Формвання мотивації праці в аграрних підприємствах

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН І ПРОБЛЕМИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Особливості та чинники формування мотивації праці в аграрних підприємствах
В сучасних умовах розвитку аграрного сектору доцільно виділити чотири групи чинників мотивації праці, які спонукають до високоефективної праці - це матеріальні, моральні, адміністративні та соціальні.
В аспекті матеріальних виплат розглядається заробітна плата, премії, доплати, надбавки, різного роду пільги тощо. Забезпеченню задоволення матеріального інтересу сільськогосподарських працівників у майбутньому також повинна служити виплата дивідендів (за умови пристойного їх абсолютного розміру). Однак на сьогодні серед організаційно-економічних чинників мотивації найважливіше значення відводиться оплаті праці. Це пояснюється тим, що дія внутрішніх мотиваторів, які зумовлюють найбільший інтерес людини до роботи, її змісту, найповнішу реалізацію потенціалу працівника, найкраще реалізується за умови задоволення його певних матеріальних потреб, що вимагає відповідного рівня оплати праці. Крім того, віднесення заробітної плати до найважливіших інструментів системи мотивації праці пояснюється тим, що, незважаючи на появу протягом останніх років нових чинників, що з'явились у системі матеріального стимулювання, оплата праці залишається одним з основних джерел грошових доходів сільськогосподарських працівників.
Матеріальний стимул має традиційну основу, адже він застосовується протягом тривалого часу і за будь-яких умов легко сприймається. Залежно від організації механізму заробітної плати визначається значимість, цінність і внутрішній зміст трудової мотивації працівників.
Матеріально-технічні чинники пов'язані з розвитком матеріально-технічної бази виробництва, застосуванням нових машин, обладнання, техніки, матеріалів, із структурою інвестиційної політики, швидкістю впровадження інноваційних проектів, механізацією й автоматизацією виробництва. Мотивація праці сільськогосподарських працівників суттєвим чином залежить від спрямованості інвестиційної політики на підприємстві, швидкості й ефективності впровадження технологічних засобів у сферу матеріального виробництва.
Враховуючи особливості розвитку трудових відносин за умов науково-технологічного прогресу в цивілізованих країнах світу, варто підкреслити об'єктивність такого процесу як поступове звільнення працівників від виконання основних виробничих функцій. При цьому втілення їх знань у нові технології, що в свою чергу передбачає якісні зміни трудових функцій працівників, концентрацію їх зусиль на підготовку виробничого процесу, його забезпечення, регулювання, оптимізацію. Внаслідок цього з'являються нові можливості для полегшення процесу праці.
З впровадженням у виробництво нових засобів інформації, високоточних приладів, комп'ютерів нових поколінь в людини розвиваються масштабна логіка і мислення, нова культура праці, вища точність реакцій. Тобто формуються сенсорні, інтелектуальні й морально-вольові функції. Зокрема, застосування комп'ютерної техніки дає можливість не лише виявляти помилки працівника, але й вирішувати складні питання, на основі спостереження створювати новий тип "образного" мислення. При цьому опанування працівником новітніх функцій з інтелектуалізацією праці сприяє формуванню нових функціональних структур.
Зарубіжний досвід свідчить, що перебудова трудових процесів відповідно до нової мотивації працівників забезпечує можливості орієнтації на автоматизацію і роботизацію праці. Це, в свою чергу, передбачає вибір таких моделей організації праці та техніки, що дає змогу зберігати контроль над ними з боку працівників.
Розвиток процесу інформатизації виробництва передбачає необхідність нівелювання соціальних відмінностей між рядовими працівниками та керівниками, спеціалістами, що сприятиме підвищенню якості праці, розвитку тенденції до інтеграції окремих структурних підрозділів підприємства за умови розвитку нових форм усуспільнення праці.
Кардинальні зміни трудових функцій працівників з подальшим розвитком науково-технологічного прогресу, однак, не передбачають необхідності відміни структуризації праці, її комбінування й поділу, наділення працівників певними повноваженнями. Останнє забезпечує такі мотиваційні аспекти: статус, соціальні ролі, задоволеність працівників виконуваною роботою та ін. Тобто активно реалізується соціально-психологічний механізм - третя група чинників мотивації. Проте нині багато вчених вказують на зниження ролі матеріального стимулювання в західних країнах і підкреслюють парадоксальність такого явища, як збільшення рівня оплати праці при зниженні ролі матеріальних.
Трудова налаштованість працюючих в певному колективі значною мірою обумовлюється такими суб'єктивними факторами як психологічна структура групи, порядок розподілу ролей, соціальне становище (статус) працівників, особливості неформальних зв'язків, соціальних установок, ціннісних орієнтацій, індивідуального ставлення до праці, особливості характеру, настрою людини і т.ін. Співпраця людей у колективі може змінювати їх поведінку відповідно до вироблених у ньому норм, правил, звичаїв, установок тощо.
Психологічні фактори безпосередньо пов'язані з індивідуальними особливостями людини, відображають її особистісні характеристики, внутрішній духовний світ, трудову поведінку. Сюди відноситься трудова адаптація, міжособистісні стосунки, профорієнтація і підбір працівників.
На основі аналізу літературних джерел були виділені вагомі фактори мотивації праці працівників аграрних підприємств, які покладено в основу розробленої анкети (перелік запитань і форма анкети наведені в додатку А). Для виявлення впливу чинників мотивації нами були проведені соціологічні обстеження керівників, спеціалістів і працівників окремих аграрних підприємств Вінницької області шляхом анкетного опитування. Спочатку анкета була запропонована експертам (тобто тим працівникам, які мають достатній професійний досвід, трудовий стаж, досягли високих виробничих показ