РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА,
ОСНОВНІ МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна методика досліджень
Характеризуючи загальну методику досліджень, слід зазначити, що основою виконання дисертаційної роботи стало спрямоване на профілактику донозологічної стадії аліментарно обумовленої патології комплексне вивчення харчового статусу, метаболізму нутрієнтів, яке забезпечило б наукові основи реалізації наступних основних принципів адекватно-профілактичного харчування спортсменів-єдиноборців: а) забезпечення організму адекватною кількістю енергії; б) дотримання нутрієнтної збалансованості харчування відносно специфіки спортивних єдино-борств; в) урахування особливостей харчових потреб спортсменів на різних етапах спортивної підготовки; г) спрямоване використання нутрієнтів для активації та регу-ляції метаболічних процесів, створення необхідного метаболічного фону; д) забезпе-чення різноманітності продуктового набору і необхідної гомеостатичної дії їжі за ра-хунок використання широкого асортименту біологічно повноцінних продуктів та страв, переважне включення до раціону продуктів з високим ступенем засвоюванос-ті та легкотравності; ж) вживання БАД для оптимізації біологічної дії харчових раці-онів; з) забезпечення раціоналізації питного режиму, що нормалізує водний обмін, потенціює дію аліментарних заходів з реалізації необхідної забезпеченості спорт-сменів ессенціальними нутрієнтами; к) індивідуалізація харчування в залежності від антропометричних, фізіологічних і метаболічних характеристик спортсмена, функ-ціонального стану його органів і систем, особистих смаків та звичок.
З метою визначення структури загальної методики досліджень, враховуючи положення функціонально-гомеостатичної концепції, теорії збалансованого та адекватного харчування [12, 16, 21, 95], нами розроблені наукові основи забезпечен-ня оптимальної біологічної дії харчових раціонів на організм борців і боксерів (рис. 2.1).
Дані рис.2.1 дозволяють визначити фактори, що лімітують фізіолого-гігієнічні вимоги до харчування спортсменів, причинно-наслідковий зв'язок між його станом та показниками здоров'я, а також регламентувати основні напрямки проведення досліджень з метою оптимізації аліментарних заходів.
Оцінка результатів досліджень проводилась у контексті виділення чотирьох видів показників: 1) норма; 2) практично норма; 3) відхилення від норми; 4) можлива патологія. Беручи до уваги ту обставину, що репрезентативні функціональні або клінічні зміни в організмі спортсменів на фоні модифікованого харчування можуть бути зареєстровані не раніше, ніж через 4...6 місяців (при цьому велика значущість не пов'язаних з харчуванням поліморфних екзогенних та ендогенних факторів), при аналізі біологічної дії їжі на організм у ході натурних досліджень головна увага приділялась вивченню стану біохімічних показників харчового статусу, які віддзеркалюють функціональні зміни і можуть служити тестами, що характеризують їх. Згідно з існуючими рекомендаціями [75, 98, 114], особливість досліджень полягала у нормуванні рівнів споживання нутрієнтів в аспекті їх адекватно-профілактичної спрямованості, при якій в найбільш несприятливій ситуації варіювання значень біохімічних показників біосередовищ організму спортсменів-єдиноборців буде в межах загальноприйнятої "зони оптимальності".
При регламентуванні харчових раціонів брались до уваги практичні можливості їх реалізації на тренувальних базах та у домашніх умовах, а також існуючі світові тенденції в галузі нутриціології. Тому основний акцент було зроблено на розробці вимог до так званого "базисного харчування" атлетів, з подальшим внесенням при необхідності коректив перед, під час та після змагань. Під базисним харчуванням розуміється така його форма, яка розглядається як основний алгоритм побудови добових меню, характерний для конкретного виду спорту [75].
Натурні дослідження проводились на базі Державного олімпійського навчально-спортивного центру збірних команд України (Конче-Заспа) та Дніпропетровської області (спортивний комплекс Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту). Гігієнічні, епідеміологічні, хімічні, фізичні, біохімічні, імунологічні, математичні дослідження проводились у наукових лабораторіях Дніпропетровської державної медичної академії, Дніпропетровського Мужвузівського центру наукових досліджень держуніверситету, комп'ютерному центрі і лабораторіях Дніпропетровської міської санітарно-епідеміологічної станції, біохімічних та імунологічних лабораторіях Дніпропетровських міських лікарень №2 і №5.
Загальна характеристика боксерів та борців (боротьба вільна, греко-римська, тхеквондо та дзюдо), які були обстежені на тренувальному (базовому), передзмагальному, змагальному та післязмагальному етапах спортивної підготовки, наведена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Загальна характеристика контингенту спостереження
Спортив-на спеціалі-заціяКіль-кість обсте-женихВік, роківСпор-тивний стаж, роківСпортивна кваліфікаціяВагова
категорія1 р.кмсмсмсмклег-касеред-ня важ-каБокс11820,8±0,78,4±0,84643254317215Боротьба14321,2±0,59,2±1,15449337397925Примітка. 1 р., кмс, мс, мсмк - відповідно 1 розряд, кандидат у майстри спорту, майстер спорту та майстер спорту міжнародного класу.
2.2. Основні методи та обсяг досліджень
Вивчення фактичного харчування спортсменів-єдиноборців на тренувальній базі в Конче-Заспі здійснювалось за меню-розкладками, домашнього харчування - анкетно-опитувальним методом [49, 172]. Аналізом, загальна тривалість якого становила 28 днів, включаючи вихідні дні, були охоплені харчові раціони усіх періодів року [49]. Харчові раціони вивчались за наступними показниками: кількісно-якісна структура середньодобового продуктового набору, його енергоцінність та нутрієнтний склад. Хімічний склад раціонів визначався розрахунковим методом [42] за таблицями "Хімічного складу харчових продуктів" [115, 116] з урахуванням втрат харчових речовин у проц