РОЗДІЛ 2
ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ ЕК СТРАХ ЗАСОБАМИ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСКОЇ МОВИ
Змодельована у попередньому розділі загальна інформаційна структура ЕК СТРАХ є тим концептуальним "каркасом", який лежить в основі значення всіх одиниць, що представляють цей ЕК у сучасній англійській мові. Традиційне ономасіологічне дослідження номінантів ЕК СТРАХ дає змогу констатувати, які саме номінативні засоби обирає англомовна спільнота для позначення в мові ділянки досвіду, пов'язаного з переживанням індивідом емоції страх. Проте, така констатація не може задовольнити вимоги сучасної лінгвістики, оскільки питання стоїть про виявлення та побудову деталізованої структури вербалізованого концепту як відображення фрагменту світу, побаченого очима національної мовної особистості [179, с. 123; 201, с. 153].
Когнітивно-орієнтоване ономасіологічне дослідження мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ, сутність якого спрямована на об'єктивацію знань тієї концептуальної структури, що знаходить відображення в семантичній структурі номінативної одиниці [89, с. 18], необхідно виступає двонаправленою процедурою. З одного боку, виконується семасіологічний аналіз виділеного фрагменту лексикону з метою виявлення структури вербалізованого ним концепту. З іншого - модель структури концепту використовується як інструмент пояснення явищ і перетворень, наявних в семантиці досліджуваного корпусу його репрезентантів [168, с. 9-11; 278, с. 109-110; 339, с. 56-58].
Отже, пропоноване ономасіологічно спрямоване лінгвокогнітивне дослідження засобів мовної експлікації ЕК СТРАХ, має користуватися складною комбінацією описаних вище методик дослідження концептуально-семантичної структури номінативної одиниці, що у загальному вигляді трактується як концептуальний аналіз. Зокрема, моделювання інформативної структури ЕК СТРАХ виконується в термінах фреймової семантики [98; 380]. Йому передує СА аналіз лексеми fear як найбільш узагальненого позначення концептуалізованої англомовною спільнотою емоції страх, що має виявити специфіку наповнення вершинних вузлів модельованої фреймової структури. Використовуючи СА інших одиниць номінативного простору "страх", маємо на меті встановити номенклатуру фрагментів їхніх значень, що заповнюють слоти фрейму на різних рівнях генералізації. Деталізована структура ЕК СТРАХ дозволяє виявити концептуальні основи організації частиномовних ЛСП "страх", механізмів вторинного означення концепту, встановлення сполучуваності одиниць на його позначення та їхніх взаємозв'язків у межах лексико-семантичної системи англійської мови.
2.1. Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові
Для вичерпного опису ККС англомовної спільноти виявляється необхідним проведення аналізу окремих фрагментів її МКС, одним з яких є номінативний простір "страх". Зазначена номінативна царина є цілісною структурою, яка утворюється під час взаємодії субстантивного, прикметникового, прислівникового та дієслівного лексико-семантичних полів "страх". Представлений ЛСП "страх" різної частиномовної належності, що визначають смислові межі сформованого ними простору, останній структурується за аналогічним принципом організації полів. Тому виявлення системних закономірностей між одиницями ЛСП "страх" сприятиме пізнанню механізмів побудови номінативного простору ЕК СТРАХ.
Поява значної кількості різноспрямованих досліджень елементів ЛСП "страх" [див. 3; 26; 50; 55; 418; 430; 434 та ін.] пояснюється високою біологічною та соціальною значущістю емоції страх, наявністю її численних різновидів. Семантика таких одиниць розглядається як результат категоризації мисленням мовців відповідних емоційних проявів свідомості та фіксація категоризації зазначеної ділянки досвіду у вигляді ЕК СТРАХ.
СА лексем англійської мови, які репрезентують емоцію страх, показав, що спільне для елементів ЛСП "страх" поняття у найбільш "чистому" вигляді представлено в архілексемі fear [див. також 59, с. 67]. Вона є домінантою та ідентифікатором поля, оскільки поняття, нею зафіксоване, тією чи іншою мірою представлено у дефініціях усіх представників поля та їх ЛСВ.
Ім'я емоції - знакове утворення, що фіксує собою концепт не тільки як когнітивну структуру, але і як "згусток культури" [292, с. 43]. Вивчення знака емоції як когнітивно-культурного феномена є лінгвосеміотичним способом декодування самого концепту, визначення та побудови його концептуальної структури [151].
Визначення семантики fear як базової номінанти емоції страх є, на наш погляд, проблематичним унаслідок абстрактності відповідного денотату. Крім того, незважаючи на потяг лексикографів до уніфікації й регулярності опису одиниць лексичного поля, різні лексикографічні рішення відрізняються відмінностями у категоріальному статусі відповідної інформації про оточуючий світ та етапами її усвідомлення як окремої чи нової категорії [201, с. 95; 332, с. 170]. Саме тому для аналізу дефініцій ми застосовуємо синтезуючий підхід, який полягає у виведенні єдиного загального значення лексичної одиниці на основі визначень, приведених у декількох словникових джерелах. Такий підхід дозволяє більш повно та точно представити зміст психічних понять, багато з яких є онтологічно близькими одна до одного. Отримана симбіозна дефініція є розширеним варіантом тлумачення лексеми, характеризуючись семантичною достатністю та інформаційною незаяложеністю [153, с. 190].
Аналіз словникових дефініцій лексеми fear дозволив виділити наступні основні змістові ознаки ядра ЕК СТРАХ: fear is an unpleasant, painful emotion or feeling caused by the nearness or possibility of impending danger to oneself or others who are important accompanied by a desire to avoid or to escape it [452, с. 261; 454, с. 903; 458, с. 578; 461, с. 973; 465, с. 522; 470, с. 340].
У семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема "емоція" або "почуття" (emotion or feeling), яка вказує на відповідну денотативну сферу свідомості людини, репрезентованою суперординатною (найбільш високого