РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аналіз взаємозв'язку між обсягом витрат на інформатизацію бізнес-процесів і доходом підприємства
Як показали дослідження, викладені у 1.2 - 1.3, на сучасному етапі розвитку економіки все більшого значення набуває такий ресурс як інформація [21, с.17]. Потреба в інформації зростає, підприємства й організації все більше коштів вкладають в інформатизацію процесів свого функціонування [34, с.57], яка є одним з напрямів формування інформаційний ресурсів Під інформатизацією у даній роботі розумітимемо "сукупність взаємопов'язаних організаційних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів ..." [2].
У досліджуваній групі підприємств Харківського регіону найвищі темпи зростання витрат на інформатизацію з 2000 по 2003 рр. спостерігалися на ВАТ "Автрамат" і на ВАТ "Червоний жовтень" (4,27 і 3,46 раза відповідно). На ВАТ "Укрелектромаш", ВАТ "Харківський підшипниковий завод", ЗАТ "Завод Південкабель", ЗАТ "Завод ім. Фрунзе" витрати на інформатизацію у 2003 р. зросли у порівнянні з 2000 р. відповідно на 98 тис. грн., 349 тис. грн., 60,8 тис. грн. і 60,3 тис. грн. А на ВАТ "Серп і молот", ВАТ "ХВЗ ім. Г.І. Петровського" у 2003 р. витрати на інформатизацію були дуже низькими (менше 4 тис. грн.) (рис. 2.1).
83Рис.2.1. Витрати на інформатизацію на підприємствах Харківського регіону за 2000 - 2003 рр.
На половині досліджуваних підприємств (ВАТ "Укрелектромаш", ВАТ "Турбоатом", ЗАТ "Завод Південкабель", ВАТ "Червоний жовтень", ВАТ "Автрамат") темпи зростання витрат на інформатизацію перевищують темпи зростання інших витрат (матеріальні, на оплату праці, амортизацію, відрахування на соціальні заходи) (рис. 2.2).
Проте питома вага витрат на інформатизацію у загальному обсязі витрат на всіх обстежених підприємствах Харківського регіону за період 2000 -2003 рр., крім ВАТ "Укрелектромаш", не перевищила 1% (рис. 2.3).
При цьому питома вага витрат на інформатизацію складає значну частину (від 20% до 100%) у загальному обсязі витрат на інновації й інформатизацію на більшості обстежуваних підприємств Харківського регіону (рис. 2.4). Виняток становлять ЗАТ "Завод Південкабель", ВАТ "ХВЗ ім. Г.І. Петровського", де частка витрат на інформатизацію не перевищує 8 %.
Інформаційні ресурси стають необхідним елементом створення доданої вартості [144]. При цьому інформація створює додану вартість інтенсивніше, ніж інші ресурси [203, с. 197]. Згідно з [203], залежність інформаційної місткості продукції і рівня доданої вартості за галузями можна представити у вигляді схеми (рис. 2.5).
Проте на сьогоднішній момент відсутні дослідження, які б виявили існування певної функціональної залежності між витратами на інформатизацію та економічними результатами господарської діяльності (наприклад, прибутком, доходом) підприємства.
Цим обумовлений інтерес вчених щодо вивчення взаємозв'язку витрат на інформатизацію з економічними результатами господарської діяльності підприємства, а також порівняння тенденцій і закономірностей цього зв'язку на підприємствах України і провідних фірмах світу.
Рис. 2.2. Динаміка темпів зростання витрат на підприємствах Харківського регіону за період 2000 - 2003 рр.85
Продовження рис. 2.286
87Рис.2.3. Питома вага витрат на інформатизацію у загальних витратах на підприємствах Харківського регіону за 2000 -2003 рр.
Рис.2.4. Питома вага витрат на інформатизацію у загальному обсязі витрат на інновації і інформатизацію на підприємствах Харківського регіону за 2000 - 2003 рр.88
Рис. 2.5. Залежність інформаційного вмісту продукції і рівня доданої вартості
Виявлення і вивчення зв'язку між витратами на інформатизацію та економічними результатами господарської діяльності підприємств було зроблено за допомогою кореляційно-регресивного аналізу.
Джерелом статистичних даних діяльності українських підприємств стала Форма №1 - Підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства" за 2000 - 2003 рр. за десятьма промисловими підприємствами Харківського регіону, а іноземних фірм - їх річні статистичні звіти, що публікуються в американському журналі "Datamation" [223].
Для встановлення закономірності взаємозв'язку між витратами на інформатизацію і доходом підприємств доцільно побудувати багатофакторну регресійну модель.
Як інструмент для проведення кореляційно-регресійного аналізу використовувався пакет "STATGRAPHICS Plus Version 5.1".
Лінійна регресійна модель у загальному вигляді може бути представлена як:
Y = ао+аixi+ei, (2.1)
де Y - залежна змінна;
a0 - вільний член;
хі - незалежна змінна;
аi - коефіцієнти регресії при факторах;
ei - випадкові фактори (помилки, нев'язність, залишки).
Одержані результати проведеного кореляційно-регресійного аналізу впливу на доход підприємств витрат на інформатизацію наведено у додатках Д, Е і Ж.
Для зарубіжних фірм тіснота зв'язку між витратами на програми науково-дослідної і технологічної діяльності (НДТД) та прибутком виявилася дуже сильною (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,801952).
При цьому одержана модель регресії має такий вигляд:
Y = -1422,06 + 6,33027•x, (2.2)
де Y - дохід (залежна змінна);
x - витрати на НДТД (незалежна змінна).
Для двопараметричних моделей, які лінійно залежать від параметрів або можуть бути приведені до такої форми будь-якими перетвореннями змінних, є графічний спосіб перевірки їх придатності для опису даних [48, с. 25].
Графік лінійної моделі регресії для іноземних фірм наведено на рис. 2.6.
Якість підбору функції регресії можна оцінити за допомогою стандартних помилок або дисперсії залишків і оцінок параметрів регресії [187, с.112]. При з