерського персоналу використано найближчий до аналізу метод наукового вивчення реальності - синтез, який виявляє зв'язки і залежності між окремими частинами (сторонами, ознаками, властивостями та взаємовідносинами) явища, що вивчається, поєднує їх в єдине ціле. Зокрема, за результатами дослідження особливостей розвитку окремих галузей сільськогосподарського виробництва зроблені узагальнення, на основі яких здійснено розрахунок загальної потреби в менеджерському персоналі.
Діалектичний взаємопов'язаний характер пізнання передбачає багаторазове послідовне і паралельно-послідовне використання в цьому процесі методів синтезу й аналізу. Таким чином, пізнання має характер послідовних наближень і завершується, коли отримано найбільшу точність знань, які достатні для виконання практичних завдань.
Такий характер діалектичного пізнання зумовлює підвищену значущість історичного й логічного методів дослідження. Історичний метод як складова частина діалектичного пізнання пов'язаний з описанням і дослідженням розвитку об'єктів та їх властивостей у хронологічному порядку. Логічний метод використовуються для аналізу як хронологічної послідовності стану, так і зв'язку об'єкта й процесу. Основними логічними формами мислення вважають: припущення, поняття і умовиводи. Це способи відображення дійсності з використанням взаємопов'язаних абстракцій.
Важливим методом дослідження економічних процесів, за використання якого загальний висновок про ознаки всієї множини робиться на підставі вивчення частини її елементів, окремих припущень, фактів, явищ, ситуацій, які в сукупності репрезентують увесь процес, що виражає сутність явища у тій чи іншій ланці системи, є метод індукції. До одного з проявів цього методу наукового пізнання слід віднести дослідження окремих фактів функціонування менеджерського персоналу, на основі чого ми намагались виявити певні закономірності, тенденції, сталі зв'язки.
Однак слід зауважити, що висновки, отримані на основі використання лише індуктивного методу, не завжди є повними. У зв'язку з цим часто доводиться здійснювати пошук істини за рахунок умовиводів від загального до конкретного (метод дедукції). Дедукція як метод пізнання полягає в отриманні окремих конкретних висновків на основі знання загальних положень, закономірностей розвитку цілісної економічної системи.
Оскільки системність явищ реального світу не викликає будь-яких сумнівів, то правилом сучасного наукового пошуку вже стало вивчення об'єктів і процесів як окремих систем, тобто в усій сукупності зв'язків і відносин між їхніми складовими й навколишнім середовищем.
Отже, використання діалектичного підходу дозволяє підвищити ефективність проведеного дослідження. Зауважимо, що особливого значення діалектика набуває в дослідженні діяльності менеджерів у сільському господарстві, які працюють, на нашу думку, в унікальних умовах, умовах значної невизначеності. У цій ситуації діалектичний підхід дозволяє цілеспрямовано провести дослідження, аж до досягнення бажаного результату.
На основі загальнонаукових методів дослідження явищ (процесів) в економічній науці сформувалися конкретно-наукові (емпіричні) методи, до яких належать: статистико-економічний, абстрактно-логічний, економіко-математичний тощо.
У процесі дослідження проблеми функціонування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі розвитку галузі застосовано, зокрема, статистичний аналіз. Чисельність і рівень забезпеченості менеджерського персоналу досліджено в динаміці; кореляційно-регресійний аналіз використовували для визначення тісноти впливу окремих чинників на рівень забезпеченості, плинності, також визначено вплив віку і рівня кваліфікації персоналу на ефективність його діяльності; метод групування застосовано для з'ясування залежності окремих економічних показників від стану функціонування менеджерів тощо.
У зв'язку з недостатньою кількістю аналітичних даних і для перевірки наявних, використовували різні економіко-статистичні методи, зокрема панельного обстеження й опитування, підвидами якого є інтерв'ювання й анкетування.
