РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Експериментальні дослідження
Експериментальна частина досліджень виконана у віварії Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова згідно з "Правилами проведення робіт з використанням експериментальних тварин" у період з вересня 1999 р. по лютий 2000 р. та з вересня 2000 р. по лютий 2001 р. на 110 безпородних білих щурах вагою 160-230 г., віком 6-7 місяців. Метою експерименту було вивчення динаміки біохімічних показників обміну основних сполук органічного матриксу та мінерального обміну кісткової тканини після металоостеосинтезу переломів кісток в умовах неускладненого та ускладненого гнійною інфекцією перебігів післяопераційного періодів. Для з' ясовування цих питань всіх тварин було поділено на три групи.
Першу групу склали 50 тварин з неускладненим перебігом післяопераційного періоду. Усім тваринам цієї групи було створено модель поперечного однотипового перелому правої стегнової кістки з подальшим інтрамедулярним металоостеосинтезом шпицею за нашою методикою.
2.1.1. Методика моделювання поперечного однотипового перелому стегнової кістки, інтрамедулярно синтезованого шпицею у щурів.
Модель однотипового поперечного перелому створювали за власною методикою (свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова № 39 від 2.12.1998).
Оперативне втручання виконували в умовах асептики та антисептики під ефірним наркозом. У передопераційній кімнаті в ділянці операційного поля ретельно вистригали волосяний покрив. Операційне поле обробляли розчином йодонату двічі. Виконували розтин шкіри скальпелем від великого вертлюга до зовнішнього виростка стегнової кістки, розтинали фасцію та знаходили міжм'язеву борозну. Тупим шляхом розшаровували м'язи, виділяли стегнову кістку в середній третині. М'які тканини відводили за допомогою двох захисників. Двополюсною стоматологічною фрезою діаметром 20 мм, закріпленою в електродрелі, при швидкості 200 - 300 обертів за хвилину виконували поперечну остеотомію діафіза стегна в середній третині. Рану промивали розчином фурациліну. Уламки почергово виводили в рану, ін'єкційною голкою вимірювали довжину кістково-мозкового каналу кожного з уламків, після чого підбирали із заготовлених шпиць ту, що відповідає за діаметром, та за допомогою кусачок створювали фіксатор потрібної довжини. Гострі краї фіксатора заокруглювали та заводили спочатку в проксимальний уламок, потім - в дистальний, проводячи репозицію. Перевіряли стабільність фіксації. Рану промивали розчином фурациліну та зашивали пошарово наглухо. Післяопераційну рану обробляли йодонатом двічі.
Запропонована модель дозволяє, на нашу думку, виключити різницю в ступені пошкодження м'яких тканин та кістки і, таким чином, стандартизувати експериментальну методику для виключення похибок при проведенні в подальшому біохімічних досліджень.
У післяопераційному періоді всіх тварин утримували в звичайних умовах віварію. За тваринами встановили щоденний нагляд, післяопераційні рани обробляли двічі на добу розчином йодонату протягом 7 діб.
Усіх прооперованих тварин першої групи було поділено на п'ять підгруп згідно з термінами нагляду та виведення з експерименту по десять тварин у кожній підгрупі.
Тварин кожної підгрупи утримували в двох окремих клітках по п'ять тварин у кожній.
Тварин виводили з експерименту на 3добу, 7добу, 14добу, 30добу та 60 добу післяопераційного періоду.
Другу групу склали 50 тварин з ускладненим гнійною інфекцією післяопераційним періодом. Усім тваринам цієї групи було створено поперечний однотиповий перелом правої стегнової кістки з послідуючим інтрамедулярним синтезом шпицею та експериментальним моделюванням посттравматичного остеомієліту за методикою Григоровського В.В. (1997р.) в нашій модифікації (свідоцтво про раціоналізаторську пропозицію Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова № 9 від 12.01.1999).
2.1.2. Методика експериментального моделювання посттравматичного остеомієліту після інтрамедулярного металоостеосинтезу поперечного однотипового перелому стегнової кістки шпицею у щурів.
У передопераційній кімнаті в ділянці операційного поля ретельно вистригали волосяний покрив. Оперативне втручання виконували в умовах асептики та антисептики під ефірним наркозом. Операційне поле обробляли розчином йодонату двічі. Виконували розтин шкіри скальпелем від великого вертлюга до зовнішнього виростка стегнової кістки, розтинали фасцію та знаходили міжм'язеву борозну. Тупим шляхом розшаровували м'язи, виділяли стегнову кістку в середній третині. М'які тканини відводили за допомогою двох захисників. Двополюсною стоматологічною фрезою діаметром 20 мм, закріпленою в електродрелі, при швидкості 200 - 300 обертів за хвилину виконували поперечну остеотомію діафіза стегна в середній третині. Уламки почергово виводили в рану, на вільних кінцях кісткових уламків распатором відшаровували окістя на відстані 3 мм від лінії остеотомії. Рану промивали розчином фурациліну, ін'єкційною голкою вимірювали довжину кістково-мозкового каналу кожного з уламків, після чого підбирали із заготовлених шпиць ту, що відповідає за діаметром, та з допомогою кусачок створювали фіксатор потрібної довжини. Гострі краї фіксатора заокруглювали та заводили спочатку в проксимальний уламок, потім - в дистальний, проводячи репозицію. Перевіряли стабільність фіксації. Рану промивали розчином фурациліну. Зашивали м'язи, за допомогою біохімічного дозатора до лінії остеотомії вводили 0,01 мл суспензії патогенного золотистого стафілокока в дозі 106 в 1 мл. Після цього пошарово наглухо зашивали фасцію та шкіру. Післяопераційну рану обробляли йодонатом двічі.
У післяопераційному періоді всіх тварин утримували в звичайних умовах віварію. За тваринами встановили щоденний нагляд, післяопераційні рани обробляли двічі на добу розчином йодонату протягом 7 діб.
Усіх прооперованих тварин другої групи було тако