РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВОГО СЕРЕДОВИЩА
ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
2.1. Підходи до оцінки ефективності податкового середовища господарювання
підприємств
Податкове середовище повинне формувати сприятливі умови для підприємств – не
створювати перешкод появі нових і розвитку існуючих – тобто бути ефективним. Як
відомо, економічна ефективність – це категорія економічної науки, яка є якісним
показником управлінських рішень.
У даний час існує два підходи до визначення результативності економічної
діяльності. З одного боку, через абсолютні показники: різниця між результатами
діяльності та витратами на її здійснення. Такими показниками можуть бути,
наприклад, прибуток, національний доход.
Із іншого боку, дослідники (А. Шеремет, Р. Сайфулін, Е. Негашев, М. Баканов, М.
Чепурін, А. Малков, Н. Талантова, Н. Дмитрієва, К. Еклунд та ін.) вважають, що
ефективність необхідно визначати як співвідношення результатів діяльності і
витрат [59, с. 68-69; 114, с. 6; 204, с. 98-99; 206, с. 164-167]. У той же час
такі абсолютні величини, як національний доход, обсяг валової продукції і
прибуток, можуть бути лише значеннями ефекту господарської діяльності. При
цьому даний підхід до визначення ефективності справедливий як на мікро-, так і
на макрорівні. Як відзначають А. Шеремет, Р. Сайфулін і Е. Негашев, результат
діяльності може відноситися або до розміру авансованих ресурсів, або до розміру
їхнього споживання (витрат). Відповідно при цьому дослідник отримає або
ресурсний, або витратний показник ефективності.
Як відомо, серед напрямів визначення економічної ефективності виділяються два
основних методи: метод порівняльної й абсолютної ефективності. В основі методу
порівняльної ефективності лежить критерій мінімуму приведених витрат, і тому
він є витратним методом. При цьому, як вважає Н.А. Дмитрієва, розрахований у
даному випадку показник не є показником економічної ефективності, тому що
визначається не через зіставлення результатів і витрат [59, с. 70]. Однак
необхідно погодитися з дослідниками А.П. Малковим, Н.Н. Талантовою, які
відзначають, що якщо проведені розрахунки повно й точно можуть охарактеризувати
економію витрачених ресурсів чи націлюють на поліпшення кінцевого результату і
підвищення якості, то визначені показники можуть служити критеріями оцінки
економічної ефективності [114, с. 11,16]. Показник порівняльної ефективності
використовується в процесі вибору оптимального варіанта, наприклад, у
функціонально-вартісному аналізі.
Метод абсолютної ефективності характеризує ресурсний підхід. При цьому витрати
задані чи максимально можливі й на відміну від попереднього методу не є мірилом
ефективності. Показник ефективності визначається як відношення ефекту (приросту
результату) до витрат, що викликали цей приріст. Як помітив П. Хейне:
“…економічні рішення, як і всі ефективні рішення, передбачають граничні
зіставлення” [197, с. 140].
Визначення ефективності різних сфер суспільної діяльності потребує оптимальної
кількості критеріїв оцінки для об'єктивного та якісного аналізу об'єкта
дослідження.
При оцінці ефективності податкового середовища варто враховувати той факт, що
воно не є однією зі сфер діяльності, для яких розроблялись існуючі підходи до
визначення економічної ефективності.
Основний критерій ефективності господарської діяльності – це покриття доходами
поточних витрат і витрат, зв'язаних із розширеним відтворенням. Однак навіть
при виконанні даної вимоги, цього недостатньо для об'єктивної оцінки
ефективності податкового середовища. Цей критерій є лише одним із непрямих
показників оцінки системи оподаткування, оскільки його незадовільний стан може
бути викликаний не тільки негативним впливом податкового середовища, але й
станом грошово-кредитної системи й інших факторів. Більше того, неможливо
визначити, яким (у скільки разів) повинне бути перевищення податкових платежів
у бюджети всіх рівнів над витратами на адміністрування (розрахунок, облік, збір
і контроль) податків.
Як відзначалося в підрозділі 1.1, більшість економічно розвинутих країн досягли
максимально можливого рівня перерозподілу ВВП через податкову систему. Це
означає, що в структурі бюджетних доходів країн, що розвиваються, повинне
спостерігатися зростання питомої ваги податкових платежів [102, с. 225], у
противному випадку економіка переживає спад. Така ситуація може свідчити про
низьку ефективність економіки в цілому і функціонування податкового середовища
зокрема. Із іншого боку, роздержавлення, приватизація, ефективне використання
державою бюджетних коштів, також можуть бути стимулами до зниження податкового
навантаження. Отже, аналіз динаміки частки податкових платежів у доходах
бюджету не дозволяє робити однозначні висновки про ефективність податкового
середовища без врахування динаміки зведеного бюджету, ВВП та інших факторів.
Безумовно, інструментарій податкового середовища можна вважати діючим
ефективно, якщо він дозволяє стимулювати економічний ріст, підприємницьку
активність і (якщо це відповідає концепції, яку відстоює держава) дозволяє
виконувати соціальну функцію [11, с. 36; 43, с. 120; 101, с. 121; 136, с.
75-76; 144, с. 4; 182,
с. 116].
Очевидно, показник ефективності податкового середовища залежить від наступних
факторів: повноти виявлення джерел доходів із метою обкладання і мінімізації
витрат на стягнення податків. Отже, ефект держави від функціонування
податкового середовища можна визначити як доход держави від різниці між
податковими платежами і витратами на їх стягнення:
, (2.1)
де – доход (ефект) держави від сплачених податків, грн.;
– сукупні податкові платежі в бюджети (чи в бюджети й у державні
- Киев+380960830922