Вы здесь

Одонтогліфіка малих кутніх зубів верхньої, нижньої щелеп людини в нормі та при карієсі.

Автор: 
Сіренко Олена Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U001101
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вивчення одонтологічних особливостей малих кутніх зубів верхньої та нижньої
щелеп в нормі та при карієсі було обстежено 293 підлітка віком 15-18 років м.
Полтава. Також використовували зуби загиблих, віком від 18 до 33 років (для
виключення фізіологічного чи патологічного стирання зубів) від нещасних
випадків (матеріал забирався, згідно дозволу управління охорони здоров’я
Полтавської обласної державної адміністрації та Полтавської обласної
прокуратури, в Полтавському судово-медичному бюро). Забір матеріалу (51 зуб)
проводили шляхом видалення малих кутніх зубів на одній з половин верхньої та
нижньої щелеп з наступним відновленням дефекту спеціально виготовленими
протезами. У загиблих виключали можливу соматичну патологію. Та зокрема,
екстирпували ті малі кутні зуби, що не мали наявності флюорозу. Також
використовували видалені за ортодонтичними показаннями малі кутні зуби (20
зубів).
Розподіл матеріалу – малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп представлений
в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл екстирпованого матеріалу
Зуби
Щелепа
Верхня
Нижня
норма
карієс
норма
карієс
Малі кутні зуби
Перші
10
10
Другі
10
10
Далі для вивчення різних морфологічних елементів емалі малих кутніх зубів
верхньої та нижньої щелеп в нормі та при карієсі нами проводилися наступні
методи дослідження: одонтологічні, гістологічні та гістохімічні [44,115] з
використанням стандартних та спеціальних методів світлової мікроскопії,
скануючої електронної мікроскопії, електронно-мікроскопічного мікроаналізу на
СЕМ [12,13,14,83,87].
Одонтологічний метод дослідження малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп
проводили згідно з рекомендаціями [42,44] світової класифікації анатомічних
утворень коронки зубів різних груп. Для реєстрації показників, як протокол
дослідження використовували одонтологічну карту, запропоновану П.М.Скрипніковим
[113 ]. Дана карта слугувала доповненням до стоматологічної амбулаторної карти
форма 043у. В одонтологічній картці заповнювали наступні частини: паспортну,
антропологічну, одонтогліфічну. Зокрема при вивченні одонтогліфіки верхніх
малих кутніх зубів враховували:
співвідношення вестибулярного і лінгвального горбиків за формою
вестибулярний горбик в значному ступені переважає за розмірами лінгвальний
вестибулярний горбик незначно переважає за лінгвальний
обидва горбики рівні за розмірами
ступінь диференціації утворень коронки за О.О. Зубовим
низький рівень диференціації горбиків коронки
виділення додаткового мезіального горбика
виділення мезіального і дистального додаткових горбиків
виділення головного гребеня вестибулярного горбика
утворення центральних горбиків
виділення горбика на дистальному ребрі вестибулярного горбика.
А при вивченні одонтогліфіки нижніх малих кутніх зубів:
2.1. диференціацію жувальної поверхні нижніх малих кутніх зубів за Жаном
Версеном і де Йонге
лінгвальний горбик дуже малий і низький, є частиною вестибуло-лінгвального
гребеня
лінгвальний горбик піднімається до середньої третини висоти коронки. Гребінь
вестибуло-лінгвальний декілька знижений, але не перерваний. По його боках
розташовані дві більш-менш глибокі ямки
гребінь розсічений міжбугорковою борозною. Замість лінгвального горбика
півкруглий пасок
подібний варіанту "в" але має на лінгвальному паску чітко виражену вершину
від міжгорбикової борозни відходить гілочка, що ділить лінгвальну поверхню зуба
на 3 частини (3-х горбиковий тип жувальної поверхні)
диференціація дистолінгвальної ділянки в 3-х горбиковому типі в 4х горбиковий
тип жувальної поверхні
диференціація дистовестибулярного відділу 4-х бугоркового типу в 5-ти
горбиковий тип жувальної поверхні.
Для подальшого виявлення піднятих (горбики, стилі, гребені) та понижених (ямки,
борозни) анатомічних утворень коронки зуба нами вперше запропоновано метод
забарвлення еріохромом Т чорним, на який одержано деклараційний патент на
винахід №35937 А спільно з П.М. Скрипніковим та П.А.Гасюком. Як барвник
використовували еріохром Т чорний у вигляді порошку, який втирали в жувальну
поверхню зуба протягом 3-5 хв.
Еріохром Т чорний являє собою натрієву сіль 1-(1-гідрокси-2-нафтил) АЗО-6
нітро-2 нафтил-4-сульфокислоти, порошок чорного або коричневого кольору, який
розчиняється в 95% спирті, малорозчинний у воді. В інтервалі рН 9,5 – 10,0 має
синій колір, а його комплекси з іонами кальцію, магнію та цинку при тих же
умовах – червоно-фіолетовий колір. Перехід забарвлення при прямому титруванні
від червоно-фіолетового до синього. Індикаторна суміш: 0,25 індикатора являє
собою 0,2% розчин в 0,5% спирті [46].
Алгоритм забарвлення наступний:
Професійне очищення жувальної поверхні зуба пастою за допомогою щітки, з
наступною ізоляцією від слини та висушування.
Обробку жувальної поверхні зуба еріохромом-Т чорним проводили шляхом змащування
аплікатором борозен, або втиранням порошку еріохромом щіточкою протягом 3-5
хв., після чого промивали водою та видаляли залишки барвника.
Далі фотографували рельєф поверхні верхніх та нижніх малих кутніх зубів, за
допомогою спеціального цифрового фотоапарату “Minolta DIMAGE 7”. Результати
фотографування вносили до комп’ютера Pentium ІV. Після цього, з використанням
програмного забезпечення Corel Draw 11 замальовували контури коронок малих
кутніх зубів, крім того, у кожнім випадку за морфометричною тест-системою
Г.Г.Автандилова [2,3] визначали площу основних горбиків (ео-, епі-, ендо-,
діаконусів) і додаткових горбиків (стилів). Визначали топографію заглиблених
елементів коронок малих кутніх зубів: проводили вимірювання довжини борозен, та
борозенок,