РОЗДІЛ 2
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КЛЮЧОВИХ БРИТАНСЬКИХ КОНЦЕПТІВ XX СТОЛІТТЯ
2.1. Віддзеркалення англійською мовою динаміки британської ціннісної системи у
XX столітті
Центром уваги дослідження стали засоби вербалізації цінностей, які
розділяються більшістю в британському суспільстві і створюють так зване ядро
ціннісної системи. Такий висновок було зроблено на основі аналізу публікацій
про британський національний менталітет і систему ціностей, що були видані в
останні три десятиріччя минулого століття в Англії та Сполучених Штатах [197,
200, 206, 207, 208, 218, 223, 230, 237, 239, 243] а також аналізу словників і
тезаурусів англійської мови [289, 297, 298, 299, 302, 303, 304, 307, 308, 309,
311, 312, 313].
Двадцяте століття стало періодом значних змін у британському суспільстві,
внаслідок цього різні системи цінностей змінювали одна одну, і країна
намагалась знайти своє нове обличчя і новий статус у світі.
Британці звикли до успіху. Британська демократія найстаріша в світі: вони
збудували імперію, почали індустріальну революцію, були на боці переможців під
час двох світових війн 20-го століття. І саме тому вірять, що їх культура та
досягнення цивілізації є прикладом для всіх народів світу. Англійці відкрито не
хваляться, але вони вважають себе особливими. Вони впевнені, що народитися на
цьому острові - це привілей. Досягнення Британії в економіці, науці,
літературі, філософії, культурі поширилися майже на весь світ. Власне, саме
вони зробили вагомий внесок у розвиток нашої цивілізації: розвинули сучасні
форми футболу, регбі, тенісу, боксу, гольфу, альпінізму, лижного спорту; стояли
у витоків сучасного туризму (Grand Tour і Thomas Cook’s first package tour);
створили перші сучасні готелі. Чарльз Бабадж (Charles Babbage) створив перший у
світі комп’ютер у 1820-х роках. Шотландця Джона Логі Баєрда (John Logie Baird)
вважають одним з перших винахідників телевізора. “Сендвічі, різдвяні листівки,
бойскаути, поштові марки, сучасне страхування й детективні романи – все це
продукти, “зроблені в Англії” (made in England) [230, с. 63]”.
Але в останні десятиріччя двадцятого століття успіхи починають зникати так
само, як і відчуття обраності. Традиційні види промисловості в країні
знаходяться у відносному занепаді, а в нових галузях і технологіях позиції
Британії не можна вважати достатньо сильними. Навіть фінансова система (the
City of London) потерпає від неефективного менеджементу.
В 20-му столітті виникає і формується новий погляд на Британію. Історія країни
в цей період розглядається як довгий та комплексний процес розвитку британської
нації. В минулому столітті Британія, що була індустріальним і комерційним
серцем великої імперії, перетворилася на економічно другорядного члена
співдружності незалежних держав. У межах співдружності Британія стала скоріше
форпостом ніж центром. У той же час змінюються відношення між європейськими
країнами на континенті та Англією. Вона стає менш периферійною острівною
супердержавою, а набуває ролі важливого стратегічного партнера. Британія
практично стала з’єднувальною ланкою між західно-європейськими системами
оборони і торгівлі та країнами за океаном.
Разом зі змінами в системі політичних і економічних відносин змінюється також
мораль і соціально прийнятні манери в суспільстві. Деякі індикатори змін у
соціальній і моральній системі цінностей лежали просто на поверхні. Одним з
показників стали зміни в одязі чоловіків, де до останніх років XX століття не
спостерігаємо такого сильного впливу моди, як на жіночий одяг.
Англія вікторіанської доби була країною сюртуків і високих шляп. Одежа була
дуже стриманого крою, темних кольорів (…of frock coats and top hats where
clothes were of a somber colour and discreet cut [200, с. 50])”. У 20-му
столітті навіть у чоловічому одязі використовують більш широкий спектр
кольорів: (“… even male dress became more varied and much less conventional)”
[239, с. 87].
У 19-му столітті офіційний портрет британського суспільства виглядав таким
чином: British readers of Reuters telegrams were taken to be men not women of
middle class liberal opinions. They were assumed to be supporters of
constitutional movements overseas … but they were regarded as royalists rather
than republicans…They were assumed to be supporters of the British imperial
idea… and they were treated as practicing Christians. Liberal-minded
Victorians, who valued accuracy and honesty [281, с. 45].
Наприкінці XX століття Англію сприймають у світі через такі символи: “Fifty
Quintessences of Englishness were: 1. Royal family, 2. Big Ben/Houses of
Parliament, 3. Manchester United football club, 4. class system, 5. pubs, 6. a
Robin in the snow, 7. Robin Hood and his merry men, 8. cricket, 9.white cliffs
of Dover, 10. imperialism, 11. Union Jack, 12. snobbery, 13. god save the king/
queen, 14. BBC. 15. West end, 16. Times news paper, 17. Shakespeare, 18.
Thatched cottages, 19. cup of tea/ Devonshire cream tea, 20. Stonehenge, 21.
phlegm/stiff upper lip, 22. shopping, 23. marmalade, 24. beefeaters/tower of
London, 25. London taxis, 26. Bowler hat, 27. TV classic serials, 28. Oxford/
Cambridge, 29. Harrods, 30. double-deck buses/red buses, 31. hypocrisy, 32.
gardening, 33. perfidy/untrustworthiness, 34. half-timbering, 35.
homosexuality, 36. Alice in Wonderland, 37. Winston Churchill. 38.
Mark&Spencer, 39. Battle of Britain, 40. Francis Drake, 41. trooping the
colour, 42. winging, 43.Queen Victoria, 44. breakfast, 45.beer/warm beer, 46.
emotional frigidy, 47. Wembley Stadium, 48. public schools, 49. bad underwear,
50. magna carta [252, с. 83].
В цей пері
- Киев+380960830922