РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА ЧИННИКИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ
2.1. Модель особистісно орієнтованого навчання
Теоретичний аналіз проблеми дає змогу узагальнити наші уявлення про реалізацію особистісно орієнтованого навчання у вигляді моделі. З огляду на те, що головною ознакою такої складної соціальної системи як педагогічна є цілісність, що визначає наявність внутрішніх зв'язків між її компонентами, ефективність їх функціонування залежить від багатьох умов, які будуть висвітлені далі. Зміст моделі реалізується у трьох площинах: компонентів (цілемотиваційного, змістового, діяльнісно-творчого, рефлексивного, результативного); сфер розвитку учня та вчителя як особистостей у навчальній діяльності (потребнісно-мотиваційної, когнітивної, афективної, соціально-психологічної); основних умов функціонування як засобу особистісного розвитку вчителя та учня (психолого-педагогічних та методичних).
Оскільки ми розглядаємо навчання як складний та різноплановий процес, який є одним із видів діяльності, то складовою частиною нашого дослідження було визначенння структури особистісно орієнтованого навчання як одного з різновидів навчальної діяльності, що ґрунтується на врахуванні головних компонентів психологічної структури діяльності :
- мотиваційного (потреби, ідеали, мотиви, інтереси);орієнтаційного (механізм визначення мети, планування та прогнозування діяльності);
- операційного (задатки, здібності, обдарованість, талант, уміння, навички, майстерність);
- енергетичного (увага, воля, емоційний фон діяльності);
- блоку оцінки результатів діяльності.
Виходячи з цього, розглянемо основні компоненти моделі особистісно орієнтованого навчання, серед яких ми визначили: цілемотиваційний, змістовий, діяльнісно-творчий, рефлексивний та результативний.
Цілемотиваційний компонент містить чинники, які визначають емоційне ставлення учнів до особистісно орієнтованого навчання як діяльності, що набуває особистісного значення шляхом формування особистісно прийнятних мотивів до навчання у школярів та мотивів професійної діяльності вчителів. Цілемотиваційний компонент особистісно орієнтованої системи навчання відповідає принципу гуманізації з огляду на те, що висувається вимога володіння педагогом методами психологічної діагностики щодо вивчення індивідуальних рис особистості дитини, врахування інтересів та потреб учня. Педагогічний процес будується на основі прийняття особистих цілей і запитів учнів, наближення до природи їхнього світогляду. Діяльність учнів зводиться до розвитку та поглиблення потреб і мотивів навчально-пізнавальної діяльності (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Сутність цілемотиваційного компоненту моделі особистісно орієнтованого навчання
ВчительУченьФормування особистісно прийнятних мотивів до професійної діяльності в системі особистісно орієнтованого навчанняПозитивне емоційне ставлення до навчання
Поглиблення та розвиток потреб у навчанні, формування особистісно прийнятних мотивів учіння Цілемотиваційний компонент моделі особитісно орієнтованого навчання визначає взаємозв'язок мотивації учнів до навчання та мотивів професійної діяльності вчителів з підвищенням рівня сформованості особистісних якостей кожного гімназиста.
Змістовий компонент моделі особистісно орієнтованого навчання реалізовує основні функції освіти стосовно потреб людини, суспільства, природи, культури й особистості. Крім традиційних знань, умінь, навичок складовою змісту навчання є досвід творчої діяльності в нерозривному зв'язку з досвідом емоційно-ціннісного ставлення до світу шляхом розкриття та використання гуманістичного потенціалу всіх навчальних предметів. Тому цей компонент повинен містити показники, що визначають рівень сформованості освітніх компетенцій учня на основі власного суб'єктного досвіду на основі аналізу результатів навчальної успішності дитини протягом кількох років у порівнянні з її попередніми досягненнями (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Інтерпретація змістового компоненту моделі особистісно орієнтованого навчання
ВчительУченьЗнання вчителя щодо особистісно орієнтованого навчання.
Навчально-методичне забезпечення (особистісно орієнтовані навчальні плани, програми, дидактичне забезпечення)Формування освітніх компетенцій учня на основі врахування та подальшого формування суб'єктного досвіду Діяльнісно-творчий компонент особистісно орієнтованої системи навчання на основі діяльнісного підходу реалізується шляхом упровадження педагогічної системи організації особистісно орієнтованого навчання, що передбачає також комплекс навчальних методів, дидактичних прийомів і засобів, наявність особистісно орієнтованих технологій навчання, концептуальною ідею яких є формування у школяра власного досвіду учіння як творчого процесу з метою реалізації та постійного вдосконаленні власних унікальних потенційних можливостей. Цей компонент системи передбачає використання методів і форм розвивального характеру, спрямування на активізацію різних видів навчально-пізнавальної діяльності учня (спілкування, планування власного саморозвитку, діяльності у сфері самопізнання, самоосвіти та самовиховання, інтелектуальній, пізнавальній та перетворюючій, учінні, творчій та науково-дослідній, діяльності з формування індивідуального стилю розв'язання проблем, оцінній та рефлексивній діяльності). Процес оволодіння знаннями здійснюється в атмосфері інтелектуальних, моральних, естетичних переживань, зіткнення думок, поглядів, позицій, наукових підходів, проектування різноманітних можливих розв'язань пізнавальних завдань, творчості вчителів та учнів, залучення до критичного аналізу, відбору, конструювання особистісно значущого змісту навчального матеріалу.
Своєрідність парадигми цілей особистісно орієнтованих технологій навчання та виховання полягає в орієнтації на всі сфери розвитку учня та вчителя як особистості у її трьох базових вимірах (соціально-психолого-індивідуальному, діяльнісному та генетичному). Саме тому технології особистісної орієнтації навчання спрямовані на пошук т
- Киев+380960830922