РОЗДІЛ 2
ГЛОБАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ В УМОВАХ ПОШИРЕННЯ КРИЗОВИХ ПРОЦЕСІВ
ВМІЖНАОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
2.1. Глобальні загрози розгортання світових економічних криз
Серед проблем здатних похитнути світову економічну систему виділяють політичні,
психологічні, власне економічні, екологічні та ряд інших. Особливої уваги
потребує явище глобалізації світової економіки, поява глобальних загроз, що
супроводжують процес інтеграції світового господарства в сучасних умовах, та
вплив цих процесів на ступінь ефективності прогнозування кризових процесів в
сучасній економіці.
Глобалізація несе в собі не лише переваги, вона також може призвести до
негативних наслідків або потенційних проблем, в яких деякі її критики вбачають
велику небезпеку [191]. Так, в результаті процесу глобалізації відбувається
поляризація доходів, коли основну частину переваг отримують саме багаті країни.
Країни які швидко розвиваються входять в коло заможних держав, а бідні країни
все більше відстають від них. Зростаючий розрив в доходах викликає
незадоволення бідних країн, що загрожує міжнародними конфліктами, здатними
дестабілізувати не лише економіку регіону а й підірвати рівновагу світової
економіки. Саме питання розподілу переваг є одним з найважливіших в процесі
розвитку світової економіки.
Інша проблема пов’язана з потенційною регіональною чи глобальною нестабільністю
внаслідок взаємозалежності національних економік на світовому рівні. Світовий
спад чи депресія здатні потягнути за собою процеси розриву взаємних зв’язків
створених в ході міжнародної економічної інтеграції, як це сталося в часи
великої депресії США 30-х років. Таким чином виникає проблема підтримки
розумного міжнародного економічного балансу, який би дозволив зменшити
вразливість національної економіки по відношенню до зовнішніх ринкових сил і
чинників, оптимізувати структуру зовнішньої фінансової залежності, що надало б
економічному розвиткові стабільний, і, що не менш важливо,
соціально-орієнтований характер.
Існує також коло проблем викликане побоюванням, що контроль над економікою
окремих країн може перейти від суверенних урядів в інші руки, в тому числі до
найбільш сильних держав, багатонаціональних чи глобальних корпорацій та
міжнародних організацій. В силу цього дехто вбачає в прискоренні міжнародної
інтеграції спробу підриву національного суверенітету. З цієї причини
поглиблення інтеграційних процесів іноді може викликати у національних лідерів
відчуття безпорадності перед її силами, а у електорату – антипатію до неї. Такі
настрої можуть перейти в крайній націоналізм чи ксенофобію із закликами до
конфронтації, потягти за собою зростання екстремістських політичних рухів, що
підживлює потенційну небезпеку серйозних конфліктів.
Важливо відзначити, що економічні аспекти є лише одним з компонентів комплексу
глобальних загроз, які необхідно враховувати в процесі прогнозування кризових
процесів. Важливе місце займають також чинники неекономічного характеру,
пов’язані із суттєвими ризиками і потенційними вадами сучасного суспільного
ладу. Одною з таких сфер є сфера безпеки. Можливість виникнення військових
конфліктів на міжетнічній, політичній або релігійній основі, набуває сьогодні
особливої актуальності і створює серйозну загрозу світовій стабільності. На
сьогоднішній день все більше проявляються ознаки зростання конфронтації саме на
релігійній або ідеологічній основі, внаслідок чого активізуються численні
екстремістські рухи та терористичні організації. Достатньо пригадати наслідки
подій 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах, що поставило світ на межу
крайньої непевності і вкрай негативно відбилося на стані світової господарської
системи.
Не слід недооцінювати загрозу, яку становить зростання ультраправих
націоналістичних рухів в Європейських країнах. Прихід до влади націоналістичних
сил в Австрії 2001 року спричинив її часткову політичну ізоляцію, в той же час,
президентські вибори 2002 року у Франції, породили гасла “Франція для
французів” та йшли політичні спекуляції щодо можливого виходу Франції із складу
Євросоюзу в разі перемоги Ж. Лепена. В цей же час активізувались радикальні
рухи і в інших країнах об’єднаної Європи. Інша сфера – це політичні кризи
здатні перерости з локальних в крупномасштабні події, а якщо їх вчасно не
ліквідувати, то вони можуть спричинити серйозну економічну дестабілізацію.
Глобальні економічні взаємозв’язки можуть мати наслідком і глобальні екологічні
негаразди, пов’язані, наприклад, із загальним забрудненням навколишнього
середовища і зміною клімату, широкомасштабними епідеміями.
Оцінюючи стан сучасного світового господарства необхідно розглянути деякі
об’єктивні загрози виникнення світової кризи, яка не просто змінює, але
кардинально і стабільно погіршує стан світової економіки; яка здатна суттєво
загальмувати розвиток міжнародних економічних відносин.
Найчастіше в якості найбільш серйозних загроз для розвитку світової
господарської системи називають:
зростаючу нестабільність, фінансову і політичну;
масову бідність яка носить застійний характер не лише в окремих країнах світу
але й в цілих регіонах (і пов’язаний з цим розвал соціальної цілісності та
радикалізація окремих суспільств, розвиток екстремізму і протестних настроїв);
виникнення нездоланного (обумовленого перш за все технологічними чинниками)
розриву між розвинутими країнами і іншою частиною світу, що призводить до
виникнення “двох суспільств” [37].
Для розгляду загроз, пов’язаних з виникненням глобальної кризи, доцільним є
звернути увагу на домінуючу роль США в сучасному світі. США – стрижень не лише
світової економіки
- Киев+380960830922