РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ТАРИФІВ
У СИСТЕМІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
2.1. Методологічні принципи й особливості визначення
тарифів в умовах ринку
Головне значення в поліпшенні фінансового становища операторів поштового
зв'язку є розробка гнучкої системи тарифоутворення, об'єктивних,
диференційованих по параметрах поштового ринку підходів до установлення тарифів
на послуги поштового зв’язку. Ця задача в умовах становлення ринкових відносин
має проблемний характер і є складною в методологічному плані.
Сьогодні метод, який дозволив би формувати тариф з урахуванням усього комплексу
факторів, не розроблений, оскільки в процесі тарифоутворення необхідно
враховувати значну кількість факторів: цілі і матеріально-технічне положення
оператора, фінансові результати діяльності, принципи оподатковування, попит на
послуги, наявність конкуренції й ін. А також на діяльність операторів поштового
зв'язку накладаються обмеження в області матеріальних ресурсів держави,
включаючи фінансові засоби на інвестування поштового розвитку і збереження
поштової інфраструктури та платоспроможного попиту споживачів послуг поштового
зв’язку. Крім того, невіддільність виробництва послуг від їхнього споживання
обумовлює необхідність резервування трудових ресурсів, обладнання і
транспортних засобів для задоволення нерівномірного попиту і забезпечення
надійності мережі і доступності об'єктів поштового зв'язку [88].
До поштового зв'язку державою, споживачами і взаємодіючими з нею системами
пред'являються наступні вимоги [31]:
– виконання соціальної місії, тобто надання послуг усім верствам населення за
тарифами, які не викликають соціальну напруженість;
– ефективна економіка, яка виражається в покритті своїх витрат доходами від
надання послуг;
– доступність поштових послуг, швидкість, схоронність відправлень, що
пересилаються;
– єдність поштового простору, норм, правил, стандартів служби, чітка взаємодія
з транспортними відомствами, видавництвами, засобами телекомунікацій та
інформатики;
– демонополізація і стимулювання конкуренції і т.д.
Таким чином, двоїстий характер економіки поштового зв'язку, що полягає у
виконанні соціальної місії і забезпеченні самофінансування свого розвитку,
розширенні конкуренції, в тому числі і з боку електрозв'язку, який захоплює
найбільш рентабельної послуги і сегменти поштового ринку, реформуванні
економіки країни визначають необхідність розробки для операторів поштового
зв'язку нових принципів господарювання й економічного розвитку, найважливіше
місце серед яких приділяється маркетингу, вивченню і моделюванню попиту на
послуги, тарифоутворенню, що безпосередньо впливає на пропозицію послуг.
Науково обґрунтувати економічну політику поштового зв'язку, додати їй
орієнтацію відповідно епосі не можна без урахування споживчого попиту і його
прогнозу на майбутнє. Щоб прогноз обсягу послуг був адекватний реальному стану
поштового виробництва і платоспроможності споживачів, необхідне ув'язування
всіх факторів, що стосуються соціально-економічних процесів і якості життя
суспільства, змін потреб і переваг споживачів на ринку послуг зв'язку й
інформатики, з ресурсами і потенціалом розвитку поштового зв'язку, тобто
ув'язування попиту та пропозиції. Це припускає систематичне вивчення попиту і
кон'юнктури поштового ринку, створення відповідного механізму адаптації до
потреб, що змінюються, у плані тарифоутворення й організації виробництва [10,
11, 80].
Реформування тарифоутворення повинно включати не тільки структурні перетворення
системи тарифів і якісні зміни в методології тарифоутворення і регулюючих
механізмах, але і перехід до ринкової моделі і створення умов для нормальних
ринкових процесів формування тарифів.
Формальне застосування для поштового зв'язку ринкової теорії формування тарифів
на основі зрівноважування попиту та пропозиції повною мірою не прийнятно, тому
що поштовому зв’язку властиві ознаки мережної структури і природної монополії,
для якої характерні високий рівень фіксованих витрат і низький ступінь
еластичності попиту – залежності від зміни тарифів (рис. 2.1) [55].
Крім того, гнучкість тарифної політики операторів поштового зв'язку обмежена
державним регулюванням тарифоутворення в області універсальних послуг поштового
зв'язку. А принцип ринкового тарифоутворення означає мінімізацію державного
втручання в процес розробки тарифів.
Рис. 2.1. 3алежності попиту та пропозиції для товарних ринків (а) і ринку
універсальних поштових послуг (б)
У той же час державний регулюючий вплив на тарифи повинен спиратися на
використання тих або інших тарифних моделей, які адекватно відбивають
особливості господарювання економічних суб'єктів.
До найважливіших питань методологічного характеру розробки методики
тарифоутворення в поштовому зв'язку відносяться: визначення типу ринку, в якому
реалізуються поштові послуги, оцінка витрат поштових об'єктів, аналіз попиту та
пропозиції, а також вивчення тарифів і послуг конкурентів.
У ціновому механізмі будь-якої економічної системи виділяються дві взаємодіючі
частини. Це, з одного боку, безпосередньо ціни, їхня величина, види, структура
і, з іншого – ціноутворення як спосіб, правило установлення нових цін і зміни
діючих. Ціноутворення виступає активною частиною цінового механізму.
Визначенню конструктивних підходів до формування тарифів у сфері поштових
послуг передує вивчення різних методів ринкового тарифоутворення й їхнє
застосування з урахуванням реальних можливостей функціонування пошти в умовах
ринку.
За методологічним принципом методи ринкового ціноутворення можна класифікувати
так (табл. 2.1) [10, 59