Вы здесь

Корекція комплексами з L-аргініном морфофункціонального стану яєчників щурів різних вікових груп, які зазнали дії іонізуючого випромінення

Автор: 
Луцишин Ярина Богданівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002600
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені на 450 білих безпородних щурах-самках, які були розподілені по групах в залежності від віку: молоді (3-4 місяці), середнього віку (6-8 місяців) та старі (24-26 місяців).
Для моделювання негативного впливу зовнішнього іонізуючого випромінення використовували установку "Рокус" з джерелом іонізуючої радіації 60Со. Потужність дози становила 0,54 Гр/хв. Щури опромінені тотально одноразово в дозах 0,5 Гр та 2 Гр. Для дослідження вибрано саме такі дози, оскільки за даними Інституту експериментальної радіології НЦРМ, саме при опроміненні в дозі 0,5 Гр виникають виражені зміни в органах дослідних тварин, а при впливі іонізуючого випромінення в дозі 2 Гр такі зміни характерні для більшості досліджуваних показників. Тому в інституті опромінення у вказаних дозах застосовувалось при проведенні міжлабораторних досліджень[151] Вибрано саме такі вікові групи, оскільки у щурів овуляція відбувається на 77 день життя тварини (може бути на 45-147 день). Менопауза настає в 15-18 міс. (450 день). В експерименті досліджувались три вікові категорії щурів: 3 - 4 міс; 6 - 8 міс.; 24 - 26 міс.[47]
Дослідження проводили з урахуванням вікових особливостей дослідних тварин:
1. дослідження 3-4 міс. щурів через 7 днів після опромінення із застосуванням амінокислотного комплексу з L-аргініном у дозі 15 мг/кг,
2. дослідження 6-8 міс. щурів через 7 та 14 днів після опромінення та поєднаної дії опромінення та свинцю із застосуванням амінокислотного комплексу з L-аргініном у дозах 15мг/кг та 100 мг/кг і ліпідно-вітамінний комплекс, з L-аргініном у дозі 100 мг/кг,
3. дослідження 24-26 міс. щурів через 7 днів після опромінення із застосуванням амінокислотного комплексу L-аргініном у дозі 100 мг/кг.

Для вирішення поставлених завдань першим етапом дослідження було вивчити вплив іонізуючого випромінення на морфофункціональний стан яєчників щурів різних вікових груп через 7 та 14 днів після дії іонізуючого випромінення. Дослідження проводили через 7 та 14 днів, оскільки в цей період відбуваються найбільш виражені зміни в різних органах та системах організму щурів, тобто репаративні зміни ще зберігаються, а процеси регенерації є максимально вираженими в більш пізні терміни [129, 151] Друге і основне завдання полягало в тому, щоб вивчити можливості запобігти змінам, які виникають в організмі тварин після дії тотального зовнішнього опромінення, і стимулювати відновні процеси після порушеної структури викликаної іонізуючим випроміненням, за допомогою комплексів з L-аргініном. Було використано амінокислотний комплекс Глюкорн в склад якого входили наступні амінокислоти: лізин - 0,908 мг/100 мл; гістидин - 1,578мг/100 мл; аргінін - 3,205 мг/100 мл; гамма-аміномасляка кислота - 19,23 мг/100 мл; аспарагінова кислота - 3,481 мг/100 мл, треонін - 5,798 мг/100 мл; серин - 6,769 мг/100 мл; глутамінова кислота - 11,421 мг/100 мл; пролін - 31,134 мг/100 мл; гліцин - 13,182 мг/100 мл; аланін - 52,681мг/100 мл; цистеїн - 0,694 мг/100 мл; валін - 12,755 мг/100 мл; метіонін - 1,217 мг/100 мл; ізолейцин - 6,018 мг/100 мл; лейцин - 7,541 мг/100 мл; тирозин - 0,889 мг/100 мл; фенілаланін - 3,616 мг/100мл. Було використано мінімально терапевтичну (15 мг/кг) та терапевтичну дози L-аргініну (100 мг/кг) [68].
На другому етапі дослідження було використано наступні моделі: дослідження 3-4 міс. щурів через 7 днів після опромінення і застосування амінокислотного комплексу з L-аргініном у дозі 15 мг/кг; дослідження 6-8 міс. щурів через 7 днів після опромінення та поєднаної дії опромінення та свинцю і застосування амінокислотного комплексу з L-аргініном а також через 14 днів після опромінення та застосування амінокислотного комплексу з L-аргініном у двох дозах (15мг/кг та 100 мг/кг); дослідження 24-26 міс. щурів через 7 днів після опромінення і застосування амінокислотного комплексу з L-аргініном у дозі 100 мг/кг. Наступний комплекс, дію якого на морфофункціональний стан яєчників вивчали складався з лецитину, ?-каротину та L-аргініну. Вибрано саме таку комбінацію препаратів, оскільки лецитин є фосфоліпідом та нормалізує функції мембран, а ?-каротин є потужним антиоксидантом [99]. Для досліджень вибрано саме амінокислоту L-аргінін є попередником в організмі оксиду азоту, який антиоксидантні властивості, є потужним вазодилятатором, покращує кровопостачання органів і в тому числі яєчників [27, 83, 104, 114, 161, 180]. Використано середньотерапевтичні дози препаратів для людини і перераховано на масу тварини: лецитин 500 мг/кг; ?-каротин 2,5 мг/кг; L-аргінін 100 мг/кг; есенціале 500мг/кг; комплекс в який входили: 500мг/кг лецитину; 100мг/кг L-аргініну; 2,5 мг/кг ?-каротину.
Дослідження проводили на 6-8 міс. щурах через 14 днів після опромінення. Обрано було саме цю вікову групу, оскільки у щурів 6-8 міс тільки починає згасати функція яєчників [37].
У вказаних вище експериментальних моделях проводили дослідження процесів пероксидації та антиоксидантного стану у структурах головного мозку оскільки функція статевих залоз залежить від впливу кори головного мозку [105, 154, 156].
Для досліджень обрано аорту як естрогенчутливий орган [105], оскільки в судинах міститься велика кількість рецепторів до жіночих статевих гормонів. Проводили дослідження артеріального тиску, оскільки відомо, що з віком спостерігається його зростання, а досліджувана амінокислота L-аргінін сприяє вазодилатації. Досліджували біохімічні показники крові, що відображали процеси метаболізму в організмі. Досліджували кислотний гемоліз еритроцитів, як модель вивчення стану проникливості мембран.
Для характеристики стану процесів перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові вивчали концентрацію прикінцевого продукту процесів пероксидації - ТБК-активних продуктів в сироватці крові (Гаврилов В.П.) [18], та у гомогенатах досліджуваних органів (Владимировим Ю.А., Арчаковим А.І.) [28], який реєстрували за концентрацією ТБК-активних продуктів. Метод грунтується на тому