РОЗДІЛ 2.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматична характеристика лівобережного Лісостепу та місця проведення експериментальних робіт
Підзона в цілому (Полтавська, Харківська, південно-східні райони Чернігівської, Київської, Сумської та північно-східні Черкаської областей) визначається достатньою кількістю тепла та нестійким зволоженням території (480-530 мм). У період вегетації спостерігаються бездощові періоди до 18-20 днів. Найбільш поширеними є ґрунти чорноземи глибокі малогумусні з умістом в орному шарі 3,3 - 5,5% гумусу й порівняно сприятливими водно-фізичними властивостями для вирощування зернових колосових, зернобобових, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків та інших культур. Головне завдання обробітку ґрунту полягає у нагромадженні, збереженні та раціональному використанні вологи, а також ефективній боротьбі з бур'янами.
Приватне сільськогосподарське підприємство (ПСГП) "Василівське" Кобеляцького району Полтавської області, у якому проводились досліди, відповідає ґрунтово-кліматичним умовам підзони лівобережного Лісостепу України [1].
Територія господарства знаходиться в середньому Придніпров'ї і залягає переважно на лесовій терасі річки Ворскли на широкому мезозниженні. Її поверхня слабо хвиляста, з наявністю западин [121].
Найбільш поширеними ґрунтоутворюючими породами на Полтавщині є леси, які характеризуються розвиненою пористістю, високим умістом карбонатів, переважно кальцію (11 - 15 %) і багатим мінералогічним складом. На лесах утворилися родючі ґрунти - чорноземи глибокі малогумусні з цінною в агрономічному відношенні структурою [6].
Ґрунти господарства представлені переважно чорноземом типовим глибоким, малогумусним, з гумусовим горизонтом 45 - 50 см. Він темно-сірого кольору, грудочкувато - зернистої структури, дещо розпиленої в орному шарі. Верхня частина перехідного горизонту (75 - 100 см) теж добре забарвлена гумусом, зернистої структури, перерита кротовинами. В нижній частині перехідного горизонту гумусованість поступово спадає, з'являється ґрунтоутворююча порода - карбонатний лес.
Чорноземи типові глибокі за механічним складом є крупнопилувато- середньосуглинковими, у яких фізичної глини 42,2 %, у т. ч. мулу - 23,5 %, крупного пилу - 55,4 %, піску - 2,4 %. Вміст гумусу в шарі 0-30 см становить 4,7 %, на глибині 40 - 60 см - 3,3 %, у материнській породі на глибині 130-140 см - 1,1 %. Величина гідролітичної кислотності в чорноземах глибоких не перевищує 1,1. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, рН сольової витяжки в шарі ґрунту 0 - 20 см - 6,4, на глибині 40 - 60 см - 6,6, у материнській породі на глибині від 130 до 140 см - 7,1. Ступінь насиченості основами чорноземів глибоких складає 95,5 %, увібраного Са 2+- 24,2, Мg 2+- 4,1 мг - екв. на 100 г ґрунту.
Чорноземи типові глибокі найбагатші на органічні речовини. Ці ґрунти середньо і добре забезпечені азотом, помірно і добре фосфором, недостатньо калієм (гідролізованого азоту 6,0 - 7,4 мг, рухомого фосфору - 9 -10, обмінного калію 7- 8 мг на 100г ґрунту).
Основним заходом щодо підвищення родючості чорноземів глибоких є постійне поновлення запасів поживних речовин шляхом унесення органічних і мінеральних добрив (особливо фосфорних). Пояснюється це слабкою доступністю фосфору для рослин у зв'язку з високою карбонатністю ґрунтів [157].
Чорноземи типові глибокі малогумусні відзначаються досить високою родючістю і сприятливі для вирощування провідних сільськогосподарських культур. Але поряд з цим на них швидко розповсюджуються без належного догляду за посівами бур'яни: багаторічні - осот рожевий, березка польова, пирій повзучий; однорічні - лобода біла, щириця звичайна, мишій сизий та зелений, плоскуха звичайна, галінсога дрібноквіткова і особливо - амброзія полинолиста.
На полях ПСГП " Василівське" амброзія з'явилась близько 10 років тому і швидко зайняла вільні екологічні ніші в культурних агроценозах та на землях несільськогосподарського призначення. На сьогодні вона засмічує майже всі орні та необроблювані землі цього господарства. Це було однією з головних обставин при виборі місця проведення експериментальних робіт за темою дисертаційної роботи.
Клімат підзони помірно континентальний. Його континентальність зростає з південного заходу на північний схід. До несприятливих метеорологічних факторів, які знижують продуктивність землеробства цього господарства, Полтавської області та регіону в цілому, слід віднести:
- малосніжні зими та часті відлиги;
- утворення на посівах озимих культур льодової кірки;
- пізні весняні приморозки;
- недостатня вологозабезпеченість посівів тощо [183, 184, 186].
Окремі з них мали місце, на жаль, у роки проведення наших досліджень. Вони тією чи іншою мірою впливали негативно на формування врожаю зернових колосових і просапних культур.
Стійкий перехід середньодобових температур повітря через +50C спостерігається навесні 7.04 і 28.10 - восени, а через +100С відповідно 23.04 і 5.10. Сума активних температур (вищих + 100С) складає 27590С. Тривалість вегетаційного періоду складає 204 дні.
Середня багаторічна норма опадів становить 483 мм. Вологозабезпеченість території господарства, де проводились досліди, за гідротермічним коефіцієнтом (ГТК), коливається від 0,83 до 1,42, тобто є характерною для слабко посушливих районів лівобережного Лісостепу.
2.2. Погодні умови за роки проведення дослідів
Метеорологічні умови за 1996-1998 рр. наведено за даними метеостанції Веселий Поділ (таблиці 2.1 - 2.4). Більш детально вони висвітлені (середня декадна температура повітря, сума активних температур та опадів, відносна вологість повітря) у додатках А.1 - А.4.
Погодні умови за роки досліджень складалися по - різному: 1996 рік за вологозабезпеченістю посівів був посушливим, 1997 - найбільш сприятливим, а 1998 - середнім (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) за роки досліджень (1996-1998)
(метеостанція Веселий Поділ)
Роки
Квітень
Тр
- Киев+380960830922