Економічний механізм функціонування і розвитку ринку технічних засобів в АПК.

РОЗДІЛ 2
Ретроспектива і сучасний стан формування ринку технічних засобів в АПК
2.1. Формування попиту на технічні засоби в АПК
На формування ринкової кон’юнктури в цілому і попиту на технічні засоби в АПК
зокрема, впливає в меншій мірі три основних чинники – специфіка аграрної сфери
як галузі народного господарства, особливості формування похідного ринку на
виробничі ресурси, а також монопольний характер формування ринкових відносин в
АПК України.
Результатом є наявність в даний час цінового диспаритету на аграрну і
промислову продукцію, яка споживається в АПК, погіршення економічного становища
аграрних товаровиробників, зниження темпів відтворювальних процесів під час
формування матеріально-технічної бази аграрного виробництва (табл. 2.1).
Як відомо, умови агропромислового виробництва в Україні відзначаються досить
відчутними негативними змінами. Змен­шення засобів технічного обслуговування
справило негативний вплив і на режим використання тракторів та
сільськогосподарських машин. З одного боку, меншою кількістю машин необхідно
було виконувати хоча б дещо менший через падіння обсягів виробництва продукції,
але все ж значний обсяг сільськогосподарських робіт. Відомо, що незалежно від
урожайності поля потребують відповідного визначеного технологією комплексу
агротехнічних операцій: лущення, оранки, культивації, боронування тощо.
Навантаження в розрахунку на одну машину постійно зростали, а ремонтна база
виявилась значно ослабленою. Погіршились умови належного проведення
планово-запобіжного догляду за технікою та її своєчасного ремонту. Тому є
підстави констатувати кількісне зменшення технічних засобів при їх одночасному
які­сному погіршенні. Загальні закономірності спостерігалися також і в
зональному розрізі (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Наявність технічних засобів у сільському господарстві України, шт.
Види техніки
Рік, на початок
2002-й рік, % до 1991 року
1991
1997
2002
Всього тракторів (без тракторів, на яких змонтовано землерийні та інші машини)
426437
384101
379872
89,0
Трактори загального призначення
159946
134114
108446
67,8
Трактори універсально-просапні
264474
246388
263338
99,6
Тракторні причепи
509392
295155
199014
39,1
Пересувні майстерні
9792
6253
2917
29,8
Агрегати для технічного обслуговування
4045
2595
1344
33,2
Порівняння даних таблиць 2.2 і 2.1 свідчить, що зага­льна закономірність
зменшення кількості тракторів у сільському господарст­ві України має істотні
зональні особливості. Так, у зоні Полісся тракторний парк у 2002 році порівняно
з 1992 роком майже не змінився, а за кількістю універсальних тракторів
збільшився на 18%. В усіх зонах кількість тракторів загального призначення за
порівнювані роки значно зменшилась: найбільше – у зоні Степу (майже на 36 %),
найменше – в Лісостепу (близько 28 %). Наведені дані переконливо свідчать про
значні по­треби сільського господарства степової зони України в тракторах
загального призначення та універсально-просапних. У таблиці 2.2, як і в решті
наступних таблиць, до зони Степу віднесені АР Крим, Дніпро­петровська,
Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська і
Херсонська області, до зони Полісся – Волинська, Житомирська, Закарпатська,
Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернігівська облас­ті, решта областей
належать до зони Лісостепу.
Таблиця 2.2
Наявність тракторів у сільськогосподарських підприємствах різних
природно-кліматичних зон України, шт.
Показники
Роки
Зони
Степ
Лісостеп
Полісся
Всього тракторів (без тракторів, на яких змон­товані землерийні та інші машини)
2002 р., % до 1992 р.
1992
172275
167126
87036
2002
133166
156393
88212
77,3
93,8
101,4
Трактори загаль­ного призначення
2002 р., % до 1992 р.
1992
65165
62393
32359
2002
41876
45073
21882
64,3
72,2
67,6
Універсально-просапні трактори
2002 р., % до 1992 р.
1992
104393
101476
54205
2002
89288
110397
63968
85,5
108,8
118,0
Наявність достатньої кількості тракторів – головна, але не єдина умова
одержання сільськогосподарської продукції. Потрібні ще й різноманітні
сільськогосподарські машини (табл. 2.3).
Дані таблиці 2.3 переконливо свідчать, що у 2002 р. порівняно з 1991 р. темпи
зменшення кількості основних сільськогосподарських машин були помітно вищі, ніж
тракторів. З перелічених у таблиці 2.3 видів машин найменше змінився показник
кількості плугів загального призначення – майже на 30%, але він значно
перевищує аналогічний показник для тракторів – 11% (табл. 2.1). З лущильниками
найгірше становище, їх залишилось всього 27% від наявних у 1991 році. Кількість
культиваторів зменшилась майже на 40%, зернових сівалок – на 41,7%,
кукурудзяних – більше, ніж удвічі, бурякових – на 45,9%.
Таблиця 2.3
Наявність окремих видів сільськогосподарських машин у сільському господарстві
України, тис. шт.
Види техніки
Роки
2002 р., % до 1991 р.
1991
1997
2002
Плуги тракторні загального призначення
161,6
150,0
113,6
70,3
Плуги спеціальні
9,2
6,6
4,8
52,5
Лущильники
21,2
11,6
5,8
27,35
Культиватори
254,4
203,7
156,0
61,3
Сівалки:
зернові і зернокомбіновані
кукурудзяні
бурякові
135,7
108,6
79,1
58,3
44,8
33,4
22,3
49,77
24,2
20,2
13,0
53,71
Розсадосадильні машини
5,2
3,1
1,6
30,77
Отже, дані таблиці 2.3 дають підстави для висновку про те, що проблема нестачі
тракторів доповнюється і загострюється проблемою дефіциту “шлей­фу”
сільськогосподарських машин, що створює значні труднощі в комплек­туванні
тракторних механізованих агрегатів оптимального складу та забезпе­ченні
виконання сільськогосподарських робіт в оптимальні агротехн