РОЗДІЛ II.
Дослідження стану педагогічно-економічної освіти і виховання студентів
2.1. Діагностика та організація методики науково-пошукової роботи
У процесі вивчення стану економічної освіти і виховання студентів ми використовували наукові методи різних рівнів пошукової роботи: організаційні: (порівняльний, комплексний); теоретичні: (аналіз психолого-педагогічної літератури, синтез та узагальнення історичного матеріалу); емпіричні: (діагностичне анкетування, інтерв'ю, рейтинг, бесіди); обсерваційні: (пряме і опосередковане спостереження); прогностичні: (шкалювання, комплексний рейтинг, системне узагальнення); експериментальні: (констатуючий і формуючий експеримент); праксиметричні: (аналіз результатів творчої діяльності вчителів, студентів, учнів); системно-рівневий аналіз: (рівні пізнавальної діяльності, системний аналіз, моделювання, прогнозування).
Узагальнення проблеми професійної підготовки особистості до економічного виховання студентів, пpoведeння дослідно-пошукової роботи та організації обробки дослідно-експериментальних даних застосовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:
а) теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної та іноземної літератури і узагальнення одержаної інформації, аналіз та узагальнення експериментальних даних, класифікація, моделювання, побудова аналогій, інтегрування, порівняння, аналіз передового педагогічного досвіду;
б) емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди); соціологічні методи; обсерваційні методи (пряме, включне спостереження, самоспостереження; прогностичні методи (експертні оцінки, незалежні оцінки); експериментальні методи; вивчення архівних матеріалів тощо.
В процесі дослідження нами корелювались різноманітні методи та методичні прийоми, необхідні для одержання достовірних даних про обґрунтування основ гуманістичного виховання особистості. З цією метою ми використали такий науковий підхід:
1. Методи одержання ретроспективної інформації:
а) аналіз наукових першоджерел;
б) аналіз архівних документальних матеріалів на терені України та за її межами;
в) систематичне спостереження, анкетування, тестування, бесіди, інтерв'ю, вивчення вузівської документації.
2. Методи одержання нової інформації:
а) педагогічний аналіз і оцінка навчально-виховних ситуацій;
б) хронометрування;
в) стенографування, магнітофонні записи;
г) тестування на основі дидактичних завдань;
д) аналіз успішності студентів на основі контрольних робіт та виконанні спортивних нормативів;
3. Методи організації експериментально-дослідницької роботи:
а) виконання експериментальних завдань;
б) одержання контрольної інформації;
в) індивідуальна експериментальна робота студентів [140].
Нами широко застосовувалася комплексна система психолого-педагогічних експериментальних досліджень, в основу яких було покладено природний експеримент і комп'ютерно-статистичне опрацювання одержаних результатів.
Дослідження проводилось з 1997 по 1999 p.p. у вищих навчальних закладах міст Луцька, Рівного, Тернополя, Києва.
Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі педагогічного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки.
Пізнавальний компонент діяльності студента у навчальному процесі тісно зв'язаний з процедурою, спрямованою на засвоєння способів матеріальної діяльності як частини професійної роботи майбутнього спеціаліста. Оскільки така діяльність в процесі проведення лабораторних занять в основному носить індивідуальний характер, то процес пізнання особливостей спеціальності відбувається через призму власної свідомості, формування економічних знань.
Щоб оцінити рівень пізнання студентом економічних знань кількісно, потрібно зробити ранжування за типами навчання, спираючись на теорію поетапного формування розумових дій. При етапному формуванні розумових дій не виникає проблеми відриву знань від умінь та навичок, бо у такий спосіб економічні знання формуються без попереднього повторення.
Середній бал, що припадає на виявлення економічних знань одного студента експериментальної групи, становить 4,48, а контрольної - 4,21. Достовірність різниці за таблицею Стьюдента досить велика (Р < 0,05). Варто відзначити, що експериментальне навчання досягло своєї мети - значно підвищило рівень професійної готовності студентів, що є показником доцільності запропонованої системи навчання у ВНЗ професором НісімчукомА.С. Диференційований підхід до навчання - один із важливих аспектів формування економічної самосвідомості, який потребує системного дослідження на нинішньому етапі перебудови діяльності в ищої школи. Забезпечити умови для ефективної підготовки майбутнього вчителя як суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності, зацікавленого у самозміні, здатного до неї, - таке вихідне завдання формування економічної свідомості особистості у нинішньому ВНЗ. Брати участь у навчальному процесі як суб'єкт студент зможе в тому випадку, коли буде здатний самостійно знаходити шляхи вирішення конкретних дидактичних, економічних завдань і виявляти нетрадиційне економічне мислення, вміло обирати оригінальні рішення. За результатами нашого дослідження виявлено педагогічно-економічні уміння студентів на констатуючому рівні -3,97 %, що подано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Середні показники якості педагогічних умінь у студентів на початку та в кінці експерименту (К - 119, в балах).
№ з/пПерелік економічних уміньПочаток експериментуКінець експерименту1.Пізнавальні 4,534,692.Комунікативні 4,364,563.Спортивні4,24,484.Методичні 4,14,45.Організаційні4,134,426.Конструктивні 3,974,38
Для викладача вищого навчального закладу важливо знати, що успіх у процесі розвиваючого навчання прийде тоді, коли студент усвідомить об'єктивну основу своїх дій (словом, вирішенням конкретних економічних завдань).
У програмах розвиваючого навчанн