Серед методів збору первинної інформації в економіці та менеджменті особливе місце посідає метод опитування. Опитування - метод збору інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування дослідника й респондента (опитуваного) через реєстрацію відповіді респондентів на сформульовані питання, які випливають з цілей і завдань дослідження. З його допомогою одержують інформацію, не завжди відображену в документальних джерелах чи доступну прямому спостереженню. До опитування ми вдалися тому, що у багатьох проблемах, які нам необхідно було з'ясувати, єдиним джерелом інформації виступала людина - безпосередній учасник, представник, носій досліджуваних явища чи процесу. Зазначимо, що в опитуванні отримується як вербальна, так і невербальна інформація. Проте вербальна інформація легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу, що дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку. Перевагою методу опитування є також його універсальність, оскільки за його допомогою виявляють і мотиви, і результати діяльності індивідів.
Одним із найпоширеніших видів опитування є анкетування. Забезпечуючи повну анонімність, метод анкетування дає змогу ефективніше досліджувати проблеми. Проте більший ефект забезпечується тоді, коли анкетування проводиться системно й комплексно, на основі відповідної науково - обґрунтованої й методично правильної методики.
На основі аналізу джерел формування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств можна визначити цільові групи респондентів (рис. 1.).
( ) - реальні зв'язки;
(- - - - - - - - -) - потенційні зв'язки.
Рис. 1.7. Джерела формування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств.*
*Джерело: розробка автора.
Таким чином, соціологічне опитування проведено серед:
* керівників сільського господарських підприємств (опитано осіб);
* студентів вищих навчальних закладів, яких для виявлення різниці у думках і поглядах поділено на дві групи - студентів молодших курсів ( осіб) і випускників ( особи);
* учнів сільських шкіл ( осіб).
Враховуючи, що з розвитком суспільства думки індивідів стосовно розмаїття процесів змінюються, вирішено використати панельне обстеження. Панель - це вибіркова сукупність опитуваних одиниць, які підлягають повторним дослідженням, за яких предмет дослідження є незмінним. Панельний метод дослідження дав змогу встановити тенденції й закономірності перспектив формування менеджерського персоналу за рахунок молоді. Зазначимо, що ми використовували середньострокові панелі, тобто дослідження проводили з інтервалом у три роки. Тобто вибрано цільову групу студентів курсу вищих навчальних аграрних закладів, яким було запропоновано дати відповіді на низку питань. Ці самі питання запропоновано їм через три роки, коли вони вже були випускниками.
Зазначимо, що частина запропонованих питань як в опитування, так і панельному обстеженні мали просту форму, тобто респондентам необхідно було лише вибрати одну із запропонованих відповідей, а інші питання, для отримання точнішої інформації, мали оціночні шкали. Зокрема, респондентам пропонували оцінити певне явище від "винятково важливо" до "не важливо", що оцінювалось за відповідною шкалою (табл. 1.).
Частину показників респонденти мали оцінити за п'ятибальною шкалою від (цілком незадовільно) до (відмінно). На основі отриманих результатів здійснено розрахунок середніх показників.
Таблиця 1.
Зразок проведення оцінки
№ п/пВаріант оцінокБал1.Винятково важливо2.Особливо важливо3.Важливо4.Не має особливого значення-5.Не важливо-
Ще однією особливістю проведення опитування було те, що деякі питання продубльовані у анкетах для різних категорій респондентів. Це зроблено для виявлення різниці у думках і баченнях стосовно певних проблем різних за віком і статусом людей, які мають прямий або опосередкований зв'язок із сільськогосподарським виробництвом.
Для виявлення ваги важливості певних характеристик використано експертне опитування. Тобто визначено групу експертів з авторитетних учених й успішних фахівців-практиків, яким запропоновано оцінити за ступенем важливості визначені нами характеристики сільськогосподарської праці, зокрема, режим роботи престижність, умови, важкість праці, а також рівень її оплати та перспективу кар'єрного росту у сільському господарстві.
Найкращим для оцінки менеджерського персоналу та його відповідності покладеним на нього обов'язкам є метод використання рейтингових шкал. Особливі досягнення у розробці цього методу має американський соціальний психолог Ф. Фідлер []. Найважливішою компонентою оцінки є список
- Київ+380960830922