РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНИХ КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу
Відповідно до цільових настанов наукового дослідження було піддано всебічному
та комплексному обстеженню 295 хворих, у котрих на підставі клінічних,
лабораторних, біохімічних, променевих, ендоскопічних, субопераційних, а також
за даними спеціально проведених досліджень було констатовано наявність ГУХ.
Аналіз всього контингенту пацієнтів проводився за двома періодами. Перший, в
проміжок часу з 1999 по 2001 роки, коли застосовувалися лише традиційні методи
хірургічного лікування, і другий, з 2002 по 2004 роки, впродовж якого
реалізовувалися розпрацьовані підходи діагностики та хірургічної корекції
ускладнень ГХ традиційними і малоінвазивними технологіями. У зв’язку з цим,
пацієнти другого періоду об’єднані в основну групу, яка в кількісному
відношенні складалася з 138 осіб, а першого – в групу співставлення, яка
налічувала 157 хворих. Окрім цього, групи співставлення складали також 30
хворих з ГХ без наявних ускладнень захворювання і 25 практично здорових осіб
(донорів). Методологічне обґрунтування виокремлення зазначених груп полягало у
необхідності вивчення частоти, характеру, якісних та кількісних особливостей
широкого спектру ускладнень ГХ, порівнянні клінічних, лабораторних, біохімічних
даних і показників додаткових методів обстеження, а також спеціальних
біохімічних тестів – білків гострої фази запалення (б1-антитрипсину і
б2-макроглобуліну). Це надавало також можливість визначити за цілою низкою
конкретних критеріїв ефективність проведених досліджень стосовно розпрацьованих
діагностичних та лікувально-хірургічних підходів.
Весь основний контингент хворих проходив стаціонарне лікування в клініці
загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького на базі ІІ хірургічного відділення Комунальної міської
клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Окрім цього, з метою поглибленого
аналізу відеолапароскопічних та ендоскопічних втручань в матеріал дослідження
включено також 34 пацієнта, яким виконувалися операції при безпосередній участі
автора у відділенні лапароскопічної хірургії лікарні Львівської залізниці, яке
є також базою кафедри.
Оскільки зміст методологічного підходу при розподілі всіх пацієнтів на основну
групу і групу співставлення полягав, перш за все, в забезпеченні можливостей
порівняння ефективності двох хірургічно-тактичних підходів в лікуванні ГУХ, а
саме, диференційованого використання сучасних малоінвазивних (відкритих,
відеолапароскопічних, ендоскопічних), а також традиційних операційних
технологій з одного боку і суто конвенційних хірургічних втручань з іншого, при
загальному аналізі матеріалу, з метою більш цілісного сприйняття його, основні
клінічні характеристики пацієнтів обох груп представлені разом. Доцільність
такого підходу зумовлювалася також і тим, що в обох групах обстежених мав місце
той самий патологічний процес (гострий ускладнений холецистит) з аналогічними
якісними і кількісними характеристиками ускладнень. Вік і стать хворих наведено
в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Характеристика хворих за віком і статтю
Вік
(роки)
Жінки
Чоловіки
Загалом
%
до 30
--
--
30-39
23
32
11
40-49
34
11
12
46
15
50-59
52
18
21
73
25
60-74
76
26
24
100
34
>74
21
17
38
13
Разом:
212
72
83
28
295
100
Віковий розподіл хворих представлений в таблиці по десятиріччях. Останні три
графи поділено згідно з рішенням регіональної Ради ВООЗ (Київ, 1962) на похилий
(60-74 роки), старечий (74-90) вік та довгожителів (більше 90 років). В
загальній кількості пацієнтів більшість складали особи жіночої статі – 212
(72%) пацієнток. Осіб похилого віку було 34%, старечого 13%. В цілому число
хворих старших вікових груп сягало 47%.
Тривалість захворювання на момент госпіталізації для стаціонарного лікування
представлена в таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Тривалість захворювання до госпіталізації
Тривалість захворювання
Кількість хворих
Не хворіли до приступу
до 1 року
від 1 до 5 років
від 5 до 10 років
від 10 до 15 років
більше 15 років
21
41
68
91
56
18
14
23
31
19
Разом
295
100
Як видно з наведених в таблиці даних 79% пацієнтів до розвитку гострого
запалення жовчного міхура впродовж тривалого часу страждали жовчнокам’яною
хворобою з інтермітуючим перебігом і періодичними загостреннями, що сприяло
виникненню різних за характером та кількістю ускладнень, з якими пацієнти і
поступали в клініку під час актуального приступу ГХ. Разом з тим, в 21
спостереженні приступ констатований як перший і виникнення ускладнень
захворювання пояснювалося прогресуючим наростанням запального процесу з
домінуванням гнійно-запальних і деструктивних уражень.
Дані про тривалість приступу ГХ від моменту його виникнення до госпіталізації
пацієнтів представлено в таблиці 2.1.3.
Таблиця 2.1.3
Тривалість приступу до моменту госпіталізації
Тривалість приступу в годинах
Кількість хворих
до 6 годин
від 6 до 12 годин
від 12 до 24 годин
від 24 до 48 годин
від 48 до 72 годин
більше 72 годин
17
70
78
115
24
26
39
Разом
295
100
З наведених в таблиці даних видно, що в період до одної доби від початку
приступу госпіталізовано лише 11% хворих. Більшість пацієнтів поступали на
лікування на другу-третю доби (51%) і пізніше (38%), що призводило до розвитку
ускладнень, як в межах органів біліарного тракту, так і вільної черевної
порожнини та заочеревинного простору.
Від моменту госпіталізації всі хворі піддані всебічному обстеженню д
- Киев+380960830922